Ухвала від 05.02.2020 по справі 310/5414/14-ц

Дата документу 05.02.2020 Справа № 310/5414/14-ц

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 310/5414/14Головуючий у 1-й інстанції Прінь І.П.

Пр. № 22-ц/807/28/20Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Подліянової Г.С., Кочеткової Г.С.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року про визнання мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 1), який в подальшому уточнила (т.с. 1 а.с. 44, 178-180 т.с. 2 а.с. 235-242), та в якому просила:

- визнати спільною сумісною власністю сторін у цій справі наступне майно:

-трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 33 вартістю 452626,00 грн.;

-прості іменні акції на суму Приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 8127 штук вартістю 406350,00 грн.;

-житловий будинок АДРЕСА_2 вартістю 917130,00 грн.;

-земельну ділянку площею 0,525 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 44888,00 грн.;.

-трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 вартістю 605653,00 грн.;

-трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 вартістю 513633,00 грн.;

-гараж, розташований по АДРЕСА_5 вартістю 720000,00 грн.;

-право на отримання грошових коштів за рішенням Бердянського міськрайонного суду від 23.12.2013 року у справі № 310/6047/13-ц в сумі 240000,00 грн.

-загальною вартістю 3252280,00 грн., поділивши його наступним чином:

-виділити у власність ОСОБА_2 майно, загальна вартість якого складає 1626165,00 грн., а саме:

-Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_1 33 вартістю 226165,00 грн.;

-прості іменні акції на суму Приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 4064 штук вартістю 203200,00 грн.;

-Ѕ житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 458565,00 грн.;

-1/2 земельної ділянки площею 0,525 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 22444,00 грн.;

-Ѕ трикімнатної квартири АДРЕСА_3 вартістю 302826,50 грн.;

-Ѕ трикімнатної квартири АДРЕСА_4 вартістю 256816,50 грн.;

-Ѕ гаражу, розташованого по АДРЕСА_5 вартістю 36000,00 грн.;

-право на отримання грошових коштів за рішенням Бердянського міськрайонного суду від 23.12.2013 року у справі № 310/6047/13-ц в сумі 120000,00 грн.

-виділити у власність ОСОБА_3 майно, загальна вартість якого складає 1626115,00 грн., а саме:

-Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_1 33 вартістю 226165,00 грн.;

-прості іменні акції на суму Приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 4064 штук вартістю 203150,00 грн.;

-Ѕ житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 458565,00 грн.;

-1/2 земельної ділянки площею 0,525 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 22444,00 грн.;

-Ѕ трикімнатної квартири АДРЕСА_3 вартістю 302826,50 грн.;

-Ѕ трикімнатної квартири АДРЕСА_4 вартістю 256816,50 грн.;

-Ѕ гаражу, розташованого по АДРЕСА_5 вартістю 36000,00 грн.;

-право на отримання грошових коштів за рішенням Бердянського міськрайонного суду від 23.12.2013 року у справі № 310/6047/13-ц в сумі 120000,00 грн.

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у сумі 50,00 грн.;

-визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на наступне майно:

-квартиру АДРЕСА_6 ;

-на додаткову земельну ділянку 0,014 га за адресою: АДРЕСА_2 , яка приватизована на підставі рішення виконавчого комітету бердянської міської ради від 06.12.2001 р № 732.

Ухвалою суду першої інстанції (суддя Полянчук Б.І. т.с. 1 а.с. 10) провадження у цій справі відкрито.

У вересні 2014 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов зустрічний позов до ОСОБА_2 (т.с. 1 а.с. 68-70), який в подальшому він уточнив (т.с. 1 а.с. 122-124, 222-223, т.с. 2 а.с. 39) та в якому останній просив:

-визнати його право особистої приватної власності на 6089 простих іменних акцій ПАП «Берті»;

-визнати його право особистої приватної власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_7 ;

-визнати право спільної власності сторін у цій справі на трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 ;

- поділити майно подружжя загальною вартістю 3253329,00 грн. наступним чином:

= виділити у власність ОСОБА_3 майно, загальна вартість якого складає 1532743,00 грн., а саме:

- прості іменні акції ПРАТ «Берті» у кількості 1016 штук вартістю 50800,00 грн.;

- житловий будинок АДРЕСА_2 вартістю 917130,00 грн.;

- земельну ділянку площею 0,0665 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 56858,00 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 вартістю 507955,00 грн.

= виділити у власність ОСОБА_2 майна, загальна вартість якого складає 1720586,00 грн.:

-прості іменні акції ПРАТ «Берті» у кількості 1016 штук вартістю 50800,00 грн.;

-трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 вартістю 605653,00 грн.;

-трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 вартістю 513633,00 грн.;

-гараж № 4, розташований по АДРЕСА_8 вартістю 72000,00 грн.;

-гривневий еквівалент 30000,00 доларів США по курсу НБУ на 29.01.2015 року - 478500,00 грн.;

-стягнути з ОСОБА_2 на його користь компенсацію вартості частки майна, яка перевищує вартість Ѕ частини спільного майна в сумі 93921,50 грн. (3253329,00 грн. 62 - 1720586,00 грн.).

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2015 року (т.с. 2 а.с. 88) вищезазначена позовна заява ОСОБА_2 у цій справі залишена без розгляду.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2015 року (т.с. 2 а.с. 109-115) позовні вимоги ОСОБА_3 у цій справі задоволено частково.

Визнано право особистої приватної власності ОСОБА_3 на 6089 простих іменних акцій приватного акціонерного товариства «Берті» та трикімнатну квартиру АДРЕСА_7 .

Поділено майно загальною вартістю 3 012 979 грн., що набуте за час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наступним чином:

Виділено у власність ОСОБА_3 майно загальна вартість якого складає 1531793,00 грн., а саме:

- прості іменні акції приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 997 штук вартістю 49 850 грн.;

- житловий будинок АДРЕСА_2 вартістю 917 130 грн.;

- земельну ділянку площею 0,0665 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 56 858 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 вартістю 507 955 грн.

Виділити у власність ОСОБА_2 майно загальна вартість якого складає 1 481 186 грн., а саме:

- прості іменні акції приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 998 штук вартістю 49 900 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 вартістю 605 653 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 вартістю 513 633 грн.;

- гараж № 4 розташований по АДРЕСА_8 вартістю 72 000 грн.;

- грошові кошти в сумі 240 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у сумі 25303,50 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 травня 2015 року (судді Бєлка В.Ю., Воробйова І.А., Онищенко Е.А. т.с. 2 а.с. 195-197) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24.02.2015 року скасовано, справу направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 травня 2015 року (судді Бєлка В.Ю., Воробйова І.А., Онищенко Е.А. т.с. 2 а.с. 193-194), апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2015 року зупинено до розгляду справи за вищезазначеним позовом ОСОБА_2 .

В автоматизованому порядку для нового розгляду вищезазначеного позову ОСОБА_2 у суді першої інстанції визначено суддю Прінь І.П. (т.с. 3 а.с. 1).

05 серпня 2015 року до суду першої інстанції надійшла спільна заява позивача та відповідача про визнання мирової угоди (т.с. 3 а.с. 21-22), яка була укладена між ними 05.08.2015 року.

У судовому засіданні в суді першої інстанції позивач та відповідач підтримали подану 05.08.2015 року заяву про визнання мирової угоди, та просили її задовольнити, провадження у справі закрити. Зазначили, що з наслідками закриття провадження вони знайомі.

За умовами мирової угоди позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 домовилися про наступне:

1. Поділити майно загальною вартістю 3012979,00 грн., що набуте за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступним чином:

Виділити у власність ОСОБА_2 майно, загальна вартість якого складає 1939241 грн., а саме:

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 вартістю 605653 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 вартістю 513633 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 вартістю 507955 грн.

- гараж № 4 розташований по АДРЕСА_8 вартістю 72000 грн.;

- грошові кошти в сумі 240000 грн.

