печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4692/20-ц
06 лютого 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховного Суду про стягнення моральної, матеріальної та майнової шкоди, -
05.02.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку 06.02.2019 передано судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України встановлені вимоги, серед яких позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві позивач повинен викласти свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, що є певною формою захисту, у який позивач просить захистити свої цивільні права та інтереси, тому має суттєве значення при розгляді справи (ч. 1 ст. 175, п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.
При цьому пунктом 4 Постанови від 31.03.1995 року визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі недотримання позивачем значених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Вважаю за необхідне роз'яснити, що визначення розміру відшкодування моральної шкоди залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити коло учасників справи, позовні вимоги, які пред'являються, та, у разі зміни їхньої кількості та характеру позову (немайновий / майновий) та привести позовну заяву у відповідності до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції з усуненням виявлених недоліків та надання її копій відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Так, при зверненні до суду ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь майнову шкоду у розмірі 7350 грн., матеріальну 25 670 грн., та моральну в сумі 287 650 грн. та стягнути судові витрати у розмірі 287 грн.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 2027 грн.
Таким чином, позивачу слід усунути недоліки зазначені вище та сплатити судовий збір у належному до сплати його розмірі, та надати докази його сплати або надати документи, які відповідно до законодавства України підтверджують звільнення позивача відповідно до чинного законодавства України від сплати судового збору.
Також, наряду з позовними вимогами містяться клопотання позивача про витребування доказів, проте нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.
Так, відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Слід звернути уваги, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно аналізу норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку позивачу слід конкретизувати свої позовні вимоги та залежно від труднощів та проблем, які на його думку, можуть виникнути при розгляді справи має право звернутися з відповідним клопотанням або ж заявою, які необхідно оформити письмово окремим документом.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
В разі невиконання відповідно до цієї ухвали вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, ст.185, ст.ст.258-259, 260-261, ст.ст.353 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховного Суду про стягнення моральної, матеріальної та майнової шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Г. Ільєва