61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
08 грудня 2009 р.Справа № 2-а-21/09/1805
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
позивача ОСОБА_3
представника відповідача Яриш О.Ф.
представника третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24.04.2009 р. по справі № 2-а-21/09/1805
за позовом ОСОБА_3
до Державного комітету України із земельних ресурсів
третя особа: ОСОБА_6
про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
Позивач, ОСОБА_3, звернулась до Зарічного районного суду м.Суми з адміністративним позовом до Державного агентства земельних ресурсів України із земельних ресурсів, третя особа: ОСОБА_6, в якому з урахуванням уточнень до позову, просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів
України від 26 лютого 2008 року № 57-кт;
- визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів
України від 26 лютого 2008 року № 58 -кт;
- поновити її на роботі на посаді виконуючого обов'язки начальника Головного
управління Держкомзему у Сумській області, де збереглося після реорганізації Головного управління земельних ресурсів у Сумській області попереднє місце роботи - начальник управління;
- зобов'язати Головне управління Держкомзему у Сумській області виплатити на її
користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалась на те, що згідно наказу Державного агентства земельних ресурсів України № 203-к від 27 липня 2007 року вона призначена на посаду виконуючого обов'язки начальника Головного управління земельних ресурсів у Сумській області. Відповідач наказом № 57-кт від 26.02.2008 року поновив на посаді начальника Головного управління земельних ресурсів у Сумській області ОСОБА_6 та наказом № 58-кт від 26.02.2008 року звільнив її з займаної посади на підставі п.6 ст. 40 КЗпП України.
Позивач ОСОБА_3 зазначала, що відповідач, в порушення норм трудового законодавства, звільнив її з вказаної посади без попередження про звільнення, під час її перебування на лікарняному.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 24.04.2009 р. відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24.04.2009 р. Та прийняти нове рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на обставини та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач та третя особа не скористались правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Представник третьої особи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 04.11.2009 року також просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача та представника третьої особи, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 липня 2007 року наказом Державного агентства земельних ресурсів України № 203-к ОСОБА_3 призначена на посаду виконуючого обов'язки начальника Головного управління земельних ресурсів у Сумській області із присвоєнням їй 8 рангу державного службовця, у зв'язку з чим звільнена з посади начальника Глухівського міського управління земельних ресурсів у Сумській області, як така, що пройшла за конкурсом (а.с. 8).
Постановою Зарічного районного суду м. Суми № 2-а-419/07 від 02.10.2007 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління земельних ресурсів у Сумській області, третя особа - голова Державного агентства земельних ресурсів України, Яцук Ігор Петрович, про визнання наказу нечинним та його скасування, поновлення на роботі - ОСОБА_6 поновлено на посаді за його попереднім місцем роботи - начальника Головного управління земельних ресурсів у Сумській області, що збереглося після реорганізації Сумського обласного управління земельних ресурсів (а.с. 34-35). Вказана постанова в цій частині підлягала негайному виконанню.
На виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми № 2-а-419/07 від 02.10.2007 року, згідно наказу від 26 лютого 2008 року № 57-кт, Державним агентством земельних ресурсів України з 26.02.2008 року поновлено ОСОБА_6 на посаді начальника Головного управління земельних ресурсів у Сумській області та наказом № 58- кт від 26 лютого 2008 року ОСОБА_3 звільнено від виконання обов'язків начальника Головного управління земельних ресурсів у Сумській області у зв'язку з поновленням на роботі ОСОБА_6 (а.с.6,7).
Згідно наказу Державного Комітету України із земельних ресурсів № 15 від 22.04.2008 року, територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів України , в тому числі в областях, реорганізовано, зокрема: Головне управління земельних ресурсів у Сумській області в Головне управління Держкомзему у Сумській області (а.с. 30-31).
Наказом Державного Комітету України із земельних ресурсів № 112-к від 18 липня 2008 року ОСОБА_6 переведений з посади начальника Головного управління земельних ресурсів у Сумській області на рівнозначну посаду начальника Головного управління Держкомзему у Сумській області ( а.с. 32).
Судом першої інстанції також встановлено, що оскаржувані позивачем накази Державного агентства земельних ресурсів України № 57-кт від 26.02.2008 року, № 58-кт від 26.02.2008 року були видані під час перебування ОСОБА_3 на лікарняному (а.с.111-зворот) . У зв'язку з цим, згідно наказу Головного управління земельних ресурсів у Сумській області № 21-к від 05.05.2008 року, зважаючи на в перебування ОСОБА_3 на лікарняному з 22.02.2008 року по 26.04.2008 року, її звільнено 05.05.2008 року, тобто у день, коли вона знаходилась на роботі.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.6 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Звільнення застосовується у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.
Судом першої інстанції не встановлено факту порушення відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні ОСОБА_3, оскільки на момент звільнення позивача в установі відповідача рівнозначна посада тій, на яку просить поновлення позивач, була відсутня.
Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що згідно довідки Глухівського міжрайонного центру зайнятості № 2928, ОСОБА_3 перебуває на обліку як безробітна з 21.05.2008 року. Відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р., виплати матеріальної допомоги по безробіттю у разі звільнення працівника з останнього місця роботи з підстав, визначених п. 6 статті 40 КЗпП, що втратив роботу з незалежних від нього обставин, отримують допомогу. Позивач ОСОБА_3 таку допомогу отримувала, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.160).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача ОСОБА_3
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.6 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Звільнення за п.6 ст. 40 КЗпП України допускається, коли неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Судом першої інстанції встановлено, і про це свідчать письмові докази, що позивач ОСОБА_3 звільнена 26 лютого 2008 року від виконання обов'язків начальника Головного управління земельних ресурсів у Сумській області (на підставі п.6 ст. 40 КЗпП України) у зв'язку з поновленням на роботі ОСОБА_6 на підставі постанови Зарічного районного суду м. Суми від 02 жовтня 2007 року (а.с. 6,7).
У зв'язку з перебуванням ОСОБА_3 з 22 лютого 2008 року по 26 квітня 2008 на лікарняному, вона звільнена з займаної посади 05 травня 2008 року (а.с.80).
Як зазначила позивач у своїй позовній заяві (основній та уточненій, а.с.1-3,88-90) та підтвердила у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідач, приймаючи рішення про її звільнення, завчасно не попередив її про це і запропонував їй одну посаду - заступника начальника Головного управління земельних ресурсів у Сумській області.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції дана належна оцінка цьому факту, оскільки суд зазначив, що відповідач жодним законом не зобов'язаний пропонувати всі наявні вакансії, а запропонував ту, яка вважалась рівноцінною тій посаді, з якої позивач була звільнена і відповідала її фаху та досвіду трудової діяльності.
Щодо твердження позивача про те, що відповідач не повідомив її про наступне звільнення з займаної посади, колегія суддів зазначає, що відповідач і не зобов'язаний був завчасно попереджати ОСОБА_3 про звільнення, оскільки встановлено, що її звільнено з посади у зв'язку з поновленням на цю посаду ОСОБА_6 на підставі судового рішення. Попередження працівника про наступне звільнення, як і згода профспілкового органу на це, при звільненні за п.6 ст. 40 КЗпП України не потребується.
Окрім того, незважаючи на те, що відповідачем при звільненні ОСОБА_3 запропоновано лише одну, а не всі вакантні посади (а.с.178-зворот), про бажання відповідача працевлаштувати ОСОБА_3 свідчить і той факт, що навіть під час апеляційного перегляду справи у вересні 2009 року їй пропонувались посади начальника відділу Держкомзему у Сумському районі Сумської області, заступників начальників відділів Держкомзему у Шоткинському, Ямпільському районах та місті Конотоп, завідувача сектору у відділі Держкомзему Путивльського району, головного спеціаліста у відділі Держкомзему Недригайлівського району, в апараті головного управління - завідувача сектору, головного спеціаліста та провідного спеціаліста (а.с. 151).
Позивач не заперечувала цей факт і пояснила, що вона відмовилась від запропонованих їй посад і на цій стадії відсутня можливість примирення, наполягаючи на своїх апеляційних вимогах.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач, підтримуючи апеляційну скаргу, наполягала на поновленні її на посаді виконуючої обов'язки начальника Головного управління Держкомзему у Сумській області, з якої її було звільнено.
Колегія суддів зазначає, що навіть приймаючи до уваги ту обставину, що відповідач при звільненні ОСОБА_3 запропонував їй лише одну, а не всі вакантні посади, в подальшому намагався виправити це упущення, запропонувавши ті вакантні посади, які відповідають фаху і досвіду роботи позивача, тобто, реалізуючи своє право на це, надав ОСОБА_3 право вибору посади.
Посада виконуючої обов'язки начальника Головного управління Держкомзему у Сумській області, на яку просить поновити її ОСОБА_3, ні на стадії розгляду справи судом першої інстанції, ні на стадії апеляційного перегляду справи не існувала і не існує.
Як свідчать надані до суду першої та апеляційної інстанції письмові докази, третя особа ОСОБА_6, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 02 жовтня 2007 року поновлений на роботі (а.с.34- 35). Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2008 року зазначена постанова суду скасована; справа за адміністративним позовом ОСОБА_6 направлена до Зарічного районного суду м. Суми на новий розгляд в іншому складі суду (а.с.82-84). Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06 жовтня 2008 року провадження в цій справі закрито і 13 жовтня 2008 року ця ухвала набрала чинності (а.с.190).
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24.04.2009р. по справі
№ 2-а-21/09/1805 за позовом ОСОБА_3 до Державного комітету України із земельних ресурсів, третя особа: ОСОБА_6, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2009 р.