у.н. 415/6910/16-ц
н.п.2/415/21/20
20.01.20 р. м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
з участю
секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,
представників
позивача Тарасової Т.С.,
відповідачів ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №8» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, 3-тя особа: Лисичанська міська рада Луганської області, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що з 1996 р. відповідачі за вказаною адресою не мешкають.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, у задоволенні позову просили відмовити. Суду пояснили, що квартирою користуються, комунальні послуги сплачують по можливості, влітку живуть у знайомих у приватному секторі. За квартирою вони доглядають, проводять невеличкі ремонти, вставляли розбиті вікна.
Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.
Представник 3-ої особи у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, про причину неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення відповідачів, представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, вирішується в судовому порядку. При цьому під встановленими строками мається на увазі шестимісячний термін.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету та комітету комсомолу притулку для неповнолітніх від 07.08.2006 р. на сім'ю з двох чоловік була надана кімната АДРЕСА_1 , на підставі ордеру на житлову площу в гуртожитку.
Квартира неприватизована.
Згідно вищевказаного ордеру, у зазначеній квартирі зареєстровані відповідачі, достатніх доказів, що останні за вказаною адресою більше 6-ти місяців поспіль не мешкають, за комунальні послуги не сплачують, позивачем не надано.
З квитанцій про оплату вбачається, що відповідачі періодично вносять плату за комунальні послуги з газопостачання, опалення, квартиру та погашають заборгованість за комунальні послуги (а.с.68-73, 165-176). 07 листопада та 06 грудня 2017 р. у відповідачки ОСОБА_3 провадилася перевірка електролічильника (а.с.185-186).
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила пояснення відповідачів.
Тому суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позову повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №8», код 32507163, яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, буд. 311 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщеннямвідмовити.
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення 24 січня 2020 р.
Суддя: