61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
07 грудня 2009 р. Справа № АС 10/28-09/5021
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С. ,
за участю представників позивача Матвієнко Є.Г., Макаренко М.А., представників відповідача Гонак Т.В., Петріщева О.О., Іваннікової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Лебединський завод поршневих кілець", Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Сумської областi від 11.06.2009р. по справі № АС 10/28-09/5021
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Лебединський завод поршневих кілець" < Список > < Текст >
до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,
Позивач - ВАТ «Лебединський завод поршневих кілець» звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ №00227117/02 від 20.10.2008р., №0001052301/0 від 28.05.2008 р., №0001052301/2 від 20.10.2008 р.
Постановою Господарського суду Сумської області від 11.06.2009 року по справі № АС10/28-09 позов задоволено частково.
Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0001052301/0 від 28.05.2008р. Сумської міжрайонної державної податкової інспекції в частині донарахування відкритому акціонерному товариству«Лебединський завод поршневих кілець» податку на додану вартість в сумі 1347 грн. основного платежу, 673,50 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення №0001042301/2 від20.10.2008р. в частині донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 1683,62 грн. та штрафні (фінансові)санкції в сумі 709,47 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено
Позивач - ВАТ «Лебединський завод поршневих кілець» , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п.9.3.4 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5, 7.3.3 п.7.3 с.7 Закону України «Про оподаткуваання прибутку підприємств» .
Відповідач - Сумська міжрайонна державна податкова інспекція, також не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Лебединський завод поршневих кілець» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Сумської міжрайонної державної податкової інспекції задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 03.04.2008 року по 07.05 2008 року працівниками Сумської МДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка відкритого акціонерного товариства «Лебединський завод поршневих кілець» з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року (т.с. 1 а.с. 45-76) .
Перевіркою встановлені, та відображені в акті перевірки № 243-23-0023006 від 16.05.2008 року наступні порушення вимог чинного законодавства, а саме: п. 1.25. ст. 1., п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4., п. 5.1., абзац 2 п. п. 5.4.6. п. 5.4. ст. 5., п. п. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7., п. п. 8.3.2. п. 83., п. п. 8.4.4. п. 8.4. ст. 8., п. п. 12.1.1. п. 12.1. ст. 12. Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України 22 травня 1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 17312,00 грн., в тому числі в податкових періодах: за 2006 рік на суму 5514,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2006 року на суму 5514,00 грн.; за 2007 рік на суму 11798,00 грн., в тому числі: за 1 квартал на суму 2444,00 грн., за 2 квартал на суму 1215,00 грн., за 3 квартал на суму 2235,00 грн., за 4 квартал на суму 5904,00 грн., п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3., п. 4.2. ст. 4., п. г». 7.4.1. п. 7.4. ст. 7. Загону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на до дану вартість" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 3430,00 грн.. в тому числі в податкових періодах: за жовтень 2007 року на суму 12,00 грн., за листопад 2006 року на суму 167,00 гри., за січень 2007 року на суму 118,00 грн., за лютий 2007 року на суму 206,00 грн., за березень 2007 року на суму 291,00 грн., за квітень 2007 року на суму 284,00 грн., за травень 2007 року на суму 451,00 грн., за червень 2007 року на суму 244,00 грн., за липень 2007 року на суму 33,00 грн., за серпень 2007 року на суму 189,00 грн., за вересень 2007 року на суму 160,00 грн., за жовтень 2007 року на суму 780,00 грн., за листопад 2007 року на суму 80,00 грн., за грудень 2007 року на суму 415,00 грн., п. п. 4.2.12. п. 4.2. ст. 4., п. п. 6.З.2., 6.3.3. п. 6.3. ст. 6., п. н. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8., п. п. 9.3.4. п. 9.3. ст. 9. Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3167,60 грн., в тому числі за 4 квартал 2006 року на суму 68,17 грн., за 2007 рік на суму 3099,43 грн., ст. 6, Закону України"Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 рік на суму 60,00 ;грн., , п. 2.8., 2.9. ст. 2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 75 грудня 2004 юку № 637 із змінами і доповненнями (т.с. 1. а.с. 45-76)
На підставі акту перевірки № 243-23-0023006 від 16.05.2008 відповідачем було винесені податкові повідомлення-рішення:
-№ 0001042301/0 від 28 травня 2008 року яким підприємству донараховано податку на прибуток в сумі 24179, 70 грн. в тому числі за основним платежем 17312 грн.,за штрафними фінансовими санкціями 6867,7 грн ( т.с.1 а.с. 12),
-№ 0001052301/0 від 28 травня 2008 року донараховано податку на додану вартість в сумі 5145 грн. в тому числі за основним платежем 3430,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями в сумі 1715,00 грн ( т.с. 1 а.с.13).