Виділити у власність ОСОБА_3 майно, загальна вартість якого складає 1073738 грн., а саме:

- прості іменні акції приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 1995 штук вартістю 99 750 грн.;

- житловий будинок АДРЕСА_2 вартістю 917130 грн.;

- земельну ділянку площею 0,0665 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 56 858 грн.;

2. ОСОБА_3 передає у власність і визнає власністю ОСОБА_2 , набуту ним не під час шлюбу і належну йому на час укладання мирової угоди на праві власності, трикімнатну квартиру АДРЕСА_7 вартістю 452626 грн. шляхом укладання нотаріально посвідченого договору дарування до 09 вересня 2015 року.

3. З моменту підписання даної мирової угоди сторонами і до набрання законної сили ухвали суду про прийняття цієї мирової угоди, ОСОБА_2 зобов'язується не проживати у спірному житловому будинку АДРЕСА_2 .

Після набрання законної сили ухвали суду про прийняття цієї мирової угоди, ОСОБА_2 зобов'язується в п'ятиденний термін знятися з реєстрації у спірному житловому будинку АДРЕСА_2

4. Сторони взаємно відмовляються від стягнення на користь один одного будь-якої грошової та іншої компенсації у чому вона не походила і з яких правовідносин не спливала, не мають жодних моральних та майнових претензій один до одного.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року (т.с. 3 а.с. 31-33) визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за якою сторони домовилися про наступне:

1. Поділити майно загальною вартістю 3 012 979 грн., що набуте за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступним чином:

Виділити у власність ОСОБА_2 майно, загальна вартість якого складає 1939241 грн., а саме:

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 вартістю 605653 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 вартістю 513633 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 вартістю 507955 грн.

- гараж № 4 розташований по АДРЕСА_8 вартістю 72000 грн.;

- грошові кошти в сумі 240 000 грн.

Виділити у власність ОСОБА_3 майно, загальна вартість якого складає 1073738 грн., а саме:

- прості іменні акції приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 1995 штук вартістю 99750 грн.;

- житловий будинок АДРЕСА_2 вартістю 917130 грн.;

- земельну ділянку площею 0,0665 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 56858 грн.;

2. ОСОБА_3 передає у власність і визнає власністю ОСОБА_2 , набуту ним не під час шлюбу і належну йому на час укладання мирової угоди на праві власності, трикімнатну квартиру АДРЕСА_7 вартістю 452626 грн. шляхом укладання нотаріально посвідченого договору дарування до 09 вересня 2015 року.

3. З моменту підписання даної мирової угоди сторонами і до набрання законної сили ухвали суду про прийняття цієї мирової угоди, ОСОБА_2 зобов'язується не проживати у спірному житловому будинку АДРЕСА_2 .

Після набрання законної сили ухвали суду про прийняття цієї мирової угоди, ОСОБА_2 зобов'язується в п'ятиденний термін знятися з реєстрації у спірному житловому будинку АДРЕСА_2

4. Сторони взаємно відмовляються від стягнення на користь один одного будь-якої грошової та іншої компенсації у чому вона не походила і з яких правовідносин не спливала, не мають жодних моральних та майнових претензій один до одного.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, у зв'язку з укладанням мирової угоди - закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08 жовтня 2015 року (т.с. 3 а.с. 58) відновлено апеляційне провадження у цій справі.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08 жовтня 2015 року (судді Бєлка В.Ю., Воробйова І.А., Онищенко Е.А.) прийнято відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_3 у цій справі, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2015 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_2 закрито.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції від 03 вересня 2015 року про визнання мирової угоди сторін у цій справі, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, у червні 2019 року ОСОБА_1 , як особа, що не приймала участі у справі, на підставі ст. 352 ЦПК України, у своїй апеляційній скарзі (т.с. 3 а.с. 78-83) просив ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у затвердженні морової угоди.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (т.с. 3 а.с. 86).

