61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
30 листопада 2009 р. Справа № 2-а-402/09/1813
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.03.2009р. по справі № 2-а-402/09/1813
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ,-
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області (далі за текстом - відповідач), в якому просила суд постановити рішення, згідно якого відновити пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо недовиплати суми грошової допомоги по нагляду за дитиною до досягнення ним. трирічного віку та стягнення заборгованості за період з2007-2008 років, стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області за 2007 рік 295 грн. 57 коп. та за 2008 рік 3928 грн., зобов"язати Міністерство праці та соціальної політики України перерахувати Управлінню праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради недоплачену їй допомогу за 2007 рік 295 грн. 57 коп та 3928 грн. за 2008 рік.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.03.2009р. позовні вимоги задоволено частково: визнано бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області щодо не донарахування та недовиплати позивач сум грошової допомоги по догляду за дитиною за період з 05.12..2007 року по 31.12.2007 року протиправною; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року та провести відповідні виплати за період з 05.12.2007 року по 31.12.2007 року. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 4, 21, 22, 23, Бюджетного кодексу України, ст. 56, 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, ст.ст. 99, 100 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України (в межах апеляційної скарги), та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.10.2007 року у позивача народився син ОСОБА_3, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про народження та позивач перебуває на обліку у відповідному управлінні праці та соціального захисту населення, який є відповідачем по справі, що визнається сторонами по справі та підтверджується відповідною довідкою .
Відповідно до ст. 15 “Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону від 22 березня 2001 року N 2334-III, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно п.14 ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, на 2007 рік зупинено дію ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідачем нараховувалась та сплачувалась позивачці у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме у розмірах, передбачених абзацом 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, що визнається сторонами по справі та вбачається з відповідної довідки.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення статей 29, 36, п.14 ст.71 та інших та абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач з 9 липня 2007 року повинен був діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Призначувати та здійснювати позивачу нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та положення абз.3 ч.2 ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якою встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку менший, ніж ч.1 ст. 15 “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 09.07.2007 року відповідач повинен був призначити, нараховувати та сплачувати позивачу допомогу, у розмірі визначеному ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Доводи апеляційної скарги відповідача, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Проте, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач звернулася до суду з позовом 20.01.2009 року, про що свідчить відповідний штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду першої інстанції, а тому, враховуючи річний строк звернення до адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог за 2007 рік необхідно відмовити.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення прав позивача мають триваючий характер. Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки порушення в даному випадку не характеризується безперервним здійсненням єдиного діяння, а мають характер окремих протиправних дій, що полягають у не нарахуванні та не виплаті позивачу відповідної допомоги у повному обсязі кожного місяця окремо.
Колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивача на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, бо доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначив про це в апеляційній скарзі, а поважних причин пропуску даного строку позивачем не наведено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідача провести донарахування та виплату недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05.12.2007 по 31 грудня 2007 року, але судом першої інстанції не взято дану обставину до уваги, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ч. 1 ст. 202 , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області задовольнити частково.
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.03.2009р. в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року та провести відповідні виплати за період з 05.12.2007 року по 31.12.2007 року скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Кононенко З.О. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >