Іменем України
04 лютого 2020 року м. Чернігів справа № 927/1040/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С.Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Селіван Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Приватного підприємства «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» 25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ушакова, 1-а
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ»
14021, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 71
про стягнення 142 580 грн. 66 коп.
за відсутності представників сторін, які в судове засідання не з'явилися,
В судовому засіданні 04.02.2020р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частину рішення.
16 грудня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ» про стягнення 142 580 грн. 66 коп. боргу за послуги з охорони майна.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати охоронних послуг, наданих позивачем відповідачу в період з лютого по половину липня 2019 року на підставі договору № 17/01/16 від 05.01.2016 про надання охоронних послуг.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2019:
прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;
постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 16.01.2020;
встановлено процесуальні строки:
- для подання відповідачем відзиву на позов - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення даної ухвали;
- для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву;
- для подання відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
викликано для участі в судовому засіданні представників сторін.
Як свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400046593172, копія ухвали від 18.12.2019 про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 19.12.2019.
Враховуючи, що ухвала суду від 18.12.2019 отримана відповідачем 19.12.2019, тому останнім днем подання до суду відзиву є 03 січня 2020 року.
Як вбачається з відбитку календарного штемпеля на конверті, в якому до суду надійшов відзив на позовну заяву, відзив здано відповідачем до відділення поштового зв'язку для відправки суду 10.01.2020, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Оскільки відзив подано відповідачем з пропуском встановленого законом строку, без подання клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, а тому на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України відзив залишений судом без розгляду, про що зазначено в ухвалі суду від 16.01.2020.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений законом строк без поважних причин, тому в силу приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами, а заперечення проти позову, викладені відповідачем у відзиві, поданому з пропуском встановленого законом строку не приймаються судом до уваги під час вирішення спору по суті.
Сторони в судове засідання, яке відбулось 16.01.2020 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення цього засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень адресатам.
10 січня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату в зв'язку з неможливістю забезпечити явку керівника через його участь в цей же час в судовому засіданні Новозаводського районного суду міста Чернігова по розгляду справи № 751/8634/19.
11 січня 2020 року від позивача надійшло клопотання, в якому він на підставі ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України просив здійснити розгляд справи за відсутності його представника.
В судовому засіданні, яке відбулось 16.01.2020, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 04.02.2020 на 09 год. 00хв.; про дату, час та місце наступного судового засідання сторони проінформовані шляхом направлення ухвали про повідомлення від 16.01.2020.
27 січня 2020 року від позивача надійшла заява по справі, в якій фактично позивачем викладено заперечення проти позицій відповідача, викладених ним у відзиві.
Оскільки відзив на позовну заяву залишений судом без розгляду, заперечення позивача, викладені в цій заяві, також не приймаються судом до уваги в зв'язку з недоцільністю. До того ж процесуальною формою викладення позивачем своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх відхилення відповідно до ст. 161, 166 Господарського процесуального кодексу України є відповідь на відзив.
Сторони в судове засідання, яке відбулось 04.02.2020 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення цього засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень адресатам. Про причини неявки суд не повідомлено.
За правилами ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що правом на участь у судовому засіданні сторони не скористалися, їх відсутність в засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи по суті у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
05 січня 2016 року між Приватним підприємством «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» (позивач у справі, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ» (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір № 17/01/16 про надання охоронних послуг (далі за текстом - договір), за умовами якого відповідач замовляє, а позивач надає охоронні послуги (послуги з охорони майна), а саме приймає під охорону об'єкт, вказаний в Дислокації (додаток №1 до даного договору). Вид охорони визначається за згодою сторін, як контрольно-пропускний режим та інспекторсько-сторожова служба охорони. Система охорони об'єкту та дислокація постів визначаються охороною та узгоджуються з замовником.
Згідно із п. 1.2 договору виконавець надає замовнику послуги з охорони щодо офісних та складських приміщень, цехів по виробництву продукції, території об'єкту, матеріальних цінностей та іншого майна, яке знаходиться як в приміщеннях, так і на відкритих майданчиках об'єкта охорони. Охорона матеріальних цінностей, які знаходяться за межами приміщень, що охороняються, здійснюється за окремою угодою, що є додатком до даного договору.
Відповідно до п. 1.3 договору замовник бере на себе зобов'язання приймати належним чином надані послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами договору.
За змістом п. 3.1. договору охорона надає послуги з першого дня чинності даного договору, здійснюючи функцію нагляду за об'єктом, що охороняється.
Згідно із п. 4.1. договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 28.12.2018, вартість послуг становить 26 000,00 грн. (двадцять шість тисяч грн.), в тому числі ПДВ (20%) щомісяця».
