61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
12 листопада 2009 р.Справа № 2-а-85/09/2034
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського районного суду від 12.06.2009р. по справі № 2-а-85/09/2034
за позовом ОСОБА_2 < Список > < Текст >
до виконавчого комітету Покотилівської селищної ради < Текст > третя особа ОСОБА_1 < за участю > < Текст >
про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про оскарження рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. "Про надання дозволу ОСОБА_1 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1".
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2009 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. "Про надання дозволу ОСОБА_1 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано незаконною бездіяльність виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області щодо ненадання відповідей на звернення ОСОБА_2 та зобов"язано надати відповіді заявнику ОСОБА_2 на його звернення від 17.05.2008р. та 09.06.2008р.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третьої особою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить постанову Харківського районного суду Харківської області скасувати в частині визнання незаконним та скасування рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. "Про надання дозволу ОСОБА_1 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1", та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні даної частини позовних вимог.
Позивач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу та просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що суб"єктом власних повноважень - виконкомом Покотилівської селищної ради без достатніх законних підстав прийнято рішення № 78 від 11.03.2008 р. "Про надання дозволу ОСОБА_1 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1", без витребування відомостей щодо власників спірного домоволодіння, розташованого АДРЕСА_1, оскільки спірне домоволодіння їй не належить, в провадженні Харківського районного суду є справа про спір про право власності на це домоволодіння, який не вирішено по суті, видання дозволу на газифікацію цього домоволодіння порушує законні права та інтереси осіб, що є спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності порушеного права позивача на користування спірним житловим будинком, а також права позивача на своєчасне вирішення його звернень, спрямованих до Виконкому Покотилівської селіщної ради.
Проте, колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Постановляючи рішення по справі в частині задоволення позовних вимог про скасування рішіння сесії виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства..
Статтею 17 КАС України визначена компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Відповідно до п.1 ч.1 зазначеної статті, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
Згідно зі ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до компетенції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним суб'єктом саме в сфері публічно правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності , що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Таким чином, при визначенні питання до юрисдикції якого суду відноситься ця справа, суд першої інстанції мав виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, на захист яких подано позов.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. "Про надання дозволу ОСОБА_1 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке на думку позивача, порушує його права як співвласника спірного домоволодіння.
Тобто, позивачем заявлено позов про захист своїх приватних житлових прав.
Колегія суддів зазначає, що правовідносини, пов'язані з використанням, розпорядженням, приватизацією, а також безстроковим користуванням у встановленому порядку жилими приміщеннями в будинках державного чи громадського житлового фонду регулюється житловим законодавством України.
Статтею 191 Житлового Кодексу України встановлено, що житлові спори вирішуються відповідно до закону.
Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, крім інших, можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб
Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Колегія суддів зазначає, що оскільки між позивачем та відповідачем виник приватний спір про право користування та розпорядження житловим приміщенням, який випливає не з публічно-правових, а з житлових правовідносин, цей спір повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що предметом спору у справі в частині позовних вимог про скасування рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р., є особисті житлові права позивача і зазначений спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства, та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача надати відповіді заявнику ОСОБА_2 на його звернення від 17.05.2008 року та 09.06.2008 року виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 17.05.2008 року ОСОБА_2 надіслав до Виконкому Покотилівської селищної ради лист з проханням не вводити в експлуатацію АДРЕСА_1 на ім'я будь-кого, в тому числі ОСОБА_1, оскільки цей будинок є предметом спору в суді, його власник не визначений та введення його в експлуатацію на будь-чиє ім'я порушує права інших спадкоємців.
Даний лист отримано Виконкомом Покотилівської селищної ради 30 травня 2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.43), проте відповіді по зверненню не отримав.
09.06.2006 року ОСОБА_2 повторно звернувся до відповідача з заявою з проханням скасувати Рішення №78 від 11.03.2008 року, яка була зареєстрована Виконком Покотилівської селищною радою за № 367/02-18 від 09.06.2008 року, але відповіді він також не отримав.
Стаття 40 Конституції України гарантує особі право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та покладає обов'язок на ці органи розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України “Про звернення громадян” визначає порядок звернення громадян із заявами до органів державної влади, порядок їх розгляду та надання відповіді.
За змістом ст.15 Закону України “Про звернення громадян”на органи державної влади покладено обов'язок об'єктивно і вчасно розглянути заяви (клопотання) громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства та повідомляти громадян про наслідки їх розгляду.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, не надавши відповіді на письмові звернення ОСОБА_2 Виконавчий Комітет Покотилівської селищної ради Харківської області діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області щодо ненадання відповідей на звернення ОСОБА_2 та зобов"язання надати відповіді заявнику ОСОБА_2 на його звернення від 17.05.2008р. та 09.06.2008р. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського районного суду від 12.06.2009р. по справі № 2-а-85/09/2034 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасувати рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. "Про надання дозволу ОСОБА_1 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1".
Прийняти ухвалу, якою провадження в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасувати рішення виконкому Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 78 від 11.03.2008 р. "Про надання дозволу ОСОБА_1 на газифікацію її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1".
В іншій частині постанову Харківського районного суду Харківської області від 12.06.2009 року по справі 2а-85/09/2034 залишити без змін. < Текст >
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Дюкарєва С.В.
Судді< підпис >
< підпис >Катунов В.В. Зеленський В.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 17.11.2009 р.