Дата документу 10.02.2020 Справа № 333/218/20
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний № 333/218/20 Головуючий у 1 інстанції: Ярошенко А.Г.
Провадження № 22-ц/807/1119/20
10 лютого 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Маловічко С.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору при подачі позовної заяви відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Проте, апеляційне провадження по справі за даною скаргою не може бути відкрито з наступних підстав.
Частиною 1 статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Однак, оскаржувана ухвала про відмову у звільненні від сплати судового збору в даному переліку відсутня та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на її подання в порядку пункту 13 частини 1 статті 354 ЦПК України є безпідставним, виходячи з наступного.
Пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено право особи на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.
У главі 8 розділу І ЦПК України "Судові витрати" містяться положення щодо видів судових витрат, відстрочення, розстрочення, зменшення їх розміру чи звільнення від їх оплати, їх розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити чи розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Таким чином, передбачене пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України право на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не включає в себе вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року, справа №711/6289/18, провадження №61-45678св18.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним; воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом в такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року).
Отже, зазначена норма передбачає можливість оскарження ухвали про визначення розміру судових витрат, а не про звільнення від їх сплати.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).
Згідно до вимог п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Разом з тим, відповідно до п.п.15, 15.11. ч.1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Зважаючи на те, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система ще не розпочала своє функціонування, питання про повернення апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає апеляційному оскарженню, відповідно до п.15.11 розділу ХІІІ ЦПК України відноситься до компетенції суду першої інстанції.
За вказаних обставин справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 353, 357 ЦПК України, п.п. 15, 15.11, ч.1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, апеляційний суд, -
Справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,повернути до суду першої інстанції для виконання вимог п.п. 15, 15.11, ч.1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: С.В. Маловічко