18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
31 січня 2020 року справа № 925/1125/19
м. Черкаси
За позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"
про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно та стягнення 27691710,68 грн. вартості безпідставно набутого майна
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Рябенька Я.В.
За участю:
представника позивача адвоката Пахомової О.А. за довіреністю від 28.12.2019;
відповідач: не явився.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - також позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"(далі - відповідач) про зобов'язання повернути безпідставно набутих 4143,890 тис. куб. м. природного газу та стягнення 27691710,68 грн. вартості безпідставно набутих 4143,890 тис. куб. м. природного газу.
У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача сплачений за подання позову судовий збір у сумі 672350,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір природного газу: в жовтні 2016 року - 736,440 тис. куб. м., в лютому 2017 року - 2143,894 тис. куб. м. та у березні 2017 року 1263,556 тис. куб. м., власником якого є позивач, тому у відповідності з вимогами статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути позивачу безпідставно набутий природний газ та оплатити його вартість, проте він не виконує цього зобов'язання.
Ухвалою від 23.09.2019 господарський суд прийняв позовну заяву позивача до розгляду і відкрив провадження у справі №925/1125/19, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив у ній підготовче засідання на 12 год. 00 хв. 22.10.2019 і встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відзив на позов до господарського суду не надійшов.
Ухвалою від 22.10.2019 господарський суд відклав підготовче засідання на 14 год. 30 хв. 12.11.2019.
Ухвалою від 12.11.2019 господарський суд закрив підготовче провадження у справі №925/1125/19 і призначив її до розгляду по суті на 09 год. 30 хв. 17.12.2019.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2019, господарський суд оголосив перерву до 12 год. 30 хв. 15.01.2020, про що повідомив представника позивача під розписку, а відповідача ухвалою від 17.12.2019.
У судовому засіданні, яке відбулося 15.01.2020, господарський суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 31.01.2020, про що повідомив представника позивача під розписку, а відповідача ухвалою від 15.01.2020.
Сторони були належним чином повідомлені господарським судом про дату, час і місце засідання суду, призначеного ухвалою від 15 січня 2020 року на 11 год. 00 хв. 31.01.2020, проте відповідач чи його представник у це судове засідання не явилися і не повідомили суд про причини неявки, що не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні, яке відбулося 31.01.2020, представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав, а господарський суд розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини ухваленого у нарадчій кімнаті рішення.
Заслухавши представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області
У жовтні 2016 року, у лютому і березні 2017 року відповідач відібрав із газотранспортної системи 4 143,890 тис. куб. м. природного газу, що підтверджується копіями звітів (алокації) публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за жовтень, 2016 року, лютий і березень 2017 року.
Правові засади функціонування в Україні ринку природного газу визначені Законом України від 09.04.2015 №329-VIII "Про ринок природного газу" (з урахуванням внесених до нього у подальшому змін і доповнень).
Поміж встановлених ст. 3 Закону України "Про ринок природного газу" принципів, за якими функціонує ринок природного газу на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, є, зокрема, і такі:
забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема, шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу;
вільної торгівлі природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені;
вільного вибору постачальника природного газу;
невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.
Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов'язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов'язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов'язки не можуть покладатися на споживачів.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.
Згідно з абзацами 1-3 п. 9 розділу II Правил постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу.
Відповідно до абзацу 2 п. 10 розділу II Правил споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Згідно з п. 13 розділу II Правил постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування.
Відповідно до п. 14 розділу II Правил за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об'єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу. Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт оператора ГРМ/ГТС.
Кодекс газотранспортної системи, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), у пункті 5 глави 1 розділу І визначає значення, зокрема таких термінів:
місячна номінація - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);
несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу;
підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об'єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу X Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи має право припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках, зокрема, несанкціонованого відбору природного газу.
Отож для відбору відповідачем у жовтні 2016 року та у лютому і березні 2017 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" відповідач повинен був мати постачальників природного газу та підтверджені номінації на його відбір.
Доказів укладення договорів поставки (купівлі-продажу) природного газу з його постачальниками чи з позивачем на жовтень 2016 року та на лютий і березень 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" не надало і не доказало наявності підтверджених будь-ким номінацій на поставку йому природного газу у вказані періоди.
За укладеними між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як продавцем і відповідачем як покупцем договорами про закупівлю природного газу від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ та від 31.01.2017 №1701001564-ВТВ відповідач у травні-грудні 2016 року і у січні-квітні 2017 року відповідно придбавав у власність у публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування.
Саме і закупленого відповідачем у публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договорами про закупівлю природного газу від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ та від 31.01.2017 №1701001564-ВТВ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування позивач безпідставно і відібрав з газотранспортної системи у жовтні 2016 року, у лютому і березні 2017 року 4143,890 тис. куб. м. природного газу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1212 глави 83 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Зі змісту статей 1212 і 1213 Цивільного кодексу України випливає, що зобов'язання, які виникають із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, (кондикційні зобов'язання) виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 у справі №757/16163/17 зазначив, що ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошові кошти; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Кондикція є позадоговірним зобов'язальним способом захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Таким чином, з факту безпідставного відібрання відповідачем з газотранспортної системи у жовтні 2016 року, у лютому і березні 2017 року 4143,890 тис. куб. м. природного газу відповідача у позивача в силу статей 1212 і 1213 Цивільного кодексу України виникло зобов'язання повернути позивачу цей природний газ в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі - відшкодувати його вартість.
Отож зобов'язання відповідача повернути позивачу безпідставно набуте майно в натурі або відшкодувати його вартість є альтернативними зобов'язаннями . Відповідно й вимоги щодо виконання цих зобов'язань можуть бути лише альтернативними.
Пред'явлення позивачем у позові разом двох альтернативних вимог до відповідача: про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно та про стягнення вартості такого майна не відповідає вимогам ст. 1213 Цивільного кодексу України.
Позивач не доказав того, що відповідач є газодобувним підприємством або зберігачем природного газу і має можливість повернути його позивачу в натурі, тому у даному випадку задоволенню підлягає лише одна вимога позивача про відшкодування йому відповідачем вартості безпідставно одержаних ним 4143,890 тис. куб. м. природного газу.
Стягувана сума вартості 4143,890 тис. куб. м. природного газу не перевищує його вартості станом на момент розгляду судом цієї справи.
За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 27691710,68 грн. вартості безпідставно набутого природного газу.
Позивач за платіжним дорученням від 30.08.2019 №11313 сплатив за подання позову 672350,00 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір за подання позову покладається на позивача і відповідача у рівних частинах по 336175,00 грн. на кожного.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити частково.
Судовий збір за подання позову сумі 336175,00 грн. покласти на позивача та у сумі 336175,00 - на відповідача.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (вул. Свердлова, буд. 94, м. Сміла, Черкаська область, 20700, код ЄДРПОУ 36779078) на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) - 27 691 710,68 грн. (двадцять сім мільйонів шістсот дев'яносто одна тисяча сімсот десять гривень 68 копійок) вартості безпідставно набутого природного газу та 336175,00 (триста тридцять шість тисяч сто сімдесят п'ять гривень 00 копійок) судового збору.
У задоволенні решти позову відмовити.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 10.02.2020.
Суддя М.В. Дорошенко