18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 лютого 2020 року справа № 925/1299/19
м. Черкаси
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Локарус Україна"
до приватного акціонерного товариства "Уманьфермаш"
про стягнення 44696,97 грн.,
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Рябенька Я.В.
Представники сторін:
від позивача: адвокат Ткаченко Г.В. за ордером від 13.01.2020 серія ЧК №73687;
від відповідача: не явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Локарус Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Уманьфермаш" (далі - відповідач) про стягнення 245496,97 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором поставки від 22.05.2017 №245, у тому числі: 200800,00 грн. боргу за поставлений товар, 41725,93 грн. пені і 2971,04 грн. 3% річних.
Позивач у позовній заяві також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 3682,45 грн. сплаченого за подання позову судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки від 22.05.2017 щодо оплати переданих йому позивачем у власність комплектів полотен транспортера бурякозбирального навантажувача.
Ухвалою від 11.11.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1299/19, вирішив її розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив у ній підготовче засідання на 12 год. 00 хв. 10.12.2019 і встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.
06 грудня 2019 року до Господарського суду Черкаської області надійшов лист відповідача від 04.12.2019 №225, яким останній повідомив про сплату ним позивачу стягуваної суми боргу за поставлений товар за платіжними дорученнями від 06.11.2019 №20078 на суму 25000,00 грн., від 11.11.2019 №20109 на суму 25000,00 грн., від 14.11.2019 №20170 на суму 25000,00 грн., від 19.11.2019 №20204 на суму 25000,00 грн., від 21.11.2019 №20315 на суму 25000,00 грн., від 25.11.2019 №20349 на суму 25000,00 грн., від 27.11.2019 №20373 на суму 25000,00 грн. від 28.11.2019 №20386 на суму 25800грн., разом на суму 200800,00 грн. та просив відкласти підготовче засідання на іншу дату у зв'язку із наявністю наміру врегулювати спір в добровільному порядку за домовленістю сторін.
09 грудня 2019 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява позивача від 04.12.2019 про зменшення розміру позовних вимог з 245496,97 грн. до 44696,97 грн. за рахунок зменшення стягуваної суми заборгованості на 200800,00 грн. боргу за поставлений товар та у зв'язку з цим про повернення частини сплаченого позивачем за платіжним дорученням від 23.10.2019 №2335 при поданні позову судового збору у сумі 1761,45 грн.
Господарський суд прийняв вказане зменшення позивачем розміру позовних вимог і ухвалою від 10.12.2019 поверну товариству з обмеженою відповідальністю "Локарус Україна" із Державного бюджету України частину сплаченого ним при поданні позову за платіжним дорученням від 23.10.2019 №2335 судового збору у сумі 1761,45 грн., закрив підготовче провадження у справі і призначив її до розгляду по суті у судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 14.01.2020 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою від 14.01.2020 Господарський суд Черкаської області оголосив перерву у судовому засіданні до 12 год. 00 хв. 04.02.2020 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.
04 лютого 2020 року представник позивача адвокат Ткаченко Г.В. подала до господарського суду клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, призначеного ухвалою від 14.01.2020 на 12 год. 00 хв. 04.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому 15.01.2020 поштового відправлення з вказаною ухвалою. Проте ні відповідач, ні його представник у це судове засідання не явилися і про причини неявки господарський суд не повідомили.
Відзив на позов до господарського суду не надійшов.
У судовому засіданні, яке відбулося 04.02.2020 за участю представника позивача, останній позов підтримав з викладених у ньому підстав з урахуванням заяви від 04.12.2019 про зменшення розміру позовних вимог, а господарський суд розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області
22 травня 2017 року позивач як постачальник і відповідач як покупець уклали між собою договір поставки №245 (а. с. 19 - 21, далі - договір від 22.05.2017 №245), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити в порядку передбаченому даним договором наступний товар: комплекти полотен транспортера бурякозбирального навантажувача на загальну суму 6282000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 4.1 та п. 4.2 договору від 22.05.2017 №245 ціна на товар по даному договору встановлюється в момент укладання договору. Під час дії договору збільшення ціни на товар, не допускається в односторонньому порядку. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України і відображаються в накладних, складених під час поставки товару. Загальна сума договору становить суму накладних, укладених до даного договору. Орієнтовна сума договору складає 6282000,00 грн.