-№ 0022711702/0/0 від 28 травня 2008 року донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 9298, 29 грн. в тому числі за основним платежем 3099,43 грн., за штрафними фінансовими санкціями в сумі 6198,86 грн.( т.с.1 а.с.14)
За наслідками процедури адміністративного оскарження та розгляду скарг позивача, Сумської МДПІ було винесене повторне податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки № 243-23-0023006 від 16.05.2008 року № 0001052301/2 від 20 жовтня 2008 року яким підприємству донараховано податку на прибуток в сумі 18649, 40 грн. в тому числі за основним платежем 13119 грн., за штрафними фінансовими санкціями 5530,40 грн ( т.с.1 а.с. 12 ), а також за наслідками повторної позапланової виїзної перевірки, акт № 475/17-0023200/06 від 08.10.2008 року повторне повідомлення-рішення № 0022711702/2 від 22.10.2008 року, яким позивачу донараховано податку з фізичних осіб в сумі 1 653, 89 грн. та штрафну санкцію в сумі 3 307 грн ( т.с.1 а.с. 6-9, 14).
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов до висновку, що спірні податкові повідомлення рішення № 0001052301/0 від 28.05.2008 року та № 0001042301/2 від 20.10.2008 року підлягають скасуванню в частині донарахування відкритому акціонерному товариству«Лебединський завод поршневих кілець» податку на додану вартість в сумі 1347 грн. основного платежу, 673,50 грн. штрафних санкцій, а також податку на прибуток в сумі 1683,62 грн. та штрафні (фінансові)санкції в сумі 709,47 грн., оскільки прийняті в цій частині з порушенням вимог діючого законодавства. В іншій частині позовних вимог відмовлено, з тих підстав, що податкові повідомлення рішення в цій частині не суперечать нормам закону, а тому скасуванню не підлягають.
Проте, колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Колегія суддів зазначає, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було всебічно досліджено суть здійснених товариством господарських операцій та відповідність їх відображення в податковому обліку нормам Законів України з питань оподаткування та не дана відповідна оцінка вказаним обставинам.
Порядок оподаткування дивідендів визначено п. 9.3 ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб» .
Відповідно до зазначеної норми закону податковим агентом платника податку при нарахуванні (виплаті) на його користь дивідендів, крім випадків, визначених у підпункті 4.3.17 цього Закону, є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату). Податковим агентом при виплаті дивідендів є будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального(є суб'єктом спрощених систем оподаткування), або є звільненим від сплати такого податку з будь-яких підстав. Резидент, що виплачує дивіденди платникам цього податку, надає податковому органу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, податковий розрахунок про нараховані дивіденди, форма якого визначається за правилами, встановленими законом. ( Підпункт 9.3.3 пункту 9.3 статті 9. Дивіденди, які нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є фізичною або юридичною особою, підлягають оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом7.1 статті 7 цього Закону. Доходи, зазначені у цьому пункті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок. Приймаючи спірне повідомлення рішення №0022711702/2 від 22 жовтня 2008 року, яким позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1653 грн. 89 коп. та штрафні санкції в сумі 3307 грн. 78 коп., податковий орган виходив з того, що позивач був зобов'язаний здійснити оподаткування дивідендів по факту їх нарахування, з чим погодився суд першої інстанції.
Проте такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи з матеріалів якої вбачається, що позивачем не було утримано податок тільки з тієї суми дивідендів, які були позивачем нараховані але не виплачені акціонерам, що повністю узгоджується з п.п. 9.3.5 п.9.3. ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб».
Крім того, судом першої інстанції взагалі не дано оцінки правомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій в двократному розмірі донарахованої суми податку з доході фізичних осіб, нарахування яких відповідачем здійснено безпідставно.
П.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платним податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 -III вії 21.12.2000 року передбачено, що у подвійному розмірі від суми зобов'язання сплачується штраф у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попередньою нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно д законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продаж відчуження або виплати". Колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем дивіденди не виплачувались, то і правових підстав для застосування штрафних санкцій у подвійному розмірі від суми зобов'язання у відповідача не було.
Також не обґрунтованим є рішення відповідача № 0001042301/2 від 20 жовтня 2008р, яким позивачу донараховано податок на прибуток, з урахуванням Рішення про результати розгляду первинної скарги, в сумі 13119 грн. 00 коп., та штрафну санкцію в сумі 5530 грн. 40 коп., з яких судом першої інстанції визнано нечинним донарахування податку на прибуток в сумі 1 683 грн. 62 коп. та штрафних санкцій в сумі 709 грн. 47 коп.
Донарахування позивачу податку на прибуток було здійснено відповідачем шляхом , шляхом збільшення валового доходу на вартість послуг, безоплатно наданих по благоустрою міста в розмірі 692 грн. 38 коп. При цьому, на думу відповідача, включення позивачем до валових витрат суми вищевказаних послуг є порушенням п .5.2.1 Закону України «Про оподаткування підприємств.
Проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем взагалі не відносились до бази оподаткування вартість послуг по благоустрою міста і ці суми до валових витрат не включались. Обґрунтування включення цих сум до валових витрат записами в бухгалтерському обліку по дебету рахунку № 949 „Інші операційні витрати" і кредиту рахунку № 234 „Ремонтні роботи" є безпідставним, оскільки порядок відображення витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 16 „Витрати" затвердженим наказом МФУ № 318 від 31 грудня 1999 р. і ніякого відношення до формування валових витрат для цілей оподаткування не має.
Крім того, вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням № 0001042301/2 від 20 жовтня 2008 року позивачу здійснено донарахування 3889 грн. 50 коп. податку на прибуток за рахунок збільшення валового доходу на суму страхового відшкодування за пошкодження в ДТП автомобіля ВАЗ 21074. Донарахування податку на прибуток шляхом збільшення валового доходу на суму страхового відшкодування по автомобілю Сумською МДПІ здійснено з посиланням на п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено, що якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки понесені таким платником податку відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення , а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання".
Відповідно до п.п.8.4.9 п.8.4 ст. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує латнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація: а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1); б) зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.
Проте, перевіряючими не звернуто уваги на ту обставину, що підприємством валові витрати на суму збитків не збільшувались, а тому у підприємства не було обов'язку зменшувати балансову вартість автомобіля на суму страхового відшкодування за пошкодження в ДТП.
Також безпідставно спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001042301/2 від 20 жовтня 2008 року позивачу донараховано 5706 грн. 50 коп. податку на прибуток за рахунок збільшення валового доходу на позитивну суму балансової вартості іноземної валюти з обґрунтуванням порушення п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки п.п.7.3.3 п.7.3. ст.7 вказаної норми передбачає порядок перерахунку балансової вартості заборгованості вираженої в іноземній валюті, а не балансової вартості самої іноземної валюти, а порядок податкового обліку іноземної валюти визначено п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону, яким передбачено, що платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в перевіряємому періоді валові доходи та валові витрати на суми позитивних і негативних курсових різниць по іноземній валюті, що знаходилась на рахунках товариства не збільшувались, а тому здійснений перевіряючими перерахунок балансової вартості іноземної І валюти з посиланням на норму п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону є безпідставним .
Також колегію суддів встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0001052301/0 від 28 травня 2008 року позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 3430 грн. та штрафну санкцію 1715,00 грн. з яких судом першої інстанції визнано нечинним донарахування податку на додану вартість в сумі 1 347 грн. та штрафних санкцій в сумі 373 грн. 50 коп.
Сума податкового зобов'язання в розмірі 2083 грн. донарахована позивачу на підставі зробленого податковим органом висновку про те, що до бази оподаткування не включено реалізацію сировини, готової продукції та товарів на безоплатній основі.
Здійснене нарахування не відповідає фактичному відображенню товариством своїх зобов'язань з податку на додану вартість. Зазначаючи в акті перевірки, що до бази оподаткування не включено реалізацію товарів і робіт на безоплатній основі , які відображені в бухгалтерському обліку по рахунку № 949 записами по дебету рахунку 949 „Інші витрати операційної діяльності" та кредиту рахунків № 234 „Ремонтні роботи", №2601 „Готова продукція", № 2822 „Товари столової" податковим органом не прийнято до уваги суму податку на додану вартість, відображену записами по дебету рахунку №949 „Інші витрати операційної діяльності" та по кредиту рахунку №641 „Податок на додану вартість" та включену підприємством в зобов'язання з ПДВ по деклараціях відповідних періодів. Тобто перевіряючими визначено збільшення бази оподаткування по вже включених підприємством до бази оподаткування безоплатно переданих товарах, що підтверджується записами в головній книзі по рахунку № 949 „Інші витрати операційної діяльності".
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги Сумської міжрайонної державної податкової інспекції та погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог оскільки вважає, що в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Сумської МДПІ № 0001052301/0 від 28.05.2008 року та № 0001042301/2 від 20.10.2008 року, відповідно до яких позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 1347 грн., та штрафні санкції в сумі 673 грн. 50 коп., а також податок на прибуток в сумі 1683 грн. 62 коп. та штрафні санкцій в сумі 709 грн. 47коп., судом першої інстанції прийнято рішення у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та з урахуванням всіх обставин справи.
Інші доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Лебединський завод поршневих кілець" задовольнити.
Постанову Господарського суду Сумської областi від 11.06.2009р. по справі № АС 10/28-09/5021 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Лебединський завод поршневих кілець" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Лебединський завод поршневих кілець" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції №00227117/02/0 від 28 жовтня 2008 року, №0001052301/0 від 28 травня 2008 року, №0001052301/2 від 20 жовтня 2008 року в повному обсязі.
В іншій частині постанову Господарського суду Сумської області від 11.06.2009 року по справі №АС 10/28-09/5021 залишити без змін. < Текст >
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Дюкарєва С.В.
Судді< підпис >
< підпис >Катунов В.В. Зеленський В.В.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 14.12.2009 р.