61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
14 грудня 2009 р. Справа № 2-а-36517/09/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2009р. по справі № 2-а-36517/09/2070
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Державної податкової адміністрації України < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом (після уточнень), в якому просить суд визнати бездіяльність Державної податкової адміністрації України, що полягає у невиконанні вимог статті 40 Конституції України, статей 15, 19 Закону України "Про звернення громадян" незаконною, зобов'язати Державну податкову адміністрацію України відповідно до Конституції України та Закону України "Про звернення громадян" прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 та письмово повідомити його про суть прийнятого рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2009 року позов задоволено. Визнано бездіяльність Державної податкової адміністрації України, що полягає у невиконанні вимог статті 40 Конституції України, статей 15, 19 Закону України «Про звернення громадян» - незаконною. Зобов'язано Державну податкову адміністрацію України відповідно до Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 та письмово повідомити її про суть прийнятого рішення. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом, при ухваленні постанови приписів Закону України "Про звернення громадян" та Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого Наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року за №602\1226 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 20.10.2004 року за №1345\9944 (надалі по тексту Порядок №602), що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав вимоги ч.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян"та ч. 3 п. 2.6. "Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України", затвердженого наказом Державної податкової Адміністрації України № 112 від 27.02.2004 року. При цьому, суд зазначив, що оскільки відповідачем заява позивача не була повернута заявникові, а прийнята до розгляду, відповідач мав розглянути її по суті та прийняти рішення по суті вимог викладених в заяві.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2008 року на адресу Державної податкової адміністрації України позивачкою подано заяву, я якій вона повідомляє про:
- відмову від наданого їй індивідуального ідентифікаційного номера;
- відмову від застосування до неї будь-якого цифрового ідентифікатора його особи;
- вимогами щодо поновлення права на конституційний обов'язок сплати податків і зборів під власним ім'ям;
- застосування стосовно заявника раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів за прізвищем, ім'ям та по-батькові;
- анулювання ідентифікаційних номер і інформації про заявника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
- виконання в паспорті заявника відмітки.
Відповідачем на вказану заяву (клопотання) надано відповідь, із роз'ясненням, якими нормативно-правовими актами він керується при вирішенні питань, поставлених у зверненні.
З позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача стосовно неприйняття рішення за її заявою про відмову від ідентифікаційного коду та зобов'язати відповідача прийняти рішення по суті її звернення.
Зі змісту її заяви від 08.08.2008 року, поданої до ДПА України, вбачається, що вона просила відповідача визнати її конституційне право здійснювати конституційний обов'язок сплати податків і зборів під власним ім'ям - за прізвищем, ім'ям та по батькові. (а.с.17).
Також, зазначена заява, позивачкою була адресована, як відповідачу, так і ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.
Колегія суддів зазначає та вбачається з наданої відповідачем відповіді на звернення ОСОБА_1, що позивачці було роз'яснено порядок реалізації її відмови від ідентифікаційного коду, відповідно до діючого законодавства України.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Функції по контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та інших обов'язкових платежів, а також обліку платників податків - фізичних осіб, покладено на державні податкові органи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 16 липня 1999 року №1003 для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номер та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Пунктом 1.1 наказу ДПА України і МВС України від 19 жовтня 2004 року за №1345/9944 „Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів" передбачено, що цей Порядок, розроблений згідно із Законом України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" та Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХП „Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження", визначає механізм та процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Згідно п. 1.5 та п. 2.2 цього наказу особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку; крім цього особа пред'являє: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера 1 (за наявності). Відповідно до п.1.5 Порядку №602 особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви, визначено в додатку 2 до Порядку №602.
Після отримання зазначеної зави із відповідними додатками, відповідно до п. 3.4 Порядку №602 орган державної податкової служби, у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви, надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до цього Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Таким чином, виходячи із наведених приписів Порядку №602, який був чинний на час звернення позивача із заявою до ДПА України, повноважним органом щодо розгляду заяви про відмову від ідентифікаційного коду та прийняття рішення по суті порушеного питання є орган державної податкової служби за місцем проживання позивача.
При цьому, такий орган реалізує свої повноваження щодо прийняття рішення про відмову фізичної особи від ідентифікаційного коду за наявності від особи письмової заяви із відповідними додатками, поданої за формою, визначеною в додатку №2 до Порядку №602.
Враховуючи наведені норми , колегія суддів зазначає , що відповідач - ДПА України не є уповноваженим органом щодо прийняття рішення за заявою відповідача про відмову від ідентифікаційного коду.
Колегія суддів дійшла висновку , що позовні вимоги про визнання неправомірної бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за зверненням позивача про відмову від ідентифікаційного коду та зобов'язання відповідача прийняти рішення за зверненням позивача не законні , необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню у зв'язку відсутністю у відповідача - ДПА України повноважень на прийняття рішення по суті питань, порушених позивачем у зверненні від 08.08.2008 року.
Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3ст.198,п.4ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2009 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Мельнікова Л.В.
Судді< підпис >
< підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.
Повний текст постанови виготовлений 21.12.2009 р.