В автоматизованому порядку суддею Подліяновою Г.С. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв'язку із тривалою хворобою останньої (т.с. 3 а.с. 103-104).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (т.с. 3 а.с. 110).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 23 жовтня 2019 року, не відбувся та був відкладений (т.с. 3 а.с. 13) в порядку задоволення клопотань сторін у цій справі про його відкладення - ОСОБА_3 (т.с. 3 а.с. 130) та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 (т.с. 3 а.с. 131).

ОСОБА_3 подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу ОСОБА_1 у цій справі (т.с. 3 а.с. 159-171), за змістом якого наполягав, що права ОСОБА_1 , як особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, та який приходиться сторонам у цій справі спільним рідним сином, вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції про визнання мирової угоди сторін у цій справі не можуть бути порушені і не порушені; оскільки останній, хоча й залишився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , але з 2014 року у ньому не проживає, так як мешкає із своєю сім'єю (дружиною та донькою ОСОБА_6 , 2016 р.н.) у власному розкішному багатоповерховому будинку АДРЕСА_9 , на який за ОСОБА_1 право власності було визнано на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2010 року у справі ЄУН 2-8632/2020 (а.с.166-168), що підтверджується інформацією від 08.11.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.с. 3 а.с. 169).

ОСОБА_2 подала апеляційному суду заяву про визнання апеляційної скарги (т.с. 3 а.с. 215-217).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 18 грудня 2019 року, не відбувся та був відкладений (т.с. 3 а.с. 218), в порядку задоволення клопотання ОСОБА_7 , як особи, яка подала апеляційну скаргу (т.с. а.с. 211-214).

У грудні 2019 року ОСОБА_3 через свого представника подав апеляційному суду через канцелярію:

- заяву про долучення письмового доказу - довідки Бердянського міськрайонного району електричних мереж, за змістом якої особа, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, - ОСОБА_1 , як споживач, користується електричною енергією за адресою: АДРЕСА_9 на підставі договору про користування електричною енергією від 18.04.2006 року № 736797 (т.с. 3 а.с. 182-186),

- заяву про допит свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.с. 3 а.с. 187-198) на підтвердження того, що син ОСОБА_10 з 2014 року мешкає зі своєю сім'єю у власному будинку по у б. АДРЕСА_9 ;

- клопотання про закриття апеляційного провадження у цій справі на підставі ст. 362 ч. 1 п. 3 ЦПК України, оскільки вищезазначеною ухвалою про визнання мирової угоди сторін судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 , як особи, яка не приймала участі у цій справі та подала апеляційну скаргу, не вирішувалось (т.с. 3 а.с. 199-209).

У судове засідання 05 лютого 2020 року повідомлені апеляційним судом з додержанням вимог ЦПК України про час і місце розгляду цієї справи, у тому числі через сторони у цій справі через своїх представників, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, (т.с. 3 а.с. 220-222, 249) сторони у цій справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також ОСОБА_7 , як особа, яка не приймала участі у справі та подала апеляційну скаргу, і представник останнього - адвокат Никоненко О.О., останній вважається повідомленим у цій справі в силу вимог ст. 130 ч. 5 ЦПК України через свого довірителя, (т.с. 3 а.с. 213-214) втретє не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю сторін у цій справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також ОСОБА_7 , як особи, яка не приймала участі у справі та подала апеляційну скаргу, і представника останнього - адвоката Никоненка О.О. за присутністю представників сторін у цій справі: ОСОБА_3 - адвоката Артьомова О.І. (т.с. 3 а.с. 203-204) та ОСОБА_2 - адвоката Вертелецької Т.В. (т.с. 3 а.с. 216-217).

