Справа № 580/2533/19
про залишення апеляційної скарги без руху
10 лютого 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року подано до цього ж суду 20 січня 2020 року засобами поштового зв'язку (згідно дати на конверті, в якому було направлено скаргу), в той час як тридцятиденний строк на оскарження рішення суду першої інстанції закінчився 12 січня 2020 року.
Тобто апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого процесуального строку відповідно до вимог КАС України.
Проте, в прохальній частині своєї апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст рішення ним отримано 13 грудня 2019 року, а в період з 13.01.2020 по 17.01.2020 він перебував у відряджені, що унеможливлювало подання скарги вчасно та вважає, що даний строк є незначним. При цьому позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження вказаної ним обставини, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження.
Так, статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6-7 частини 5 цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
При цьому, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Згідно частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами на підтвердження поважності зазначених причин такого пропуску.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до статтей 295, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 44, 295, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року - залишити без руху.
Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі не усунення недоліків у вищезазначений строк скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до норм зазначених пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Оксененко О.М.