06 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 912/712/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Кіровоградської області
(суддя - Вавренюк Л.С.)
від 15.07.2019
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Кузнецов В.О.; судді: Чус О.В., Вечірко І.О.)
від 07.11.2019
у справі № 912/712/19
за позовом ОСОБА_2
до Приватного акціонерного товариства "Весна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1
про визнання недійсними з моменту прийняття усіх рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018,
за участю представників учасників справи:
позивача - Стеценко Т.М.,
відповідача - не з'явився,
третьої особи - Бартощук А.В. ;
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Весна" про визнання недійсними з моменту прийняття усіх рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018, оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення порядку призначення, підготовки та проведення загальних зборів, а саме: незаконне призначення загальних зборів товариства акціонером, який володіє більше ніж 10% акцій на підставі частини 5 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства", що передбачає скликання зборів за скороченою процедурою виключно Наглядовою радою, а також передбачає необхідність зазначення підстави скликання зборів за скороченою процедурою; у зв'язку з невчасним отриманням повідомленням про проведення позачергових загальних зборів позивач був позбавлений права вносити пропозиції щодо питань, включених до порядку денного; порушення права позивача на ознайомлення у повному обсязі з усіма матеріалами та інформацією, необхідними для прийняття рішень 07.12.2018 на загальних зборах; безпідставне скасування попередніх рішень загальних зборів та Наглядової ради товариства за відсутності судових рішень про таке скасування, оскільки це суперечить презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи; винесення на розгляд загальних зборів товариства питання про схвалення значних правочинів за наявності судових справ про визнання таких правочинів недійсними, що свідчить про намагання у інший спосіб узаконити укладені у 2016-2017 роках правочини щодо відчуження майна товариства; включення до порядку денного загальних зборів питання про схвалення значних правочинів відповідно до статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" за відсутності попереднього проведення процедури визначення ринкової вартості майна, що відчужується товариством для здійснення обов'язкового викупу акцій товариством у акціонерів відповідно до частини 3 статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" в разі голосування такими акціонерами проти рішення про схвалення значних правочинів та правочинів, щодо яких є заінтересованість; та, як наслідок, був відсутній проект договору про викуп таких акцій; порушення прав акціонера ОСОБА_2 , яке полягає у неможливості взяти участь у цих загальних зборах та голосувати щодо зазначеного питання порядку денного, оскільки йому до винесення даного рішення на голосування не було повідомлено про ринкову ціну акцій, за якою би він міг реалізувати своє право вимоги обов'язкового викупу акцій та не було надано на ознайомлення проект договору про викуп акцій; додатково підставами позову зазначаються порушення під час проведення голосування на зборах, що полягали у неможливості здійснення обговорення питань, що внесені до порядку денного, неправильного заповнення бюлетенів представником акціонера Музичко Р.В.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.07.2019 позов задоволено повністю. Суд визнав недійсними з моменту прийняття усі рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.07.2019 залишено без змін.
2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи.
ОСОБА_2 є власником 677 764 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Весна", що складає 40,747% від їх загальної кількості, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 29.11.2018.
23.11.2018 акціонер ОСОБА_2 отримав через засоби поштового зв'язку повідомлення про скликання позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна". У повідомленні зазначено, що акціонером ОСОБА_1 , яка володіє більш ніж 10 % акцій Приватного акціонерного товариства "Весна", на 07.12.2018 о 12:30 скликані позачергові загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" з таким порядком денним:
1. Обрання лічильної комісії. Прийняття рішення про припинення їх повноважень, затвердження умов договору на виконання депозитарною установою послуг по інформаційному та організаційному проведенню загальних зборів акціонерів.
2. Обрання голови та секретаря зборів.
3. Прийняття рішень з питань порядку проведення зборів, затвердження регламенту зборів.
4. Скасування рішень, затверджених Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 13 лютого 2015 року.
5. Скасування рішень, затверджених Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 07 вересня 2015 року.
6. Скасування рішень, затверджених Наглядовою радою ПрАТ "Весна" протягом 2014 -2016 років.
7. Затвердження правочинів про відчуження нерухомості, укладених у 2016 - 2017 роках.
8. Прийняття рішення про відшкодування Товариством витрат акціонера, з ініціативи якого скликалися збори, на організацію, підготовку та проведення зборів.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позачергові збори було проведено з порушенням порядку скликання, повідомлення про їх скликання, не надано можливості позивачеві ознайомитися з питаннями, включеними до порядку денного та внести свої пропозиції, чим порушено право позивача на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.
Окрім того, відповідачем було порушено процедуру, що передувала внесенню питання про затвердження загальними зборами акціонерів правочинів про відчуження нерухомого майна товариства у 2016-2017 роках, що вплинуло на порушення права акціонерів приватного акціонерного товариства "Весна", зокрема, акціонера ОСОБА_2 , на участь в управлінні акціонерним товариством та надання можливості належним чином підготуватися до участі у цих загальних зборах, оскільки йому до винесення даного рішення на голосування не було повідомлено про ринкову ціну акцій, за якою би він міг реалізувати своє право вимоги та не було надано на ознайомлення проект договору про продаж акцій.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.07.2019 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2019, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а провадження у справі закрити.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-суди попередніх інстанцій не правильно застосували статтю 47 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки положеннями зазначеної статті не передбачено обов'язкової наявності рішення наглядової ради, а навпаки надається право акціонеру, який правомірно вимагає скликання позачергових загальних зборів, скликати такі збори, навіть за відсутності відповідного рішення наглядової ради або відмови у такому скликанні. При цьому посилання суду апеляційної інстанції щодо складу наглядової ради, яка здійснювала свої повноваження (07.09.2015-07.09.2018) та сплив строку повноважень такого складу наглядової ради, крім повноважень з організації зборів, зроблено без будь якої оцінки обставин справи щодо відповідного складу наглядової ради. Саме фактичні обставини справи, від встановлення яких усунулись суди попередніх інстанцій спростовують висновки щодо відсутності права у третьої особи на скликання зборів та свідчать, що станом на дату ініціювання акціонером загальних зборів, не зважаючи на відсутність рішення наглядової ради, ОСОБА_2 , як акціонер, яка сукупно володіє більш ніж 10% акцій товариства, реалізувала передбачене законом та статутом право на скликання позачергових загальних зборів акціонерів, прийнявши відповідні рішення та уклавши договір з особою, яка веде облік прав власності на акції товариства - депозитарною установою ТОВ "Бул-Спред";
-господарські суди не врахували, що позивач був належним чином повідомлений про загальні збори товариства, йому була забезпечена можливість ознайомитися з питаннями, включеними до порядку денного, та внесення своїх пропозицій. При цьому належність виконання акціонером товариства, передбаченого законом та статутом обов'язку надіслання повідомлення про загальні збори не пов'язується з фактом отримання учасником товариства такого повідомлення;
-суди попередніх інстанцій безпідставно виходили з того, що рішення у пункті 7 порядку денного зборів приймалося щодо схвалення значних правочинів, у зв'язку з чим прийшли до висновку про порушення процедури, що передувала винесенню питання про затвердження загальними зборами акціонерів правочинів про відчуження нерухомого майна товариства у 2016-2017 роках. Так, на зборах 07.12.2018 приймалось рішення про затвердження правочинів про відчуження нерухомості, укладених в 2016-2017 роках, які не можуть бути кваліфіковані як значні. При цьому господарські суди не врахували, що по-перше, збори були скликані, організовані та проведені за ініціативою та безпосередньо акціонером, який є власником більше 10 відсотків акцій з залученням депозитарної установи, а не товариством. В свою чергу, правове регулювання питання ініціювання та проведення зборів акціонером відмінне від організації зборів, що проводиться товариством, зокрема щодо наявних обов'язків про вчинення додаткових дій та повідомлень (процедура визначення ринкової ціни акцій, підготовка проекту договору про продаж акцій, ознайомлення з ним), що відповідно до закону здійснюється органами управління товариством і акціонер не має правової можливості їх вчиняти. По-друге, правочини були укладені та виконані до рішення зборів. Тому навіть якщо вважати, що на розгляд зборів виноситься питання