У судовому засіданні 05 лютого 2019 року представник ОСОБА_3 - адвокат Артьомов О.І.:

- заяву про допит свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.с. 3 а.с. 187-198) не підтримав, тому остання апеляційним судом не розглядалась,

- наполягав на закритті апеляційного провадження у цій справі на підставі ст. 362 ч. 1 п. 3 ЦПК України, оскільки вищезазначеною ухвалою про визнання мирової угоди сторін судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 , як особи, яка не приймала участі у цій справі та подала апеляційну скаргу, не вирішувалось (т.с. 3 а.с. 199-209).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін у цій справі, дослідивши зміст апеляційної скарги, додані до неї матеріали, а також матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , як особи, яка не брала участі у цій справі та подала апеляційну скаргу на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року про визнання мирової угоди сторін, з таких підстав.

Встановлено, що ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року про визнання мирової угоди сторін у цій справі було відкрито на підставі ст. 352 ЦПК України (а.с.110), оскільки ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 3 а.с. 78-80) наполягав на тому що він користувався, був зареєстрований у будинку АДРЕСА_2 станом на час визнання судом першої інстанції 03 вересня 2015 року у цій справі мирової угоди сторін (довідка т.с. 3 а.с. 108) - його батьків - матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 , у тому числі яка стосується поділу між ними цього будинку, який був виділений за мировою угодою сторін у цій справі в особисту приватну власність батька та з якого останній його тепер виселяє, а тому суд першої інстанції вказаною ухвалою у цій справі вирішив питання про його права та обов'язки.

Однак, апеляційним судом після відкриття апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою ОСОБА_1 за результатами дослідження у судовому засіданні матеріалів цієї справи встановлено, що ОСОБА_1 не надав суду у матеріали цієї справи належних, допустимих доказів того, що він користувався (мешкав) у будинку АДРЕСА_2 станом на час визнання судом першої інстанції 03 вересня 2015 року у цій справі мирової угоди сторін - його батьків - матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 , хоча й залишався бути зареєстрованим у цьому будинку (довідка т.с. 3 а.с. 108).

Навпаки, із матеріалів цієї справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на час визнання судом першої інстанції у цій справі мирової угоди сторін 03 вересня 2015 року вже був одноосібним власником іншого жилого будинку АДРЕСА_9 , який складається з: триповерхового будинку літ. «А», гаражу № 1 площею 55,9 кв. м, котельної № 2 площею 13,9 кв. м, східної клітки № 3 площею 6,7 кв. м, коридору № 4 площею 6,5 кв. м, кухні № 8 площею 8,2 кв. м, постирочної № 9 площею 4,1 кв. м, санвузла № 10 площею 7,2 кв. м, коридору № 11 площею 1,8 кв. м, коридору № 12 площею 9,5 кв. м, східної клітки № 13 площею 9,2 кв. м, східної клітки № НОМЕР_1 площею 8,0 кв. м, коридору № 15 площею 11,9 кв. м, кімнати № 16 площею 33,7 кв. м, кімнати № 17 площею 18,3 кв. м, гардеробної № 18 площею 12,4 кв. м, кімнати № 19 площею 24,1 кв. м, санвузла № 20 площею 13,9 кв. м, більярдної № 22 площею 114,6 кв. м, східної клітки № НОМЕР_2 площею 7,9 кв. м, кабінету № 23 площею 16,9 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 572,2 кв. м, право власності на який за ОСОБА_1 було визнано на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2010 року у справі ЄУН 2-8632/2020 (а.с.166-168) та зареєстровано у відповідному реєстрі 05.04.2011 року, що підтверджується інформацією від 08.11.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.с. 3 а.с. 169).

ОСОБА_3 у своєму відзиві на вищезазначену апеляційну скаргу ОСОБА_1 у цій справі наполягав на тому, що станом на час постановлення судом першої інстанції вищезазначеної ухвали про визнання мирової угоди сторін у цій справі 03 вересня 2015 року їх спільний рідний син - апелянт у цій справі із своєю сім'єю: дружиною та донькою ОСОБА_6 , 2016 р.н., мешкав вже у вищезазначеному власному розкішному багатоповерховому будинку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником жилого будинку АДРЕСА_2 не був, останнім не користувався, в останньому не мешкав, вищезазначеною ухвалою про визнання мирової угоди сторін судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 , як особи, яка не приймала участі у цій справі та подала апеляційну скаргу, не вирішувалось (т.с. 3 а.с. 199-209).

