Справа № 444/19/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.
Провадження № 22-ц/811/3045/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
судового засідання
07 лютого 2020 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів колегії: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.
секретаря: Куцика І.Б.
з участю: представника КСП «Гряда» - Максимишин І.Б.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ванівського О.М., суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я., від розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 8 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», з участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат,-
В провадженні Львівського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 8 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», з участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат.
06 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав через канцелярію суду за вих. номером 2932 заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ванівського О.М., суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я. В обґрунтування заяви повторно покликається на те, що ОСОБА_4 , як голова Львівського апеляційного суду в інтересах свого сина як представника ОСОБА_5 здійснює незаконний вплив на членів колегії суддів у складі головуючого судді Ванівського О.М., суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я., а також може здійснювати вплив на інших суддів Львівського апеляційного суду з метою прийняття рішення в інтересах КСП «Гряда».
Перевіривши матеріали справи, обговоривши викладені у заяві про відвід доводи, колегія суддів вважає, що заяву слід залишити без розгляду, оскільки подання даної заяви є зловживанням процесуальними правами позивача з врахуванням такого.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ванівського О.М., суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я. залишено без розгляду.
По справі оголошено перерву до 07 лютого 2020 року для надання позивачу можливості ознайомитись із матеріалами справи. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами справи, 06.02.2020 року подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Справа в суді апеляційної інстанції розглядається тривалий час, призначалась неодноразово до розгляду та відкладалась по різних причинах, позивач вдруге подав заяву про відвід колегії суддів зазначаючи аналогічні підстави, що свідчить про намір останнього затягнути розгляд справи.
Згідно ч. ч. 1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 3 ст.13ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, положеннями ч. 1 та ч. 2 ст.44ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі "Миролюбов та інші проти Латвії" (Рішення від 15.09.2009р.), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі "Філіс проти Греції" (рішення від 17.10.1996р.) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов'язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.
Підсумовуючи все вищезазначене, враховуючи, те що попередню заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ванівського О.М., суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я., було залишено без розгляду, суд дійшов висновку, що заявлений відвід є завідомо безпідставним та заявляється стороною позивача вдруге, що спрямовано на безпідставне затягування розгляду справи.
Таким чином, дії позивача щодо повторного звернення з заявами про відвід суддів з тих самих підстав, суд розцінює як зловживання процесуальними правами, що спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечить завданню цивільного судочинства.
Отже, відповідно до ч. 3 ст.44ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне вказану заяву залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 39, 44 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ванівського О.М., суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я. - залишити без розгляду - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10.02.2020 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Крайник Н.П.
Мельничук О.Я.