Справа № 438/80/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/83/20 Доповідач: ОСОБА_2
05 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
підозрюваного: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 20 січня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.
Слідчий СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області, погодженим з заступником начальника Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту обрання запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області клопотання слідчого задоволено та обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з моменту фактичного затримання підозрюваного, згідно протоколу затримання, з 21 години 00 хвилин 17 січня 2020 року; розмір застави підозрюваному ОСОБА_7 на підставі п.2 ч.5 ст. 182 КПК України визначено у сумі 42040 гривень; на підставі ст. 194 КПК України у разі внесення застави зобов'язано підозрюваному ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду. Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки: 1) не відлучатися із м.Борислава без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи - на строк два місяці.
Своє рішення суд мотивує тим, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 щодо можливості обрання щодо останнього більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Також врахував, що підозрюваний ОСОБА_7 маючи погашену судимість, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не працевлаштований, відсутність постійного джерела доходів та стійких соціальних зв'язків не має, а також відсутність місця реєстрації.
На ухвалу суду підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та постановити нову, якою обрати йому більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.
В обґрунтування вимог передбачених в апеляційній скарзі покликається на те, що вищенаведена ухвала слідчого судді є необґрунтованою. Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що він визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, щиро розкаявся та на момент вчинення останнього не був судимим. Також, слідчий суддя, на його думку, не врахував стійкі соціальні зв'язки, зокрема наявність сім'ї, зокрема дружини та двох неповнолітніх дітей, те, що він є тяжко хворим, працює на будівництві та має постійне місце проживання.
5 лютого 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_7 проводити без його участі.
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 в підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти апеляційного скарги захисника, перевіривши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.
Судове рішення про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, наявність, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України ризиків та про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , є тяжким, колегія суддів вважає, що обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Доводи підозрюваного ОСОБА_7 про те, що суд першої інстанції прийшов до надуманого висновку, що жодний більш м'який запобіжний захід, окрім, як тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вищенаведеним ризикам, колегія суддів визнає безпідставними й до уваги не бере з таких підстав.
Крім цього, приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя вірно врахував наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194, ст.ст. 178, 183 КПК України, дані про особу підозрюваного, який не працевлаштований, постійного джерела доходів та стійких соціальних зв'язків не має, з його слів має на утримання двох малолітніх дітей, відсутнє місце постійного проживання та місце реєстрації, а також покази підозрюваного про те, що останній тимчасово проживає за місцем проживання цивільної дружини, разом з тим останні 12 діб не проживав за даною адресою, оскільки посварився з останньою.
При цьому слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.
Також, згідно з положеннями ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру застави суд першої інстанції, дійшов правильного висновку щодо визначення застави у мінімальному розмірі, а саме 42040 гривень.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення, а тому колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.
Ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 20 січня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4