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та ОСОБА_1 апеляційному суду у цій справі не надані.

Встановлено, що ОСОБА_1 , як особа, яка не приймала участі у цій справі та подала апеляційну скаргу, не був власником жилого будинку АДРЕСА_2 станом на час постановлення оскаржуємої ухвали судом першої інстанції 03 вересня 2015 року про визнання мирової угоди сторін , тому числі в частині поділу між подружжям в натурі вказаного жилого будинку, у цій справі - його батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ст. 82 ч. 1 ЦПК України).

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Право користування особи житловим будинком є похідним від права власності особи на цей будинок.

Навпаки, встановлено, що станом на час постановлення оскаржуємої ухвали судом першої інстанції 03 вересня 2015 року про визнання мирової угоди сторін у цій справі ОСОБА_1 , 1984 р.н., був власником іншого жилого будинку АДРЕСА_9 , та, відповідно, був користувачем останнього, мешкав в останньому, що у тому числі підтверджується довідкою Бердянського міськрайонного району електричних мереж, за змістом якої особа, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, - ОСОБА_1 , як споживач, користується електричною енергією за адресою: АДРЕСА_9 на підставі договору про користування електричною енергією від 18.04.2006 року № 736797 по 2019 рік, заборгованості за спожиту електроенергію не має (т.с. 3 а.с. 183).

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

В силу вимог ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» особи зобов'язані після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Оскільки, в силу вимог ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому проживає постійно або тимчасово (ч.1), фізична особа може мати кілька місць проживання (ч.6).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт, копія т.с. 3 а.с. 81), як повнолітня дієздатна особа (належні допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні), яка подала вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі, не надав апеляційному суду належних, допустимих доказів його проживання (користування) житловим будинком АДРЕСА_2 станом на час постановлення судом першої інстанції ухвали 03 вересня 2015 року про визнання мирової угоди сторін (його батьків) у цій справі, та який був виділений в особисту приватну власність його батька - ОСОБА_3 .

В силу вимог ст. 29 ч.ч.3-5 ЦК України лише місцем проживання малолітньої, неповнолітньої чи недієздатної особи є місце проживання її батьків, як законних представників.

Наявність лише довідки про реєстрацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будинку АДРЕСА_2 сама по собі при вищевикладених обставинах не свідчить взагалі про проживання ОСОБА_1 в останньому та користування ним станом на час постановлення судом першої інстанції ухвали 03 вересня 2015 року про визнання мирової угоди сторін (його батьків) у цій справі.

Будь-яке рішення будь-якого суду про виселення ОСОБА_1 із будинку АДРЕСА_2 його батьком ОСОБА_3 у матеріалах цієї справи відсутнє, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі у цій частині ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.

В силу вимог ст. 364 ч. 4 абз. 2 визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

Проте, апеляційний суд не приймає визнання вищезазначеної апеляційної скарги ОСОБА_1 стороною у цій справі - його матір'ю ОСОБА_2 (т.с. 3 а.с. 215) в силу вимог ст. 206 ч. 4 ЦПК України (аналог визнання позову), оскільки воно суперечить закону, наявним у цій справі матеріалам та доказам і порушує права сторони у цій справі - ОСОБА_3 .

За таких обставин, апеляційним судом після відкриття апеляційного провадження у цій справі встановлено, що суд першої інстанції ухвалою від 03 вересня 2015 року не міг вирішувати і не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_1 , як особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі з підстав вирішення судом питання про її права та обов'язки.

В силу вимог ст. 362 ч. 1 п. 3 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Ухвали в силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України є видом судового рішення.

Керуючись ст.ст. 362 ч. 1 п. 3, 381 ч.2 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року у цій справі закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст ухвали апеляційним судом складений 10.02.2020 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Подліянова Г.С.Кочеткова І.В.