Постанова від 15.12.2009 по справі 2-а-50/09/2002

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 р. Справа № 2-а-50/09/2002

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області на постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 29.04.2009р. по справі № 2-а-50/09/2002

за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >

до Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області треті особи ОСОБА_2 - начальник Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області

про зобов'язання перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат як інваліду 3 групи починаючи з 2008 року.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 29.04.2009 р. позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області та зобов'язано відповідача в термін один місяць з дня набрання чинності цим рішенням вчинити дії щодо перерахунку належної ОСОБА_1 до виплати у 2007, 2008 роках щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , та здійснення виплат цих коштів у розмірі 3530 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 300 грн. суми витрат на правову допомогу.

Відповідач , не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 29.04.2009 р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду за захистом свого права, оскільки він і у 2006 році, і у 2007 році, і у 2008 році отримував особисто щорічну грошову допомогу на оздоровлення, однак звернувся до суду лише в квітні 2009 р. Також зазначає, що Барвінківське районне управління праці та соціального захисту населення Харківської області діяло в межах повноважень наданих чинним законодавством та виплачувало позивачу щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови КМУ від 12.07.2005 р. №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи". Також просить розглянути справу за відсутності представника Барвінківське районне управління праці та соціального захисту населення Харківської області.

Позивач заперечень на апеляційну скаргу не надав, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом IІІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

На звернення позивача з приводу перерахунку та виплати цієї допомоги Барвінківським районним управлінням праці та соціального захисту населення Харківської області було відмовлено у задоволенні вимог щодо проведення такого перерахунку та виплат, у зв'язку з тим, що виплата допомоги у 2005-2008 роках проведена відповідно до ст.48 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 для відповідної категорії осіб (а.с.8).

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст..48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2006 рік, слід зазначити наступне.

Протягом 2006 року дія абзаців 2 та 3 ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була зупинена в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року, який не визнаний неконституційним Конституційним Судом України до теперішнього часу, а тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частині були неправомірними.

Отже, враховуючи наведені норми Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, позовні вимоги щодо зобов'язання першого відповідача нарахувати та сплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2006 рік є такими, що не підлягають задоволенню.

Однак, слід зауважити, що суд першої інстанції в резолютивній частині постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 29.04.2009 р. взагалі нічого не зазначив щодо зазначеної позовної вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст..48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007-2008 роки та здійснення виплати цих коштів в сумі 3530 грн., суд першої інстанції виходив з того, що Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та від 22.05.2008 р. , якими визнано неконституційними положення пунктом 30 ст.71 Закону України від 19.12.2006 року та положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими було зупинено дії абзацу другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої ст.48 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 та 2008 роки.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС передбачена одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи при встановленні 3 групи інвалідності в розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати та щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЄС 2 категорії, а інвалідам 3 групи в розмірі 4 мінімальних зарплат. Зазначені виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов'язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими Законами, дію ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2007 рік та на 2008 рік та щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі « Про соціальні гарантії громадян» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зупинення дії абзацу другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої ст.48 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік, передбачене пунктом 30 ст.71 Закону України від 19.12.2006 року.

Відповідно до Закону України від 28.12.2007 № 107-У1, частину четвергу ст..48 викладено в такій редакції: « Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АГС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. по справі “Про соціальні гарантії громадян” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Як вбачається з матеріалів справи, щорічну разову щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 за 2007 р. та за 2008 рік виплачено 18.04.2007 р. та 18.02.2008 р. (а.с.8).

Колегія суддів зазначає, що виплати разової грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право позивача на її отримання та обов'язок Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених Законами України “Про Держаний бюджет України на 2007 р. ” та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", правомірно діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2007 р. по 09.07.2007 р. та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених статтею 48 “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

Отже, судом першої інстанції не було з'ясовано та не враховано час здійснення виплат відповідачем ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення як учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом IІІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що призвело до неправильного вирішення цієї справи.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то і вимоги про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу не підлягають замовленню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Барвінківське районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області задовольнити.

Постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 29.04.2009р. по справі № 2-а-50/09/2002 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.

Судді(підпис)

(підпис)Водолажська Н.С. Гуцал М.І.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст постанови виготовлений 21.12.2009 р.

Попередній документ
8747508
Наступний документ
8747510
Інформація про рішення:
№ рішення: 8747509
№ справи: 2-а-50/09/2002
Дата рішення: 15.12.2009
Дата публікації: 07.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: