61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
01 грудня 2009 р.Справа № 2-а-247/09/1609
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача Катуніна В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного військового комісаріату на постанову Київського районного суду м. Полтави від 30.06.2009 р. по справі № 2-а-247/09/1609
за позовом ОСОБА_5
до Полтавського обласного військового комісаріату,
Міністерства оборони України
третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області
про визнання незаконним рішення комісії Міністерства оборони України
в частині визначення суми, зобов'язання проведення доплати,
Позивач, ОСОБА_5, звернувся до Київського районногосуду м. Полтави з адміністративним позовом до Полтавського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, в якому просив визнати незаконним рішення комісії Міністерства оборони України в частині визначення суми, зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат доплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 48-місячного грошового забезпечення, врахувавши в суму грошового забезпечення, з якої обчислена одноразова грошова допомога, 15% надбавку за доступ до державної таємниці, 50% надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України та 33, 3% премії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у Збройних силах України; наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05.12.2006 року № 568 звільнений у запас. Під час проходження військової служби йому встановлена 3 група інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Згідно рішення комісії Міністерства оборони України йому виплачено грошова допомога по інвалідності у розмірі 48 - місячного грошового забезпечення, однак до розміру допомоги не включено 50% надбавка за виконання особливо важливих завдань, 33,3% премії, 15% надбавки за доступ до державної таємниці.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 30.06.2009 р. позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
Визнано незаконним рішення комісії Міністерства оборони України в частині визначення суми по нарахуванню одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат доплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу в розмірі 48 - місячного грошового забезпечення, з врахуванням 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань, 33,3% премії, 15% надбавки за доступ до державної таємниці.
Судові витрати віднесено за рахунок держави.
Відповідач, Полтавський обласний військовий комісаріат, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 30.06.2009 року та прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_5 залишити без задоволення, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Представник відповідача, Полтавського обласного військового комісаріату, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача- без задоволення.
Представник відповідача, Міністерства оборони України, та представник третьої особи, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_5 проходив військову службу в Збройних Силах України та згідно наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05.12.2006 звільнений з військової служби у відставку за п. 65 підпункт «б» ( за станом здоров'я, а.с.4, 4-зворот).
Рішенням комісії Міністерства оборони України ОСОБА_5 призначена одноразова грошова допомога в розмірі 48 місячного грошової о забезпечення в сумі 35 568 грн.
Полтавським обласним військовим комісаріатом вказана сума виплачена ОСОБА_5
Відповідно до грошового атестату ОСОБА_5, він отримував на час звільнення з армії грошове утримання, яке складалось з окладу за військовим званням, посадовим окладом. відсоткової надбавки за вислугу років у розмір 30% , надбавку за службу в Збройних Силах України 100 %, премію 33.3 %, 50% за безперервну службу в Збройних Силах України, 15% надбавки за доступ до державної таємниці, які мали постійний характер.
Відповідно до рішення МСЕК від 25.01.2007 року, ОСОБА_5 встановлена 3 група інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (а.с.5-зворот).
Згідно довідки Полтавського обласного військового комісаріату № 1429 від 29.03.2007 року, адресованої директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України, розмір грошового забезпечення ОСОБА_5 за останньою посадою, яку він обіймав на день звільнення, для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року № 284, складає 741,00 гр. (оклад за військовим званням - 125,00 гр., посадовий оклад - 160 гр., надбавка за вислугу років (30 %) - 85,50 гр., 100 відсоткова надбавка - 370,50 гр.)
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне не включення Полтавським обласним військовим комісаріатом у довідку 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань, 33,3 % премії та 15% надбавки за доступ до державної таємниці.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, і про це свідчать письмові докази, що рішенням комісії Міністерства оборони України позивачу призначена одноразова грошова допомога в розмірі 18 місячного грошової о забезпечення в сумі 35 568 грн. (а.с.6-зворот).
Полтавським обласним військовим комісаріатом вказана сума виплачена ОСОБА_5
Відповідно до грошового атестату на ім'я ОСОБА_5, він отримував на час звільнення з армії грошове утримання, яке складалось з окладу за військовим званням, посадового окладу, 30% відсоткової надбавки за вислугу років, 100 % надбавки за службу в Збройних Силах України, 33,3 % премії, 50% надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, 15% надбавки за доступ до державної таємниці, які мали постійний характер (а.с.7).
Однак, Полтавський обласний військовий комісаріат надав для нарахування оспорюваної надбавки довідку, в яку не включив 50% надбавку до посадового окладу за виконання особливо важливих завдань, 33,3% премії та 15% надбавку за доступ до державної таємниці (а.с.5).
Колегія суддів зазначає, що згідно ч.2 ст. 9 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням: щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія): одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті),поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та; інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб встановлено, що у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога виплачується у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам 3 групи.
Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач безпідставно не включив у довідку № 1429 від 29.03.2007 року 50 % надбавку за виконання особливо важливих завдань, 33,3 % премії, 15% надбавку за доступ до державної таємниці при розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ст.. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 3 ст. 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.2 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1235, військові комісаріати у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами і директивами Міністра оборони, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, а також цим положенням.
Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, які стали підставою для звернення ОСОБА_5 до суду, не відповідають зазначеному Положенню та перерахованим в ньому Законам, актам, наказам і директивам, оскільки жоден Закон чи нормативний акт не надавав відповідачу право не включати до довідки № 1429 від 29.03.2007 року ті складові розміру грошового забезпечення, які отримував позивач на час звільнення зі служби в Збройних Силах і зазначені в його грошовому атестаті.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 30.06.2009р. по справі
№ 2-а-247/09/1609 за позовом ОСОБА_5 до Полтавського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання незаконним рішення комісії Міністерства оборони України в частині визначення суми, зобов'язання проведення доплати - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2009 р.