Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/74/20
Провадження №2-а/433/6/20
06.02.2020 року
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Певної О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Нехаєва В.В.,
розглянувши відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Троїцьке справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти УПП в Житомирській області сержанта поліції Кобилинського Анатолія Володимировича, третя особа:Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до Троїцького районного суду Луганської області з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.01.2020 поліцейським УПП в Житомирській області сержантом поліції Кобилинським А.В. відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1947639. Відповідно до змісту винесеної постанови, він визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн., в зв'язку з тим, що 07.01.2020 о12-08 годині на автодорозі Київ-Чоп, 238 км, він, керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 132 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості у населеному пункті, позначеним дорожнім знаком 5.45 «Пилиповичі» на 82 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 ТС000521, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1947639 від 07.01.2020 винесена незаконно, протиправно, оскільки відповідач не ознайомив його з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, насамперед щодо користування юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, що є грубим порушенням його прав як громадянина. В зв'язку з чим, просить визнати дії відповідача протиправними та закрити провадження у справі.
В судове засідання позивач не з'явився, в позові просив розглядати справу без його участі.
В судове засідання відповідач не з'явився, надіслав суду відзив на адміністративний позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову. Долучив в якості доказу фотознімки та відеофайли правопорушення.
Третя особа - Департамент патрульної поліції, в судове засідання свого представника не направили.
У відповідності до ч.1, 3 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.01.2020 року серії ЕАК № 1947639 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. у зв'язку з тим, що він, 07.01.2020 о12-08 годині на автодорозі Київ-Чоп, 238 км, керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 132 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості у населеному пункті, позначеним дорожнім знаком 5.45 «Пилиповичі» на 82 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України (а.с. 10).
Згідно ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що доказом в справі, згідно ст. 251 КУпАП, є відеофайл та фото порушення з сертифікованого приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС 000521.
З копії Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А № 006694, долученого відповідачем до свого відзиву, виходить, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UA-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.
При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.
Проведення перевірки передбачено Порядком проведення перевірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193.
Відповідно до копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/16643, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 30 вересня 2019 року та чинного до 30 вересня 2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС000521, є придатним до застосування.
Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку.
Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Крім того, слід вказати, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 № 1362 зазначений пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру, заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Таким чином, оскільки прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про достовірність результатів засобу вимірюваної техніки TruCam LTI 20/20 № ТС 000521, яким було зафіксовано факт перевищення швидкості руху.
З дослідженого у судовому засіданні фото з сертифікованого приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС000521, достеменно встановлено номер та марку автомобіля, який рухався 07.01.2020 о12-08 годині на автодорозі Київ-Чоп, 238 км з перевищенням швидкості руху.
За таких обставин, відповідачем доведено, що у діях позивача 07 січня 2020 року був наявний склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У той же час позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Суд критично оцінює доводи позивача щодо нібито допущеного відповідачем порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, які не були підтверджені. До того ж, суд не вбачає зі сторони відповідача порушень порядку розгляду справи, зокрема щодо часу, місця та недотримання законних прав та інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами те, що позивач вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 5-11, 72, 77, 90, 211, 217, 220, 229, 241-246, 250, 255, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти УПП в Житомирській області сержанта поліції Кобилинського Анатолія Володимировича, третя особа:Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга, з урахуванням п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Троїцький районний суд Луганської області.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: поліцейський 1 батальйону 2 роти УПП в Житомирській області сержант поліції Кобилинський Анатолій Володимирович, вул. Покровська, б. 96, м. Житомир.
Третя особа: Департамент патрульної поліції, вул. Федора Ернста, б.3, м. Київ.
Повний текст рішення складено не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини рішення - 10.02.2020.
Суддя О.С. Певна
10.02.20