10 лютого 2020 року
Київ
справа №580/1776/19
адміністративне провадження №К/9901/3541/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В,
перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі № 580/1776/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області, заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркової Марини Вікторівни про визнання протиправною та скасування постанови, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень у квітні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркової Марини Вікторівни, у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-971/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-610 від 15.11.2018 на суму 111 690,00 грн., яку винесла заступник начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркова М.В.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 11 вересня 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, позов задовольнив повністю.
Визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу ЧК-971/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-610 від 15.11.2018, яку винесла заступник начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркова М.В.
Стягнув з бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн 90 коп.
Не погодившись з судовими рішенням першої та апеляційної інстанції, 30 січня 2020 року позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі № 580/1776/19, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.
Так, згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Виходячи з аналізу наведених положень законодавства, право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак, лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік").
З огляду на наведене та виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваного рішення відповідача становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів вважає, що зазначену касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі № 580/1776/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області, заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркової Марини Вікторівни про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій