Іменем України
10 лютого 2020 року
Київ
справа №826/12922/15
адміністративне провадження №К/9901/35081/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, Банк відповідно) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Славінського В.І. про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду Славінського Валерія Івановича щодо невключення ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Банку за рахунок Фонду;
- зобов'язати Уповноважену особу фонду Славінського Валерія Івановича включити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Банку за рахунок Фонду;
- зобов'язати Уповноважену особу фонду Славінського Валерія Івановича подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 24 листопада 2015 року відмовив у задоволенні позову.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича щодо невключення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язав Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язав Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив із того, що, зараховуючи кошти на рахунок позивача, Банк не приймав на себе жодних додаткових зобов'язань. Жодних доказів того, що зарахування на поточний рахунок позивача ОСОБА_2 200 000 грн, спричинило неплатоспроможність ПАТ «Златобанк» відповідачем надано не було. За таких обставин, посилання на нікчемність спірної транзакції на підставі пункту 2 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - № 4452-VI) є необґрунтованим.
Також, зарахування коштів на поточний рахунок клієнта банку не є операцією з відчуження чи передачі у користування або придбання (отримання у користування) майна, оплатою результатів роботи та/або послуги, прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог, або зобов'язання здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору. Тому, посилання на пункти 3, 4 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI також є безпідставним.
Підстава, за якою спірний договір банківського вкладу було визнано нікчемним (пункти 2, 3, 4 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI), не визначає невідповідність договору (правочину) вимогам рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних, яке, окрім того, є банківською таємницею.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що спірна транзакція є такою, що порушує публічний порядок чи спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Доводи про наявність у позивача чи третіх осіб умислу на неправомірні, на думку відповідача, дії, без підтвердження у встановленому законом порядку цього протиправного умислу та інших можливих обставин вчинення певними особами злочинних дій, є виключно припущенням, яке не підтверджуються належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
09 серпня 2017 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У скарзі посилається на те, що судами неправильно встановлено фактичні обставини справи.
Зазначає, що під час перерахування коштів НБУ були встановлені обмеження для Банку: не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами за рахунок Фонду.
Власнику великого рахунку ( ОСОБА_2 ) та позивачу були надані необґрунтовані переваги щодо проведення за рахунком ОСОБА_2 операцій, які були заборонені відповідно до постанови НБУ.
Такий правочин був спрямований на заволодіння державними коштами, та, відповідно, є таким що порушує публічний порядок та має ознаки нікчемності визначені пунктами 2, 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI. Крім того, такий правочин є недійсним в силу частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.
Зазначає, що рахунок був заблокований.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду та відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання судового рішення.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція КАС.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року № 1009/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
У відповідності до угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 05.12.2014 Публічним акціонерним товариством «Златобанк» відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_2 .
Відповідно до платіжного доручення № 115527 від 05 грудня 2014 року на вказаний рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти в розмірі 200 000 грн з рахунку фізичної особи ОСОБА_2 .
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13 лютого 2015 року прийнято рішення № 30 про запровадження з 14.02.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк». Тимчасова адміністрація запроваджена строком до 13 травня 2015 року.
Постановою правління Національного банку України № 310 від 12 травня 2015 року відкликано банківську ліцензію АТ «Златобанк». Рішенням № 99 від 13 травня 2015 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру Ліквідації АТ «Златобанк». Наказом № 156 від 13 травня 2015 року призначено В.І. Славінського уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» строком на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13 травня 2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», із змінами внесеними згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 травня 2015 року № 100, Фондом з 20 травня 2015 року розпочато виплати коштів вкладникам АТ «Златобанк».
В газеті «Голос України» № 86 (6090) від 19 травня 2015 року опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк».
Відповідна інформація про необхідність звернення до АТ «Ощадбанк» для отримання коштів за вкладами з 20 травня 2015 року по 01 липня 2015 року розміщена на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом вих. № 806 від 2 червня 2015 року Уповноваженою особою Фонду повідомлено про невключення ОСОБА_1 до реєстру вкладників у зв'язку з прийнятим рішенням щодо тимчасового блокування коштів на його рахунку для проведення перевірки на предмет виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також вказано, що в разі встановлення результатів перевірки законності операцій по рахунках позивача, відповідачем будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення ОСОБА_1 до відповідного реєстру на суми залишків на таких рахунках.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
На дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 13 лютого 2015 року № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" на поточному рахунку ОСОБА_1 відповідно до угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування (договору поточного рахунку), укладеного ним з ПАТ "Златобанк" від 5 грудня 2014 року було зараховано суму 200 000 грн з рахунку фізичної особи ОСОБА_2 .
Суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 1.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція № 492) банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки.
Слід зазначити, що кошти на поточний рахунок позивача були зараховані 5 грудня 2014 року, з рахунку ОСОБА_2 , тобто до прийняття Національним банком України рішення №105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" та запровадження тимчасової адміністрації (до 13 лютого 2015 року).
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону №4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Колегія суддів зазначає, що уповноважена особа Фонду дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 фактично було розбито рахунок з метою штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави, колегія суддів вважає необґрунтованими. Такі підстави як вчинення правочинів з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, необхідність звернення до правоохоронних органів або те, що правочини мають на меті штучне збільшення гарантованої суми, яка відшкодовується вкладникам Фондом гарантування, не є правовими підставами для визнання нікчемним правочину неплатоспроможного банку у відповідності до Закону.
Жодних доказів того, що при укладенні договору банківського вкладу позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами надано не було.
Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією №492 та договорами з відповідними клієнтами банку.
З огляду на викладене, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Златобанк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду, про що вірно зазначено судом першої інстанції .
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
Отже, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа