61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
08 грудня 2009 р.Справа № 2-а-5/07/1819
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинського міськрайонного відділу УМВС України в Сумській області на постанову Шостинського міськрайонного суду Сумської області від 02.11.2007 р. по справі
№ 2-а-5/07/1819
за позовом ОСОБА_3
до Шосткинського міськрайонного відділу УМВС України в Сумській області,
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області
про стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся 10 серпня 2006 року до Шоткинського міськрайонного суду Сумської област з позовом до Шосткинського міськрайонного відділу УМВС України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якому просив стягнути з відповідачів на його користь грошову компенсацію за формене обмундирування в сумі 2519 грн. 12 коп. та одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 1500 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 14.08.1997 р. перебував на службі в органах внутрішніх справ, обіймав посаду слідчого в слідчому відділенні Шосткинського МРВ УМВС України в Сумській області. 29.08.2005 р. звільнений зі служби за власним бажанням у зв'язку із вступом до навчального закладу з відривом від виробництва.
При звільненні з органів внутрішніх справ відповідачі не сплатили йому компенсацію за формений одяг, яка складає 2519,12 грн., а також не виплатили одноразову грошову допомогу при звільненні із розрахунку 25 % грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка, згідно його розрахунку, складає 1500 грн.
Під час розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25%, інші позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача, Шосткинського МРВ УМВС України в Сумській області, в судовому засіданні суду першої інстанції, заперечуючи проти позову, зазначив про те, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Шосткинського МРВ та 29.08.2005 р. звільнений з ОВС за власним бажанням, при цьому в рапорті про звільнення позивач не зазначав підставу свого звільнення, а саме: у зв'язку із вступом до Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого факультету підготовки професійних суддів з відривом від виробництва. За період проходження служби позивачу нарахована компенсація за формений одяг в сумі 2519,12 грн., яка не була виплачена, оскільки з державного бюджету не надходили кошти на виплату даного виду компенсації.
Відповідач, Управління МВС України в Сумській області, в письмових запереченнях проти позову зазначив, що працівники органів внутрішніх справ централізовано забезпечуються форменим одягом відділом ресурсного забезпечення при УМВС в областях на підставі наказу МВС України № 1489 від 05.12.2003 р. Нараховує компенсацію та складає довідку про заборгованість за невидане речове майно по Сумській області - відділ ресурсного забезпечення Управління МВС в Сумській області, а компенсацію працівникам органів внутрішніх справ Сумської області за не отриманий формений одяг виплачує відповідний райвідділ ОВС за місцем проходження служби (в даному випадку Шосткинський МРВ), який є самостійною юридичною особою. Крім того, у кошторисі Шостикинського МРВ є відповідний КЕКВ, з якого повинна перераховуватись компенсація співробітникам за неотриманий формений одяг. Тому, як вважає відповідач, Управління МВС України в Сумській області не є відповідачем по справі.
Постановою Шостинського міськрайонного суду Сумської області від 02.11.2007 р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з Шосткинського міськрайонного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за недоотримане речове майно в сумі 2519 грн. 12 коп. з коштів, спрямованих на ці цілі.
Відповідач, Шосткинський міськрайонний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостинського міськрайонного суду Сумської області від 02.11.2007 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 3.3 наказу Державного Казначейства України від 19.10.2000 року № 103, ст.ст.4, 51 Бюджетного кодексу України, ст. 248-5 ЦПК України в редакції 1963 року, ст. 99, 100 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2009 року це клопотання задоволено.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Також позивач надав письмову заяву про розгляд справи без його участі
Представники відповідачів, Шосткинського міськрайонного відділу УМВС України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_3 з 14.08.1997 р. проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Шосткинського МРВ УМВС в Сумській області та 29.08.2005 р. звільнений за статтею 64 п. «ж» Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу ОВС України за власним бажанням (а.с.4,44-45).
Згідно довідки Шосткинського МРВ УМВС в Сумській області № 1540 від 30.12.2005 року, довідки Управління МВС в Сумській області, ОСОБА_3 нарахована компенсація за формене обмундирування в сумі 2519 грн. 12 коп., яка не була не виплачена (а.с.5, 27).
Як свідчить протокол судового засідання від 17 січня 2007 року, у судовому засіданні представник відповідача, Шосткинського МРВ УМВС, підтвердив, що позивачу дійсно нарахована компенсація за формений одяг у вказаному розмірі, яка до теперішнього часу йому не виплачена, оскільки з державного бюджету не надходили кошти на виплату даного виду компенсацій (а.с.55-58).
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що перший відповідач, який є самостійною юридичною особою і де позивач проходив службу, безпідставно не сплатив ОСОБА_3 грошову компенсацію за не отримане речове майно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. № 1515 «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції» був затверджений опис і зразки форменого одягу та знаки розрізнення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і норми забезпечення форменим одягом (у мирний час) осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також правила носіння форменого одягу і знаків розрізнення зазначеними особами.
Пунктами 3.21 та 5.5 наказу МВС України від 05.12.2003 р. № 1489 була передбачена виплата грошової компенсації за недоотримане речове майно. Цей Наказ діяв до 30.12.2005 р.
Тобто на час звільнення позивача зі служби, даний наказ діяв.
Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, відповідач, Шосткінський міськрайонний відділ УМВС України у Сумській області, нарахував і не сплатив позивачу грошову компенсацію за не отримане речове майно (а.с.5,8,27,77).
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме перший відповідач повинен компенсувати позивачу грошові кошти за не отримане речове майно, оскільки, згідно положення про Шосткинський МРВ, він є самостійною юридичною особою (а.с.32-35).
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на ту обставину, що кошторисом на 2005 і подальші роки не було передбачено коштів на такі видатки не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки, як зазначив у запереченнях на позов другий відповідач, УМВС України у Сумській області (а.с.19), у кошторисі Шотскинського МРВ є відповідний КЕКВ, з якого повинна перераховуватись компенсація співробітникам за не отриманий форменний одяг.
Щодо посилання відповідачів на пропуск встановлено строку звернення до суду з позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач звільнився зі служби в органах внутрішніх справ 29 серпня 2005 року (а.с.4, 54).
Відповідно до п.1 розділу У11 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, цей Кодекс набрав чинності з 01 вересня 2005 року.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.
Перш, ніж звернутись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_3 неодноразово звертався до відповідачів з заявами щодо грошової компенсації за не отриманий форменний одяг, про що свідчать відповіді відповідачів на його звернення (а.с.7,8).
З адміністративним позовом ОСОБА_3 звернувся 10 серпня 2006 року, тобто в межах строків, визначених ст.. 99 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що посилання відповідачів на норми Цивільного процесуального кодексу України є безпідставними.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Шосткинського міськрайонного відділу УМВС України в Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Шостинського міськрайонного суду Сумської області від 02.11.2007 р. по справі № 2-а-5/07/1819 за позовом ОСОБА_3 до Шосткинського міськрайонного відділу УМВС України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про стягнення грошової компенсації за недоотримане речове майно залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2009 р.