Справа № 640/22090/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Добрівська Н.А.
Суддя-доповідач Шурко О.І.
07 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Північного офісу Держаудитслужби до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Північний офіс Держаудитслужби звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якій просив:
- визнати незаконним рішення старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенко Ольги Олександрівни, а саме, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.04.2018 року ВП№ 54461302;
- визнати протиправною бездіяльність начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваля Віталія Васильовича;
- зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відновити виконавче провадження № 54461302.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи власну позицію, апелянт зазначив, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху на їх адресу не надходила.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції послався на п.7 ч.1 ст.240 КАС України, відповідно до якого суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року справу прийнято до провадження судді Добрівської Н.А. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Також 05.06.2019 ухвалою суду позовну заяву Північного офісу Держаудитслужби залишено без руху відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), як таку, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України.
Колегія суддів зауважує, що з роздруківки про пошук поштових відправлень з сайту ПАТ «Укрпошта», яка міститься в матеріалах справи, не можливо встановити, яку саме кореспонденцію було направлено адресату за індексом 04053.
Як зазначив апелянт, на їх адресу надійшла лише ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року про прийняття справи до провадження судді Добрівської Н.А. та призначення до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, судом першої інстанції здійснено посилання на доказ, який не може вважатися достовірним, а саме: результати пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Укрпошти.
Такий доказ є суперечливим, оскільки не підтверджений відповідним зворотним повідомленням про вручення та суперечить іншим доказам, що містяться в матеріалах справи.
Також матеріали справи не містять супровідного листа про направлення судом першої інстанції копії ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 про залишення позову без руху.
Крім того, щодо доводів суду першої інстанції про те, що ухвала про залишення позовної заяви без руху розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, то даний факт не може свідчити про те, що ухвалу отримано позивачем.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду, оскільки ухвалу про залишення без руху позовної заяви не було отримано позивачем.
Посилання ж в ухвалі суду першої інстанції на результати пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Укрпошти, не є достатнім та достовірним доказом, та суперечить вимогам частини шостої статті 251 КАС України, а тому на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 18.11.2019 не було достатніх та необхідних доказів, що підтверджували факт отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та невиконання її вимог, у встановлений строк.
Відтак, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення адміністративного позову без розгляду з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
За змістом частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а також зважаючи на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, вказане призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 312, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Ганечко О.М.