61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
26 листопада 2009 р.Справа № 2-а-11503/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 р. по справі
№ 2-а-11503/09/1670
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області
про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому з урахуванням доповнень до позову просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по нарахуванню йому додаткової пенсії протиправними; зобов'язати відповідача перерахувати йому щомісячну додаткову пенсію як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії за період з 01.11.2006 року по грудень 2008 року, січень-квітень 2009 в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити 3996,9 грн.; зобов'язати відповідача здійснювати нарахування з 1 травня 2009 року в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. На підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому призначено щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій згідно з постановами Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002, № 1 та "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року N 530.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку додаткової пенсії в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2006 рік з 01.11.2006 року по 31.12.2006 року, за 2007 рік повністю, за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок додаткової пенсії в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату недоплаченої додаткової пенсії за 2006 рік з 01.11.2006 року по 31.12.2006 року, за 2007 рік повністю, за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме:
ст. 51 ч.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення справи.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії (а.с. 5).
На підставі ч.1 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету від 03.01.2002 № 1, постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року N 530.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком (а.с. 3).
Листом від 20.11.2008 року № 818/Б-03, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії згідно ч. 1ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з мінімального розміру пенсії за віком (а.с. 7).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суді України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпунктів 12, 15, 17 пункту 28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Відповідно ч.2 ст. 152 Конституції України, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховувати та здійснювати виплату позивачу додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтею 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підвищення пенсії застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а тому позов щодо призначення та виплати позивачеві додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них. соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
В ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції від 05.10.2006 р. встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в наступній редакції: «Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами».
Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 51, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.
У рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2008 також зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В зазначеному Рішенні Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач в 2008 році з 22 травня 2008 року під час обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 19.12.1991 року N 2001-XII та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у редакції Закону України від 05.10.2006 р.N 231 -V.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
Згідно статті 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» затверджено на 2006 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 350 грн., з 01 квітня - 359 грн., з 01 жовтня - 366 грн.
Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі: з 01 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн.
Згідно ст. 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” затверджено на 2008 р. прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня -470,0 грн., з 1 квітня -481,0 грн., з 1 жовтня -498,0 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість, надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.
Посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», судом першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки положення даної постанови звужує обсяг встановлених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Враховуючи те, що позивачу пенсія призначена як службовцю органів внутрішніх справ, а відповідно до пп. 5 п. 2.2. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 № 11-2, головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, мм. Києві і Севастополі здійснюють призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд вважає Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області належним відповідачем по даній справі.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_3 в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату недоплаченої додаткової пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 р. по справі № 2-а-11503/09/1670 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, та стягнення недоплаченої щомісячної додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Калиновський В.А.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 01.12.2009 р.