61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
08 грудня 2009 р.Справа № 2-а-45985/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Шевцової Н.В.,
суддів - Макаренко Я.М., Русанової В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2009 р. по справі № 2-а-45985/09/1670
за позовом ОСОБА_1
доПрокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області
провизнання бездіяльності неправомірною, стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 (далі по справі -позивач) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Полтавської області (далі по справі -відповідач), Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області (далі по справі-другий відповідач, ГУДКУ у Полтавській області), в якому просив суд:
- зобов»язати прокуратуру Полтавської області розглянути заяву про вчинений злочин, перевірити заяву про вчинений злочин і прийняти рішення по заяві позивача про вчинений злочин поданої відповідно до чинного законодавства, а саме у відповідності до Кримінально-процесуального Кодексу України, в порядку ст. ст. 94,95,97 КПК України на ім»я Генерального Прокурора України і зареєстрованої 12.03.2009 р. в приймальні громадян Генеральної Прокуратури України в журналі реєстрації під № 2, про порушення кримінальної справи проти адвоката ОСОБА_2 у відповідності до вимог КПК України ( ст.ст.94,95,97 КПК України і т.д.);
- визнати бездіяльність прокуратури Полтавської області стосовно неприйняття рішення по заяві про вчинений злочин і ненадання позивачу постанови за наслідком розгляду і перевірки заяви позивача про вчинений злочин від 12.03.2009 р. під №2, про порушення кримінальної справи проти адвоката ОСОБА_2 незаконною;
- зобов»язати прокуратуру Полтавської області в тижневий строк з дня набрання постанови по справі законної сили надати позивачу копію постанови за наслідком розгляду і перевірки заяви позивача про вчинений злочин від 12.03.2009р. під №2, про порушення кримінальної справи проти адвоката ОСОБА_2;
- стягнути з відповідача ГУДК України в Полтавській області на користь позивача, на відшкодування завданої позивачу моральної шкоди бездіяльністю прокуратури Полтавської області, з приводу неприйняття рішення по заяві про вчинений злочин і ненадання постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи за наслідком розгляду і перевірки заяви позивача про вчинений злочин від 12.03.2009 р. під №2, про порушення кримінальної справи проти адвоката ОСОБА_2 кошти в сумі 1690 грн. 00 коп.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2009 року закрито провадження у справі.
Роз»яснено позивачу право на звернення до місцевого загального суду для вирішення спору в порядку кримінального судочинства.
Позивач не погодившись з ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2009 року та прийняти нову ухвалу, якою відкрити провадження по справі, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд (продовження розгляду) по суті позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неповне з»ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.4,5, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач зазначив, що ним оскаржується бездіяльність органів прокуратури, яка полягає в не прийнятті жодного рішення по заяві позивача щодо порушення кримінальної справи відносно адвоката ОСОБА_2, а тому даний спір, на думку позивача, належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідачі заперечень на апеляційну скаргу не подали.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини регулюються кримінально-процесуальним законодавством та їх вирішення передбачено в порядку кримінального судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб»єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правовових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З адміністративного позову вбачається, що 30.04.2009 р. позивачем до Генеральної Прокуратури України подано заяву про порушення кримінальної справи проти адвоката ОСОБА_2, яка зареєстрована в приймальні Генеральної Прокуратури України під № 2.
Однак, як зазначив позивач, жодного з передбачених ст. 97 КПК України рішень в передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом України строки по заяві позивача не приймалося.
Крім того, позивачем була подана заява до прокуратури Полтавської області про надання постанови за результатами перевірки та розгляду заяви про вчинений злочин.
Однак, як зазначив позивач, постанову про порушення кримінальної справи позивачу не надано.
Отже, позивач оскаржує бездіяльність органів прокуратури щодо не прийняття рішення по заяві про порушення кримінальної справи та не надання постанови за результатами перевірки та розгляду заяви про порушення кримінальної справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 236 КПК України дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами ч.1,2 ст.3 Кримінально-процесуального Кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Предметом розгляду даної справи є бездіяльність, на думку позивача, органів прокуратури, яка полягає в неприйняття рішення по заяві про порушення кримінальної справи та не наданні постанови за результатами перевірки та розгляду заяви про порушення кримінальної справи, а тому діяльність посадових осіб органів прокуратури не належить до сфери управлінської діяльності, є процесуальною, а тому не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2009 р. по справі № 2-а-45985/09/1670-залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.
Судді< підпис >
< підпис >Макаренко Я.М. Русанова В.Б.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2009 р.