Пунктом 5.1 договору від 22.05.2017 №245 його сторони передбачили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються в такому порядку:
- передплати за першу партію товару не може бути менше ніж 500000,00 грн. яка сплачується покупцем в строк до 26.05.2017;
- передплата за другу партію товару не може бути менше ніж 602000,00 грн. яка сплачується покупцем в строк до 10.06.2017;
- передплата за третю партію товару не може бути менше ніж 602000,00 грн. яка сплачується покупцем в строк до 30.06.2017;
- передплата за четверту партію товару не може бути менше ніж 602000,00 грн. яка сплачується покупцем в строк до 20.07.2017;
- передплата за п'яту партію товару не може бути менше ніж 602000,00 грн. яка сплачується покупцем в строк до 20.08.2017;
- передплата за шосту партію товару не може бути менше ніж 740000,00 грн. яка сплачується покупцем в строк до 15.09.2017;
- залишок суми протягом 2-х банківських днів з дати отримання кожної повної партії товару, шляхом безготівкового перерахування коштів на зазначений рахунок постачальника.
Відповідно до п. 7.2 договору від 22.05.2017 №245 у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченого товару за кожний день прострочення.
На виконання договору від 22.05.2017 №245 позивач у період з 13.06.2017 по 27.11.2017 поставив відповідачу товар на загальну суму 6282000,00 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними, за якими здійснювалася передача товару від постачальника до покупця і довіреностями відповідача на його представників, які одержували товар (а. с. 24-64).
Отож встановлений п. 5.1 договору від 22.05.2017 №245 остаточний строк (протягом двох банківських днів) для сплати залишку суми боргу за останні поставлені 27.11.2017 партії товару в сумі 200890,00 грн. закінчився 29.11.2017.
Відповідач свої зобов'язання за договором від 22.05.2017 №245 щодо оплати прийнятого від позивача товару у встановлений цим договором строк виконав не належним чином, допустивши прострочення в оплаті товару, зокрема на суму 200800,00 грн., оплативши його лише в листопаді 2019 року за платіжними дорученнями від 06.11.2019 №20078 на суму 25000,00 грн., від 11.11.2019 №20109 на суму 25000,00 грн., від 14.11.2019 №20170 на суму 25000,00 грн., від 19.11.2019 №20204 на суму 25000,00 грн., від 21.11.2019 №20315 на суму 25000,00 грн., від 25.11.2019 №20349 на суму 25000,00 грн., від 27.11.2019 №20373 на суму 25000,00 грн. від 28.11.2019 №20386 на суму 25800грн.
За порушення встановленого п. 5.1 договору від 22.05.2017 №245 строку оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу за період прострочення з 26.04.2019 по 18.10.2019 на суму боргу 200800,00 грн. передбачену п. 7.2 пеню у сумі 41725,93 грн., а також передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних у сумі 2971,04 грн.
Відповідач у позасудовому порядку нараховані позивачем суми пені і трьох процентів річних позивачу не сплатив, що й спричинило даний спір.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом застосування штрафних санкцій.
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов таких висновків.
Відповідач не належним чином (несвоєчасно) виконав грошове зобов'язання за договором від 22.05.2017 №245 щодо оплати вартості поставленого йому товару, допустив прострочення у його виконанні на суму 200800,00 грн. і тим самим порушив права позивача на своєчасне одержання плати за поставлений товар.
Отже, позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати стягнення з відповідача на свою користь передбаченої п. 7.2 договору від 22.05.2017 №245 пені, а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних.
Разом з тим, враховуючи що зобов'язання щодо остаточної оплати останніх партій товару, поставлених 27.11.2017, мало бути виконано відповідачем до 29.11.2017 включно, то встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій, а саме пені розпочався відповідно з 30.11.2017 і закінчився 29.05.2018 включно.
Стягувану суму пені - 41725,93 грн. позивач нарахував за період з 24.04.2019 по 18.10.2019, тобто поза межами встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку для її нарахування.
Таким чином, позивач з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не має права на стягнення з відповідача заявленої у позові суми пені 41725,93 грн., нарахованої за період прострочення в оплаті товару з 24.04.2019 по 18.10.2019.
Стягувана сума трьох процентів річних нарахована позивачем у відповідності з умовами договору від 22.05.2017 №245, фактичними обставинами його виконання сторонами, вимогами чинного законодавства, тобто нарахована правильно.
За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 2971,04 грн. трьох процентів річних.
Позивач за платіжним дорученням від 23.10.2019 №2335 за подання позову сплатив судовий збір в сумі 3682,45 грн., із якої 1761,45 грн. судового збору господарський суд ухвалою від 10.12.2019 повернув позивачу. Отож розподілу при ухваленні цього рішення підлягає лише 1921,00 грн. сплаченого за подання позову судового збору.
