Справа № 466/5446/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.
Провадження № 22-ц/811/2948/19 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
07 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючої - судді Копняк С.М.,
суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в письмовому провадженні, в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2016 року, постановлене в складі головуючого судді Глинської Д.Б., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», перейменованого в Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
13 червня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 14 497, 56 грн. та судових витрат.
В обґрунтування позову зазначав, що 20 червня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит розміром 1 700, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30, 00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно умов договору відповідач дав свою згоду на збільшення або зменшення кредитного ліміту. Оскільки умови договору були порушені позичальником ОСОБА_2 , зобов'язання не виконувалось, кредит не повертався у відповідача станом на 30.04.2016 року виникла заборгованість, яка складає 14 497, 56 грн., з яких 722, 44 грн. - заборгованість за кредитом, 9 508, 57 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3 100, 00 грн. - заборгованість по комісії та пені, 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина), 666, 55 грн. - штраф (процентна складова). Просив позов задовольнити.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» борг за кредитним договором № б/н від 20.06.2012 року, який утворився станом на 30.04.2016 року: 722, 44 грн. - заборгованість за кредитом, 9 508, 57 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3 100, 00 грн. - заборгованість по комісії та пені, 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина), 666, 55 грн. - штраф (процентна складова), всього 14 497, 56 грн. та 1 378, 00 грн. судового збору.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_2 отримав копію заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2016 року - 22 серпня 2016 року. Заяви про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_2 не подавав, а тому дане рішення набрало законної сили.
05.12.2016 року на заяву ПАТ КБ «Приватбанк» Шевченківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 18 липня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 (спадкоємиця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2016 року у справі №466/5446/16-ц відмовлено.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2016 року в загальному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі зазначає, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в підтвердження чого долучила заяву про прийняття спадщини та Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи. Про наявність заочного рішення дізналася в Шевченківському відділі ДВС м. Львів ГТУЮ під час збирання документів для оформлення спадщини після смерті чоловіка.
Ознайомившись з текстом судового рішення та матеріалами справи вважає, що вимоги банку є безпідставними, та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки розрахунок заборгованості за договором № б/н від 20.06.2012 року з числом 1 700, 00 грн. взагалі не оперує, жодного первинного документу про отримання ОСОБА_2 в кредит конкретної суми коштів позивачем не надано. Долучені до позовної заяви документи не є первинними документами в розумінні вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а отже не можуть бути належними та допустимими доказами у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Крім того, зазначає, що позивачем було подано позов з пропуском строку позовної давності, оскільки із розрахунку вбачається, що відповідач здійснив платіж 19.04.2013 року, проте позов поданий 13.06.2016 року. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 267 ЦК України просить застосувати позовну давність як загальну так і спеціальну.
Просить залучити її - ОСОБА_1 до участі у справі, як процесуального правонаступника відповідача ОСОБА_2 , скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2016 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін з огляду на те, що розгляд цивільної справи за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» закінчено ухваленням рішенням по суті, видано виконавчі листи, які пред'явлені до виконання. На даній стадії розгляду справи не передбачено вирішення питання про залучення сторін (правонаступників) по справі. Відповідачем заочне рішення не оскаржувалось та за його заявою не переглядалось.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.Таким чином, дана справа розглядається за правилами ЦПК України в редакції Закону №2147-У111 від 03.10.2017 року, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.
Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» створено Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.
04 жовтня 2018 року у газеті «Голос України» опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.
А відтак, справа розглядається Львівським апеляційним судом у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який ухвалив рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду, з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції, без повідомлення учасників справи. Таким чином, дана справа, у якій переглядається рішення суду по справі з ціною позову 14 497, 56 грн., що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦПК України, розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у ч. 13 ст. 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами ( у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається в порядку передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
В той же час, ураховуючи, що згідно з ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформувала учасників справи шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі і додатково поданими доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю. До такого висновку колегія суддів дійшла з таких підстав.
Частиною 1 статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Аналогічна за змістом норма містилась і у статті 292 ЦПК України у редакції, чинній на момент постановлення заочного рішення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 8 постанови від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України 2004 року права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційне оскарження лише за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Так, матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 не вказувала на те, що заочним рішенням суду на час його ухвалення вирішено питання щодо її прав та обов'язків. При цьому зазначала, що є дружиною відповідача ОСОБА_2 , з якого оскаржуваним рішенням суду стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 20.06.2012 року, і у зв'язку з його смертю і прийняттям спадщини після його смерті, дане рішення порушує її права як спадкоємця.
Однак, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду по суті апеляційної скарги ОСОБА_1 з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду було ухвалено 15 серпня 2016 року, відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після набрання рішенням законної сили та на стадії його виконання, що унеможливлює його перегляд судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою дружини померлого відповідача, так як законність судового рішення переглядається на час його ухвалення, коли апелянт не знаходилася з позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» у будь-яких правовідносинах та не могла бути стороною у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуваним заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2016 року не вирішувались питання про права свободи, інтереси та (або) обов'язки апелянта ОСОБА_1 , з огляду на те, що її чоловік - відповідач у справі ОСОБА_2 помер майже через два роки після ухвалення заочного рішення суду, яке на час його смерті вже набрало законної сили і за яким ще до його смерті, а саме 05 грудня 2016 року було видано виконавчі листи.
У зв'язку з чим апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України.
Щодо заяви ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі як правонаступника відповідача ОСОБА_2 , то колегія суддів доходить висновку про залишення без задоволення такої заяви з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного розгляду справи апеляційний суд не може залучати до участі в справі іншого відповідача, зміни у складі учасників процесу можуть мати місце на відповідній стадії процесу лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві.
За змістом положень цивільного процесуального закону, йдеться про залучення до участі в справі правонаступника (спадкоємця) фізичної особи, яка була стороною в справі і померла під час здійснення провадження в справі.
Функцією апеляційного суду є перевірка законності та обґрунтованості судового рішення, ухваленого судом першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а не фактичне продовження розгляду справи після ухвалення рішення судом першої інстанції, вирішення позову замість суду першої інстанції і т.ін.
Недопустимим є залучення на стадії апеляційного розгляду справи до участі в ній за правилами правонаступництва особи, яка є спадкоємцем відповідача, який помер до пред'явлення позову чи після набрання рішенням законної сили та звернення його до виконання. Протилежне по суті нівелювало б правові зміст і призначення апеляційної перевірки судового рішення як стадії цивільного процесу.
Так, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареска проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, § 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (§ 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 07 лютого 2020 року.
Керуючись ст.ст. 268, 362, 367, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення її до участі в справі як правонаступника після смерті відповідача ОСОБА_2 відмовити.
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2016 року, постановлене в складі головуючої судді Глинської Д.Б., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено 07 лютого 2020 року.
Головуюча Копняк С.М.
Судді: Бойко С.М.
Ніткевич А.В.