схвалення значних правочинів, питання про їх схвалення виноситиметься в порядку статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства". По-третє, таким рішенням зборів правочини були затверджені і таке затвердження саме по собі корпоративних прав позивача не порушує. На думку скаржника, навіть за умови, якщо розцінювати затверджені правочини правочинами із заінтересованістю чи значними, то лише з моменту прийняття загальними зборами відповідного рішення у позивача могло виникнути право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій і лише у випадку, якщо він голосував "проти". Також навіть за умови встановлення порушення права позивача у зв'язку з недотриманням процедури, що передувала внесенню питання про затвердження загальними зборами акціонерів правочинів про відчуження нерухомого майна, скасування рішення загальних зборів про затвердження правочинів поновлення порушеного права позивача, а саме права на обов'язковий викуп акцій, не забезпечить;
-висновки про порушення права позивача на законне очікування справедливо визначеної вартості акцій, на думку скаржника, беззмістовні та безпідставні, оскільки умови та момент визначення ринкової вартості акцій визначається законом та не залежить від відповідача;
-суд першої інстанції безпідставно заперечує право загальних зборів акціонерів змінювати, у тому числі скасовувати власні рішення, а також рішення інших органів управління товариства і таке право випливає із статусу та повноваження зборів, які є вищим органом управління товариства. При цьому судом не обґрунтовано яким чином прийняття зборами рішень, викладених в пунктах 4-6 порядку денного порушило корпоративні права позивача. Суд апеляційної інстанції наведені порушення не усунув.
При цьому у касаційній скарзі зазначено про те, що відповідач - Приватне акціонерне товариство "Весна", код за ЄДРПОУ 13743004, припинено з 23.07.2019, у зв'язку з чим на підставі частини 1 статті 313 Господарського процесуального кодексу України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Весна" про визнання недійсними з моменту прийняття усіх рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018, оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018.
4.3. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, а провадження у справі закрити, керуючись частиною 1 статті 313 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що відповідач - Приватне акціонерне товариство "Весна", код за ЄДРПОУ 13743004, припинено з 23.07.2019.
Разом з тим відповідно до частини 3 статті 313 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
Оскільки рішення Господарського суду Кіровоградської області ухвалено 15.07.2019, тобто припинення Приватного акціонерного товариства "Весна", згідно з поясненнями скаржника, відбулось після ухвалення рішення судом першої інстанції, то суду касаційної інстанції для вирішення питання про можливість застосування частини 1 статті 313 Господарського процесуального кодексу України та закриття провадження у справі слід спершу відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевірити правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.4. Частиною 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
4.5. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався зокрема на незаконне призначення загальних зборів товариства акціонером, який володіє більше ніж 10% акцій на підставі частини 5 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства", що передбачає скликання зборів за скороченою процедурою виключно Наглядовою радою, а також передбачає необхідність зазначення підстави скликання зборів за скороченою процедурою.
Абзацом 6 частини 2 статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства", до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою:
1) з власної ініціативи;
2) на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;
3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора);
4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства;
5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.
Частиною 5 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства, наглядова рада при прийнятті рішення про скликання позачергових загальних зборів може встановити, що повідомлення про скликання позачергових загальних зборів здійснюватиметься не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення в порядку, встановленому статтею 35 цього Закону. У такому разі наглядова рада затверджує порядок денний.
Тобто, в даному випадку Закон України "Про акціонерні товариства" надає право наглядовій раді у інший строк, ніж визначений абзацом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства", здійснити повідомлення акціонерів про проведення позачергових загальних зборів (не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення).
