Дата документу 07.02.2020 Справа № 554/11617/19
Провадження №1-кс/554/1932/2020
Іменем України
07 лютого 2020 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед» на постанову слідчого, в порядку ст.303 КПК України,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед» звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого, в порядку ст.303 КПК України, в якій просив визнати поважним пропущений строк, необхідний для подачі скарги на постанову від 27.09.2019 року; визнати бездіяльність слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , яка полягає у неврученні компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед» через уповноважену особу пам'яток про процесуальні права та обов'язки потерпілого; скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 27.09.2019 року; зобов'язати слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , який проводить досудове розслідування у кримінальних провадженнях №62019170000000757 та №62019170000000758 від 19.08.2019 року, виконати процесуальну дію в порядку ст.55 КПК України, а саме вручити компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед» через уповноважену особу пам'ятки про процесуальні права і обов'язки потерпілого.
В обґрунтування скарги адвокат вказав, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальних провадженнях №62019170000000757 та №62019170000000758 від 19.08.2019 року, за фактами прийняття суддями Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду неправосудних рішень в господарській справі №904/6152/16 за позовом компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед» до ТОВ «Амстор» про визнання недійсними рішень загальних зборів та установчих документів товариства.
18.09.2019 року компанією «Лорлі Інвестменте Лімітед» через представника адвоката ОСОБА_5 було подано клопотання про визнання юридичної особи потерпілим.
27.09.2019 року слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 ухвалив постанову про відмову в допиті компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед».
Заявник вважає рішення слідчого абсолютно необґрунтованим. Так, в резолютивній частині постанови вказано лише про відмову в допиті юридичної особи, хоча по тексту йдеться і про відмову у визнанні потерпілим і про відмову у врученні пам'яток про процесуальні права та обов'язки потерпілого. Також, у вступній частині слідчий взагалі вказав про розгляд матеріалів лише кримінального провадження №62019170000000757, що говорить про очевидну необ'єктивність при прийнятті ним остаточного рішення про відмову в задоволенні клопотання.
Посилаючись на те, що слідчий порушив вимоги ст.55 КПК України, адвокат просить вимоги скарги задовольнити повністю.
Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду скарги, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність, з підтриманням вимог поданої скарги.
Із урахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а скаржник до суду не з'явився, подавши на адресу суду клопотання про розгляд скарги у його відсутність, тому з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність адвоката.
Слідчий, прокурор до суду не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином. Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, з огляду на те, що на запити суду про необхідність надання матеріалів кримінального провадження для їх огляду в судовому засіданні, слідчим такі матеріали надані не були, слідчий суддя, дослідивши скаргу і приєднані до неї матеріали, зокрема і постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги частково, скасування оскаржуваної постанови слідчого, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно матеріалів скарги, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальних провадженнях №62019170000000757 та №62019170000000758 від 19.08.2019 року.
18.09.2019 року компанією «Лорлі Інвестменте Лімітед» через представника адвоката ОСОБА_5 було подано клопотання про визнання юридичної особи потерпілим.
Постановою слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 27.09.2019 року в кримінальному провадженні №62019170000000757 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про проведення допиту компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед» у процесуальному статусі потерпілого; роз'яснено адвокату ОСОБА_5 , що на сьогоднішній день у кримінальних провадженнях №62019170000000757 та №62019170000000758 від 19.08.2019 року, в якості осіб, що представляють інтереси компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед», можуть бути допитані керівник цієї юридичної особи, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед» за довіреністю (а.с.18-19 - постанова).
Отже, слідчим фактично розглянуто клопотання адвоката у кримінальному провадженні №62019170000000757, та надані роз'яснення адвокату ОСОБА_5 .
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим, може бути оскаржено особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно із ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Процесуальним законом не передбачено винесення окремої постанови та/або ухвали про визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як зазначено у ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Згідно з ч.2 ст.220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Також, таке процесуальне рішення слідчий, прокурор приймає з урахуванням норм ст. 94 КПК України, у якій зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 8 КПК України гарантовано, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Дослідивши постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 27.09.2019 року, суд встановив, що слідчим взагалі не вмотивована відмова у задоволенні клопотання адвоката про визнання потерпілим, слідчий не навів та не послався на матеріали досудового розслідування, що дають підстави для вирішення питання про визнання потерпілим, які слідчі дії були проведені, та у сукупності свідчать про те, що заявник не може бути визнаний потерпілим.
Зміст вказаної постанови не містить правового обґрунтування відсутності підстав щодо задоволення клопотання про визнання потерпілим. Крім того, слідчим не надано суду матеріали кримінального провадження від 19.08.2019 року, а відтак, не спростовано доводи скаржника.
Суд вважає, що висновок щодо відмови у визнанні потерпілим було зроблено передчасно і цей висновок не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження і не відповідає вимогам ст.ст. 55, 110 КПК України. Таким чином, скарга в частині скасування оскаржуваної постанови є обґрунтованою.
Із зазначених підстав слідчий суддя вважає за необхідне скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 27.09.2019 року в кримінальному провадженні №62019170000000757 від 19.08.2019 року про відмову у визнанні потерпілим.
Щодо вимог адвоката про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що заявником не було пропущено процесуального строку на оскарження постанови слідчого, враховуючи дату отримання заявником копії оскаржуваної постанови.
Що стосується вимог заявника про визнання бездіяльністю, зобов'язання слідчого, який проводить досудове розслідування у кримінальних провадженнях №62019170000000757 та №62019170000000758 від 19.08.2019 року, вручити компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед» через уповноважену особу пам'ятки про процесуальні права і обов'язки потерпілого, то слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Згідно із ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Зважаючи на те, що повноваження слідчого судді охоплюють лише контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а тому вище зазначені вимоги особи, яка подала скаргу, суперечать вимогам самостійності слідчого у своїй процесуальній діяльності та порушує дискреційні повноваження слідчого, а також вирішення їх не входить в компетенцію слідчого судді, у зв'язку із чим дані вимоги не підлягають задоволенню.
Частиною 3 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.55,220,303-307,309,372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах компанії «Лорлі Інвестменте Лімітед» на постанову слідчого, в порядку ст.303 КПК України - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 27.09.2019 року в кримінальному провадженні №62019170000000757 від 19.08.2019 року за ч.1 ст.375 КК України.
В задоволенні інших вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1