В силу п. 7.1. договору факт надання замовнику послуг підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).
05 січня 2016 року сторонами складено та підписано акт приймання-передачі об'єкту під охорону по договору про надання охоронних послуг № 17/01/16 від 05.01.2016.
Відповідно до п.11.1. договору договір набуває чинності з « 05» січня 2016 р. і діє до « 04» січня 2017 р.
Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору № 17/01/16 про надання охоронних послуг від 05.01.2016, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось сторонами.
Згідно із п. 11.2. договору після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на рік, але кожна із сторін має право припинити його дію на умовах даного договору.
За змістом п. 10.2. договору дія договору може бути припинена достроково, причому, сторона - ініціатор припинення договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менш, ніж за 10 (десять) календарних днів.
Відповідно до п. 10.3. договору в односторонньому порядку договір може бути розірваний при невиконанні однією із сторін умов договору. Сторона - ініціатор розірвання договору інформує в письмовій формі про це іншу сторону не менш ніж за 10 (десять) календарних днів.
Враховуючи, що жодною із сторін не надано суду доказів припинення дії договору, доказів розірвання договору як в судовому так і позасудовому порядку, а також доказів визнання його недійсним, суд доходить висновку, що договір був автоматично поновлений на таких самих умовах, та діяв у спірний період, що також не оспорювалось жодною із сторін під час розгляду справи.
Аналіз змісту договору № 17/01/16 від 05.01.2016, свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини з надання послуг, які регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За твердженням позивача на виконання договору в період з лютого по половину липня 2019 року ним надано відповідачу охоронні послуги загальною вартістю 142 580 грн. 66 коп., на підтвердження чого до позовної заяви додано:
акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000038 від 28.02.2019 щодо надання охоронних послуг за лютий вартістю 26 000 грн. 00 коп.;
акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000058 від 31.03.2019 щодо надання охоронних послуг за березень вартістю 26 000 грн. 00 коп.;
акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000078 від 30.04.2019 щодо надання охоронних послуг за квітень вартістю 26 000 грн. 00 коп.;
акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000096 від 31.05.2019 щодо надання охоронних послуг за травень вартістю 26 000 грн. 00 коп.;
акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000113 від 30.06.2019 щодо надання охоронних послуг за червень вартістю 26 000 грн. 00 коп.;
акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000117 від 15.07.2019 щодо надання охоронних послуг за липень вартістю 12 580 грн. 66 коп.
Як вбачається зі змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000038 від 28.02.2019, № ОУ-0000058 від 31.03.2019, № ОУ-0000078 від 30.04.2019, № ОУ-0000096 від 31.05.2019, № ОУ-0000113 від 30.06.2019, в них відсутні застереження замовника щодо якості, обсягу та вартості наданих послуг, навпаки в актах зазначено, що «сторони претензій одна до одної не мають»; акти підписані сторонами та скріплені їх печатками, що, в свою чергу, свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.
Вищевказані акти, які підписанні відповідачем без зауважень та заперечень, містять посилання на номери та дати рахунків, які додані позивачем до позовної заяви, що свідчить про наявність таких рахунків на момент підписання актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг). До того ж факт отримання рахунків на оплату послуг, наданих у спірний період, відповідачем під час розгляду справи не оспорювався.
При цьому судом також враховується, що рахунок є комерційним документом, в якому зазначено платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, та суму належного за товар (послуги, роботи тощо) платежу. Отже, виставлення такого рахунку є обов'язковим, якщо платнику невідомі ні платіжні реквізити, ні сума платежу. Лише в такому разі відповідно до приписів ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може бути відстрочене.
Відтак, рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.
Крім того, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги.
Водночас підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги.
У договорі та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) містяться реквізити для перерахування оплати за послуги та суми платежів, тобто відповідачу були відомі всі необхідні відомості для належного виконання зобов'язання, а тому в цих правовідносинах відповідач не вправі посилатися на відсутність рахунку-фактури як підставу для звільнення від виконання обов'язку зі своєчасної оплати отриманих послуг. В такому випадку цей обов'язок виникає у нього в зв'язку з підписанням сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) у строк, встановлений договором.
Надана до матеріалів справи копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000117 від 15.07.2019 щодо надання охоронних послуг за липень вартістю 12 580 грн. 66 коп. відповідачем на підписана, зауважень щодо якості, обсягу та вартості визначених у цьому акті послуг, інформації щодо причин відмови від писання акту відповідачем, вказаний акт не містить.
Порядок приймання-передачі послуг узгоджено сторонами в розділі 7 договору.
Так в п. 7.2., 7.3., 7.4. договору сторонами встановлено, що щомісяця з 1 по 5 число місяця, що наступив за місяцем, в якому надані охоронні послуги, охороною складається та затверджується акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) і надсилається охороною на адресу замовника. Замовник повинен підписати акт наданих послуг відповідно до умов даного договору не пізніше 2 (двох) днів з моменту отримання такого акту від виконавця. В разі обґрунтованих зауважень до охорони, які можуть потягнути за собою питання вартості наданих послуг, замовник зобов'язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня виявлення названих зауважень, письмово заявити про них охороні. В разі надання замовником письмової заяви з зауваженнями охорона розглядає її, і в триденний термін з дня її надходження приймає рішення, яке надсилає на адресу замовника.
З огляду на вищенаведені умови договору, суд доходить висновку, що відповідач був зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) не пізніше 2 (двох) днів з моменту отримання такого акту від виконавця або був зобов'язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня виявлення зауважень письмово заявити про них охороні.
Як вбачається з опису вкладення та фіскального чеку від 09.09.2019 (а.с. 50) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000117 від 15.07.2019 направлений на адресу відповідача 09 вересня 2019 року рекомендованим листом за штрихкодовим ідентифікатором 2331000536486.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті УДППЗ «Укрпошта», поштове відправлення за № 2331000536486 вручено адресату 04.10.2019.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів письмового повідомлення позивача в строк, встановлений договором, про наявність зауважень щодо послуг, визначених в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000117 від 15.07.2019, проти факту надання позивачем охоронних послуг в липні 2019 року під час розгляду справи відповідач не заперечував, а тому суд доходить висновку, що відповідно до умов п. 7.2. договору акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000117 від 15.07.2019 вважається підписаним відповідачем 07 жовтня 2019 року, оскільки останній день 2-денного строку на підписання акту припав на вихідний день (неділю).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу в період з лютого по половину липня 2019 року охоронних послуг загальною вартістю 142 580 грн. 66 коп.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із п. 4.2. договору оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно в безготівковому порядку з відтермінуванням платежу 60 діб з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний звітний період та отримання замовником відповідного рахунку на оплату, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони.
В силу п. 4.3. договору сторони, за взаємною згодою, можуть установити інші умови і форми розрахунків за надані послуги, які передбачені чинним законодавством, уклавши при цьому відповідну додаткову угоду до даного договору.
Оскільки під час розгляду справи, сторонами не надано суду доказів зміни умов і форми розрахунків за надані послуги, під час визначення строків оплати послуг, наданих у спірний період, суд керується п. 4.2. договору в редакції, узгодженій сторонами під час укладення договору.
Відповідно до ст. 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Згідно із ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому в силу ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
З огляду на умову, викладену в п. 4.2. договору, та враховуючи правила обчислення строків, встановлені ст. 253, 254 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов'язаний оплатити охоронні послуги, отримані від позивача:
у лютому 2019 року відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000038 від 28.02.2019 - до 29 квітня 2019 року включно;
у березні 2019 року відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000058 від 31.03.2019 - до 30 травня 2019 року включно;
у квітні 2019 року відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000078 від 30.04.2019 - до 01 липня 2019 року включно, оскільки останній день строку припав на вихідний день (суботу);
у травні 2019 року відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000096 від 31.05.2019 - до 30 липня 2019 року включно;
у червні 2019 року відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000113 від 30.06.2019 - до 29 серпня 2019 року включно;
Оскільки, як встановлено судом вище, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000117 від 15.07.2019 вважається підписаним відповідачем 07.10.2019, а тому послуги з охорони отримані відповідачем в липні 2019 року, останній зобов'язаний був оплатити до 06 грудня 2019 року включно.
За повідомленням позивача, відповідач взяті за договором зобов'язання в частині оплати послуг, наданих позивачем в період з лютого по половину липня 2019 року не виконав, внаслідок чого за ним рахується борг в розмірі 142 580 грн. 66 коп., що становить загальну вартість послуг, наданих у спірний період, який він і просить стягнути з останнього в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач доказів оплати вартості наданих у спірний період послуг в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді також не надав.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати отриманих послуг, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманих від позивача у спірний період охоронних послуг, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 142 580 грн. 66 коп. заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.
З огляду на вищевказане, позов належить задовольнити повністю.
Згідно із ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 2 138 грн. 72 коп., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. 129, 165, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного підприємства «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ» про стягнення 142 580 грн. 66 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ» (14021, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 71; код 34452745) на користь Приватного підприємства «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» (25009, м. Кропивницький Кіровоградської області, вул. Ушакова, 1 - а; код 39167373) 142 580 грн. 66 коп. заборгованості та 2 138 грн. 71 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено 10 лютого 2020 року.
Суддя А.С.Сидоренко