61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
17 листопада 2009 р.Справа № 2-а-433/09/1627
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Макаренко Я.М.,
суддів - Донець Л.О., М»ягкого Є.В.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області на постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.06.2009 р. по справі № 2-а-433/09/1627
за позовом ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області
провизнання протиправною відмову в перерахунку пенсії та зобов»язання провести перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 (далі по справі -позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області (далі по справі -відповідач) в якому просив суд:
-визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком;
-зобов»язати відповідача провести позивачу з 01.04.2009 року перерахунок щомісячної основної державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, як інваліду 3 групи.
Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 25.06.2009 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Семенівському районі Полтавської області щодо не проведення перерахунку пенсії та додаткової пенсії позивачу ОСОБА_1.
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України у Семенівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із підвищенням щомісячної основної державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, що становить розмір 2988 грн. та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, що становить розмір 249 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 01.04.2009 року.
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України у Семенівському районі Полтавської області провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю ОСОБА_1 в строк до 20.07.2009 року.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.06.2009 року та закрити провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Відповідач зазначив, що позивачу додаткова пенсія виплачується на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян»для осіб, що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено мінімальний розмір пенсій для інвалідів 3 групи-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги, постанову залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 (а.с. 5), довідкою МСЕК серії НОМЕР_1 (а.с.14).
06.04.2009 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області з проханням провести перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області листом від 05.05.2009 р. № 40/Д відмовило позивачу в перерахунку пенсії по інвалідності в зв»язку з відсутністю підстав для такого перерахунку.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач необґрунтовано виплачував пенсію виходячи із розміру, встановленого Постановою Кабінету Міністрів № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», додаткову пенсію, виходячи з розміру, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі по тексту Закон №796).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин правильним та таким, що відповідають Закону №796, є висновки суду про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України №796, а не Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. та постанова Кабінету Міністрів України 16.07.2008 р за № 654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Також, колегія суддів, вважає, що суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону №796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.
Зі ст.ст.50, 54 Закону №796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону №796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Тому правильним є висновок суду щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 жовтня 2008 р. у розмірі 498 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області- залишити без задоволення.
Постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.06.2009 р. по справі № 2-а-433/09/1627 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Макаренко Я.М.
Судді< підпис >
< підпис >Донець Л.О. М'ягкий Є.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 23.11.2009 р.