Позивач подав заяву про відшкодування йому 10000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, надану йому адвокатом Олєйніковою Н.М. за укладеним між позивачем і адвокатським бюро "Олєйнікової "ЛЕГАЛ ПРАЙД" договором про надання правової (правничої) допомоги від 17.10.2019 №24.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, позивача надав господарському суду:
копію укладеного між позивачем і адвокатським бюро "Олєйнікової "ЛЕГАЛ ПРАЙД" договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.10.2019 №24;
копію свідоцтва про право Олєйніковою Н.М. на заняття адвокатською діяльністю від 24.12.2008 серія ЧК №3127;
копію ордера від 01.11.2019 серія АЄ №1007250 на здійснення представництва позивача адвокатом Олєйніковою Н.М.;
детальний розрахунок витрат від 05.12.2019 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.10.2019 №24 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро "Олєйнікової "ЛЕГАЛ ПРАЙД";
рахунок адвокатського бюро "Олєйнікової "ЛЕГАЛ ПРАЙД" від 22.10.2019 №29 на оплату позивачем виконаних бюро "Олєйнікової "ЛЕГАЛ ПРАЙД" робіт (наданих послуг) на суму 10000,00 грн. та платіжне доручення від 28.10.2019 №2365 на оплату вказаного рахунку.
Частинами 2-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлені такі норми:
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До детального розрахунку витрат на професійну правову (правничу) допомогу від 05.12.2019 включені такі витрати позивача:
правовий аналіз наданих документів та вивчення законодавства України (2 години) - 2000,00 грн.;
формування правової позиці, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи (1 година) - 300,00 грн.;
безпосередньо написання позовної заяви (5 годин) - 4000,00 грн.;
участь у судовому засіданні (2 засідання) - 2000,00 грн.;
відправлення позовної заяви відповідачу та в суд (1 година) - 500,00 грн.;
підготовка заяви про зменшення позовних вимог (1 година) - 1000,00 грн.;
відправлення заяви відповідачу та в суд (1 година) - 200,00 грн.
В жодному судовому засіданні, які були проведені у справі №925/1299/19, адвокат Олєйнікова Н.М. не приймала участі, тому 2000,00 грн. на участь цього адвоката у двох судових засіданнях до суми витрат позивача на професійну правничу допомогу включені безпідставно.
Відправлення позовної та інших заяв відповідачу та суду не є правничою допомогою у розумінні ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Витрати адвоката на такі дії компенсуються йому окремо як витрати, необхідні для надання правничої допомоги, на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
У детальному розрахунку витрат на професійну правову (правничу) допомогу від 05.12.2019 докази на підтвердження таких витрат на суму 700,00 грн. не вказані і разом з ним не подані.
Отже, враховуючи, що адвокат Олєйнікова Н.М. не приймала участі у судових засіданнях у справі №925/1299/19, не вказала і не надала належних доказів на підтвердження витрат у сумі 700,00 грн., які підлягають компенсації адвокату як витрати, необхідні для надання правничої допомоги, господарський суд відмовляє позивачу у відшкодуванні 2700,00 грн. включених до детальному розрахунку від 05.12.2019 витрат на професійну правничу допомогу.
За оцінкою господарського суду перелічені вище докази надання адвокатом Олєйніковою Н.М. професійної правничої допомоги позивачу у зв'язку з розглядом цієї справи, розміру витрат на неї і здійснення позивачем витрат на оплату такої допомоги у сумі 7300,00 грн. відповідають вимогам частин 2 та 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України і є достатніми для цілей розподілу таких судових витрат у цій справі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи сплату відповідачем основної суми боргу в розмірі 200890,00 грн. після подання позову та часткове задоволенням позову понесені позивачем витрати на оплату судового збору і професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог, а саме 127,69 грн. витрат на сплату судового збору і 6059,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Уманьфермаш" (вул. Енергетична, б. 21, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 05765888) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Локарус Україна" (вул. Гагаріна, 12-А, смт. Солоне, Дніпропетровська область, 52400, код ЄДРПОУ 37799048) - 2971,09 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят одна гривня 09 копійок) три проценти річних, 127,69 грн. (сто двадцять сім гривень 69 копійок) судового збору та 6059,25 (шість тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 25 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
У решті позову відмовити.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 10.02.2020.
СУДДЯ М.В. Дорошенко