печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1045/20-к
21 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 про накладення арешту, -
до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №1202100010000092 від 09.01.2020.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №1202100010000092 від 09.01.2020, за ознаками ч. 4 ст. 296 КК України.
В судовому засідання слідчий клопотання підтримав з підстав у ньому зазначених.
Адвокат в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
та прокурор не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Положеннями ст.7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема: змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та диспозитивності.
Відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Дослідивши надані матеріали, вислухавши думку слідчого та адвоката, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України, на думку слідчого судді, слідчим належним чином не обґрунтовано підстави у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, відповідність майна, на яке необхідно накласти арешт, критеріям передбаченими ч. 2 ст. 167 КПК України, необхідність накладення арешту на майно, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, у зв'язку тим, що слідчим не було надано постанову про визнання речовим доказом майна, яке було вилучено в ході проведення обшуку. Крім того, слідчий суддя критично оцінює невизначеність позиції слідчого, під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 про накладення арешту - відмовити.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1