Кіровоградської області
23.07.07 Справа НОМЕР_1
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді
КоротченкоЛ.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу дочірнього підприємства "Заріна" на дії посадових осіб державної виконавчої служби в Ленінському районі м. Кіровограда у справі НОМЕР_1
за позовом: дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг", м. Кіровоград
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград
про стягнення 5 135,87 грн.
за участю представників сторін:
від стягувача - Костиря П.І., довіреність № 65 від 24.04.07;
від боржника - участі не брав;
від ДВС - Коваленко І.С., довіреність б/н від 10.04.07.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2006 р. позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (далі - ТОВ "Заріна") заборгованість в сумі 4 902,04 грн., з яких 4 414,90 грн. - основного боргу, 398,60 грн. - пені, 88,54 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 96,90 грн. та 112,10 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На виконання даного рішення 13.04.06 р. видано відповідний наказ.
20.06.2007 р. ДП "Заріна" звернулось до господарського суду Кіровоградської області зі скаргою на дії посадових осіб державної виконавчої служби в Ленінському районі м. Кіровограда по примусовому стягненню боргу з ОСОБА_1.
Ленінський відділ ДВС Кіровоградського міського управління юстиції подав до суду письмові заперечення, в яких просить припинити провадження у справі за скаргою ДП "Заріна", в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області НОМЕР_1 відкрито та перебуває на теперішній час на виконанні в Ленінському районі відділі ДВС Кіровоградського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ) та державним виконавцем провадяться виконавчі дії, спрямовані на реальне, повне та своєчасне виконання даного судового рішення у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Дослідивши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В поданій до суду скарзі скаржник вказує на те, що винесена відповідачем постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2007 р. не відповідає вимогам ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а тому підлягає скасуванню. Крім того, скаржник вказує на те, що про вище вказані дії ДВС по примусовому стягненню боргу з ОСОБА_1. йому стало відомо лише 17.05.2007 р., під час ознайомлення зі справою по виконавчому провадженні.
З досліджених судом матеріалів встановлено, що стягувачем 18.07.2006 року до Державної виконавчої служби в Ленінському районі (далі - ДВС у Ленінському районі) для відкриття виконавчого провадження направлено наказ господарського суду у справі НОМЕР_1 разом з відповідною заявою.
28.07.2006 р. державним виконавцем на підставі ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 53), копія якої за вихідними НОМЕР_2, НОМЕР_3 направлено сторонам виконавчого провадження.
Постановою державного виконавця ДВС у Ленінському районі від 03.08.2006 р., зв'язку з відкриттям кількох виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду НОМЕР_1 об'єднано у зведене виконавче провадження (а.с. 93).
09.10.2006 р. стягувач звернувся до ДВС у Ленінському районі зі скаргою на бездіяльність ДВС, 18.10.2006 р. на скаргу стягувача ДВС у Ленінському районі надана відповідь за НОМЕР_4 (а.с. 58).
За власною ініціативою начальника ДВС у Ленінському районі 9 листопада 2006 року проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1. на користь стягувачів, в тому числі на користь ДП "Заріна", про що було складено відповідну постанову від 09.11.2006 р. (а.с. 59).
Вказаною постановою визнано роботу державного виконавця щодо примусового виконання виконавчих документів про стягнення коштів з приватного підприємця ОСОБА_1. недостатньою.
Крім того, 13.11.2006 р. стягувач звернувся до Департаменту державної виконавчої служби зі скаргою на бездіяльність державного виконавця по виконанню наказу господарського суду НОМЕР_1 (а.с. 54-55).
Постановою від 20.11.2006 р. ДВС у Ленінському районі накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1., а саме два автомобіля (а.с. 61). В цей же день ДВС у Ленінському районі прийнято також постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с. 95).
Державна виконавча служба Кіровоградської області листом НОМЕР_5 на скаргу стягувача надала відповідь, якою повідомила про вжиття державним виконавцем всіх заходів, передбачених чинним законодавством про виконавче провадження щодо належного виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 10 018,08 грн. на користь ДП "Заріна" ТОВ "Раст Трейдінг" (а.с. 56-57).
26.03.2007 р. державним виконавцем ДВС у Ленінському районі, на підставі ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову (а.с. 62).
Вказана постанова мотивована тим, що боржник згідно довідки ДПА та акту д/виконавця від 28.03.2007 р. працює ТОВ "ПТЗ Кривбас" Жовтневого району м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Копію вказаної постанови направлено на адресу сторін у виконавчому провадженні, а саме - боржника ОСОБА_1. та стягувача ДП Заріна" за вихідними НОМЕР_6, про що свідчить відповідний на супровідному листі запис (а.с. 62).
За доводами скаржника, вказану постанову про закінчення виконавчого провадження від ДВС у Ленінському районі, він не отримав, що дає підстави стягувачу вважати, що державним виконавцем порушено ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", який зобов"язує направити на адресу сторін у виконавчому провадженні копії процесуальних документів.
Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця направляються на адресу участників виконавчого провадження із супровідним листом простою кореспонденцією, а лише при умові авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися участникам виконавчого провадження рекоментдованим листом.
Отже, враховуючи те, що вказана постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2007 р. направлена на адресу стягувача із супровідним листом від 30.03.2007 р., дії ДВС у Ленінському районі в цій частині відповідають вимогам ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", тому доводи скаржника в цій частині є помилковими.
Господарським судом також встановлено, що 17.05.2007 р. представник стягувача був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження від 28.07.2006 р. про примусове стягнення боргу з ОСОБА_1., про що складено відповідний акт, підписаний представником стягувача та представником ДВС у Ленінському районі (а.с. 63).
Зі змісту вказаного акту вбачається, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження стягувачу стало відомо про наявність матеріалів та процесуальних документів, що в ньому знаходяться, зокрема про постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2007 р.
Враховуючи те, що подана стягувачем до суду скарга не містить зазанчення дій державного виконавця, які на думку стягувача, були неправомірно вчиненні і які скаржник просить визнати такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд вважає, що скарга стягувача в частині визнання виконавчих дій державного виконавця по примусовому стягненню боргу такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Що ж стосується дій державного виконавця по винесенню постанови від 26.03.2007 р. про закінчення виконавчого провадження, яку скаржник просить скасувати, господарський суд вважає, що вказані дії державного виконавця відповідають вимогам ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а саме пункту її 10, відповідно до якого, виконавче провадження підлягає закінченню у випадку направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Враховуючи те, що ДВС на підставі довідки ДПА мала інформацію про джерела доходу боржника, а саме ТОВ "ПТЗ Кривбас" Жовтневого району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, матеріали виконавчого провадження правомірно направлено для подальшого виконання до ДВС Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с. 62).
Крім того, доводи скаржника в тій частині, що постанова від 26.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження ним не отримана, не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на те, що Закон України "Про виконавче провадження" не містить обов'язку ДВС щодо направлення копій процесуальних документів на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням.
Господарський суд, крім наведеного також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 121- 2 ГПК України скарги на дії або бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо.
Однак, даної вимоги скаржником не дотримано, оскільки з тексту скарги стягувача вбачається, що про постанову від 26.03.2007 р. про закінчення виконавчого провадження йому стало відомо 17 травня 2007 року.
Зі скаргою ж до суду на дану постанову стягувач звернувся лише 20.06.2007 р., тобто більше ніж через місяць, з порушенням 10-денного строку, встановленого ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки встановлений ст. 121-2 ГПК України строк є процесуальним, відповідно до ст. 53 ГПК України у разі пропуску процесуального строку з поважних причин, господарський суд може відновити пропущений строк за заявою сторони.
Однак, скаржником до суду заява про відновлення пропущеного ним строку для подання відповідної скарги не подана.
До того ж, на вимогу ухвали суду від 22.06.2007 р. щодо подання письмового обгрунтування причин пропуску 10-денного строку звернення до суду зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України, скаржником 05.07.2007 р. надано письмові пояснення, однак зміст цих пояснень також не містить викладення поважності причин пропуску стягувачем строку на звернення до суду зі скаргою на дії органів ДВС.
Враховуючи наведене, докази поважності причин пропуску встановленого ст. 121-2 ГПК України процесуального строку на звернення до суду зі скаргою, визначеною даною статтею, відсутні.
Пропуск без поважних причин строку на оскарження дій ДВС є підставою для відмови в задоволенні скарги.
В наданому стягувачем 23.07.2007 р. до суду листі, скаржник основною причиною пропуску 10-денного строку подання скарги вказує на факт крадіжки в ніч на 26.05.2007 р. в приймальні директора ДП "Заріна".
На підтвердження викладеного скаржником до суду надано лист прокурора м. Олександрія № 27/763 від 06.07.2007 р. (а.с. 86), зі змісту якого вбачається, що відмова в порушенні кримінальної справи по факту проникнення в приміщення ДП "Заріна" є правомірною та такою, що відповідає вимогам кримінального законодавства України. Отже, факт здійснення крадіжки у приймальні директора ДП "Заріна" не належить до поважності причин пропуску звернення до суду зі скаргою, передбаченою ст. 121-2 ГПК України.
Також господарський суд звертає увагу на те, що 11.05.2007 р. державним виконавцем Ленінського відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу НОМЕР_1 від 13.04.2006 р. про стягнення з ОСОБА_1. на користь ДП "Заріна" ТОВ "Раст-Трейдінг" боргу 4902,04 грн., яка відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" направлена на адресу стягувача за вихідним номером НОМЕР_7 (а.с. 73).
З урахуванням наведеного, досліджених в судовому засіданні доказів, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга стягувача задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 3 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні скарги ДП "Заріна" ТОВ "Раст-Трейдінг" на дії державної виконавчої служби у Ленінському районі Кіровоградської області відмовити.
Копію ухвали направити сторонам, а також Ленінському відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції (25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 47).
Суддя