У разі неприйняття наглядовою радою рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, протягом 10 днів з моменту отримання такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні позачергові загальні збори такого товариства можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які подавали таку вимогу відповідно до Закону, протягом 90 днів з дати надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про їх скликання. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду (частина 6 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства").
Статтею 53 Закону України "Про акціонерні товариства" врегульовано процедуру обрання членів наглядової ради.
Так, положеннями зазначеної статті, в редакції чинній на момент на скликання та проведення спірних загальних зборів, передбачено, що члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Якщо у встановлений цим Законом строк загальними зборами не прийняті рішення, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що у п.п.7.3.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Весна" зазначено, що до компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законодавством, Статутом, а також переданих на вирішення Наглядової ради Загальними зборами.
До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, підготовка порядку денного Загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових Загальних зборів.
У підпункті 7.2.34 Статуту Приватного акціонерного товариства "Весна" зазначено, що позачергові загальні збори скликаються Наглядовою радою на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків акцій товариства.
Виходячи з наведених норм права, а також враховуючи встановлені господарськими судами фактичні обставини справи щодо наявності судових проваджень, в яких оспорювалися повноваження різних складів наглядової ради товариства, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що повноваження наглядової ради з підготовки, скликання і проведення загальних зборів, не зважаючи на сплив трирічного строку, були дійсними і акціонер, який володіє більше 10% акцій зобов'язаний був дотримуватись порядку скликання позачергових загальних зборів, що визначений у статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства", та звернутись із вимогою до наглядової ради ПАТ "Весна", і лише після спливу 10 днів від дня пред'явлення вимоги, за наявністю передбачених законом підстав, мав право самостійно здійснювати заходи зі скликання позачергових загальних зборів.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що виявлені порушення передбаченої законом процедури скликання позачергових зборів, передбаченої статтею 47 Закону України "Про акціонерні товариства" та Статутом, а саме: відсутність доказів подання акціонером до наглядової ради вимоги про скликання загальних зборів акціонерів та відповідної відмови, а отже й відсутність у останньої права скликати такі збори, свідчать про наявність підстав для визнання недійсними рішень, прийнятих на згаданих позачергових зборах.
4.6. Також в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що у зв'язку з невчасним отриманням повідомлення про проведення позачергових загальних зборів він був позбавлений права вносити пропозиції щодо питань, включених до порядку денного; порушення права позивача на ознайомлення у повному обсязі з усіма матеріалами та інформацією, необхідними для прийняття рішень 07.12.2018 на загальних зборах.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем отримано повідомлення про проведення позачергових загальних зборів 23.11.2018, тобто менше ніж за 30 днів, що підтверджується копією конверта, у якому й надійшло дане повідомлення, який містить штемпель Укрпошти" 09.11.19, Кропивницький" та нерозбірлива дата на штемпелі із написом "Черкаси" (а.с. 55 том 1).
При цьому судам попередніх інстанцій не було надано доказів, які б підтвердили виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" щодо персонального направлення повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ПАТ "Весна" на 07.12.2018 за 30 днів.
Наведене, за висновками судів попередніх інстанцій також є підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів, які оформлені протоколом від 07.12.2018.
Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано дійшли висновку про те, що порушення порядку персонального повідомлення учасника акціонера є підставою для визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними, з огляду на встановлений ними факт присутності акціонера на загальних зборах.
Разом з тим колегія суддів бере до уваги встановлену, в межах предмета та підстав позову, судом апеляційної інстанції обставину, що позивач був позбавлений можливості ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, доказів зворотного матеріали справи не містять, скаржником не надано.
Так, права акціонера можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.
4.7. Позивач в обґрунтування своїх вимог також зазначав про безпідставне скасування попередніх рішень загальних зборів та Наглядової ради товариства за відсутності судових рішень про таке скасування, оскільки це суперечить презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача та висновками суду першої інстанції в цій частині щодо неправомірності таких дій відповідача, з огляду на таке.
Рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Ненормативні акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені загальними зборами після їх виконання.
Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що оскаржуване рішення загальних зборів з питання 6 порядку денного (6. "Скасування рішень, затверджених Наглядовою радою ПрАТ "Весна" протягом 2014-2016 років") не містить ані переліку таких рішень, ані дат їх прийняття, ані підстав їх скасування.
4.8. Також позивач зазначав про те, що винесення на розгляд загальних зборів товариства питання про схвалення значних правочинів за наявності судових справ про визнання таких правочинів недійсними свідчить про намагання у інший спосіб узаконити укладені у 2016-2017 роках правочини щодо відчуження майна товариства. До порядку денного загальних зборів було включено питання про схвалення значних правочинів відповідно до статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" за відсутності попереднього проведення процедури визначення ринкової вартості майна, що відчужується товариством для здійснення обов'язкового викупу акцій товариством у акціонерів відповідно до частини 3 статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" в разі голосування такими акціонерами проти рішення про схвалення значних правочинів та правочинів, щодо яких є заінтересованість. Оскільки був відсутній проект договору про викуп таких акцій, то мало місце порушення прав акціонера ОСОБА_2 , яке полягає у неможливості взяти участь у цих загальних зборах та голосувати щодо зазначеного питання порядку денного.
Відповідно до частини 1 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.
У разі неприйняття наглядовою радою рішення про надання згоди на вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.
Згідно з положеннями статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до річної фінансової звітності, яка розміщена відповідачем у загальнодоступній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів за 2017 рік (остання річна фінансова звітності на момент прийняття рішення на Зборах 07.12.2018) вартість активів товариства за 2017 рік складає - 7025,2 тис. грн. Відповідно, 10% від зазначеної вартості активів товариства складає 702,52 тис. грн.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що будь-який правочин на суму понад 702,5 тис. грн був значним правочином для ПАТ "Весна" у 2018 році.
При цьому господарські суди врахували, що надані відповідачем відомості про вартість активів ПАТ "Весна" за 2015-2016 роки не відповідають дійсності, не підтверджені будь-якими доказами.
Так, загальними зборами акціонерів ПАТ "Весна", які відбулись 07.12.2018 затверджено правочини з ТОВ "КДЦ" на загальну суму 6 421 711, 00 грн, з ФОП Кодрул Н.О. затверджено правочини на загальну суму 1 707 652, 00 грн та ФОП Сніжков В.Г. на суму 716 740, 00 грн. З врахуванням викладеного господарські суди встановили, що всі затверджені правочини є значними у розумінні статті 70 Закону України "Про акціонері товариства".
Крім того, суди попередніх інстанцій врахували, що саме відповідач, після прийняття оспорюваного рішення, розмістив у загальнодоступній базі даних НКЦПФР особливу інформацію про прийняття рішення про надання згоди про вчинення значних правочинів, чим визнав затверджені правочини як значні.
4.9. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів.
Згідно з частиною 1 статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону.
Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
Частиною 3 статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті.
При цьому відповідно до пункту 7 частини 2 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" затвердження ринкової вартості майна належить до виключної компетенції наглядової ради.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про акціонерні товариства" від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.
У разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів.
При цьому суди попередніх інстанцій врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2019 у справі № 910/8705/18.
Так, стаття 36 Закону України "Про акціонерні товариства" має назву: "Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів". Тобто, всі, перелічені в статті заходи в часі передують загальним зборам. Таким чином, дана стаття зобов'язує акціонерне товариство надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп акцій до проведення зборів.
Належне виконання цього обов'язку акціонерним товариством передбачає сукупність послідовних дій: по-перше - це виготовлення належного проекту договору, а по-друге - надання акціонеру фізичної можливості з ним ознайомитись.
У статті 36 Закону України "Про акціонерні товариства", визначаючи вимоги до проекту договору про викуп акцій, законодавець вказав, що лише умови щодо кількості та загальної вартості акцій носять індивідуальний для кожного акціонера характер, а всі інші умови договору повинні бути єдиними для всіх акціонерів. Отже, законодавець передбачив, що загальна вартість акцій (як індівідуальна договірна умова) повинна міститися в проекті договору про їх викуп.
Отже, для того, щоб виготовити проект договору про викуп акцій та ознайомити з ним позивача відповідач повинен був спочатку визначити загальну вартість акцій позивача.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем було порушено процедуру, що передувала внесенню питання про затвердження загальними зборами акціонерів правочинів про відчуження нерухомого майна товариства у 2016-2017 роках, що вплинуло на порушення права акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна", зокрема, акціонера ОСОБА_2 , на участь в управлінні акціонерним товариством та надання можливості належним чином підготуватися до участі у цих Загальних зборах, оскільки йому до винесення даного рішення на голосування не було повідомлено про ринкову ціну акцій, за якою би він міг реалізувати своє право вимоги та не було надано на ознайомлення проект договору про продаж акцій.
4.10. Колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що господарські суди не врахували, що збори були скликані, організовані та проведені за ініціативою та безпосередньо акціонером, який є власником більше 10 відсотків акцій з залученням депозитарної установи, а не товариством. В свою чергу, правове регулювання питання ініціювання та проведення зборів акціонером відмінне від організації зборів, що проводиться товариством, зокрема щодо наявних обов'язків про вчинення додаткових дій та повідомлень (процедура визначення ринкової ціни акцій, підготовка проекту договору про продаж акцій, ознайомлення з ним), що відповідно до закону здійснюється органами управління товариством і акціонер не має правової можливості їх вчиняти.
Так, виходячи зі змісту норм частин 1, 5 статті 47, пункту 3 частини 2 статті 52, статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", положень 7.3.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Весна" позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою. При цьому повноваження наглядової ради з підготовки, скликання і проведення загальних зборів зберігають свою чинність навіть у випадку спливу строку, на який відповідна наглядова рада була обрана. А отже, акціонер, який володіє більше 10% акцій зобов'язаний був дотримуватись порядку скликання позачергових загальних зборів, що визначений у статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства", та звернутись із вимогою до наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Весна", і лише після спливу 10 днів від дня пред'явлення вимоги, за наявності передбачених законом підстав, мав право самостійно здійснювати заходи зі скликання позачергових загальних зборів.
Дотримання вказаного порядку в свою чергу і забезпечило б дотримання інших процедурних дій, передбачених при скликанні позачергових загальних зборів, зокрема щодо визначення ринкової ціни акцій, підготовки проекту договору про продаж акцій та ознайомлення з ним учасників товариства, вчинення яких покладено законом саме на наглядову раду.
Крім того, законом не передбачено, залежно від суб'єкта ініціювання скликання позачергових загальних зборів та відповідної процедури їх підготовки, жодних обмежень права учасників товариства на отримання можливості ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного з метою належним чином підготуватися до розгляду таких питань та внести пропозиції до порядку денного.
Доводи касаційної скарги про те, що оспорюваними рішеннями загальних зборів правочини були затверджені і таке затвердження саме по собі корпоративних прав позивача не порушує, а визнання недійсними оспорюваних рішень права на обов'язковий викуп акцій, не забезпечить, колегією суддів відхиляються, оскільки реалізації права на обов'язковий викуп акцій передує право ознайомитися з відповідними документами з метою належної підготовки до загальних зборів.
4.11. Інші доводи касаційної скарги колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що вони в цілому зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, і перегляду вже здійсненої господарськими судами оцінки доказів, зібраних у справі, тоді як суд касаційної інстанції в силу положень частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.07.2019 у справі № 912/712/19 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Л. Стратієнко