Справа № 139/52/20
10 лютого 2020 року смт Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі судді Коломійцевої В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бурлачука Павла Валерійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
22 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бурлачука Павла Валерійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 09 січня 2020 року стосовно нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1956216 відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді накладення штрафу в сумі 425 грн за те, що він близько 18:01 год. 09.01.2020 керуючи транспортним засобом «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Келецька у м. Вінниця, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР. Позивач вважав вказану постанову незаконною, оскільки ПДР не порушував. Він виїхав на перехрестя на мигаючий зелений сигнал світлофора і на виконання вимоги п. 16.8 ПДР проїхав перехрестя уже при червоному сигналі. Також, при винесенні постанови його не було ознайомлено із правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. У зв'язку з вказаним, позивач просив визнати дії поліцейського протиправними, скасувати винесену щодо нього постанову в справі про адміністративне правопорушення, а саму справу - закрити.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст.ст. 4, 257, 268-272, 286 КАС України дана адміністративна справа, як термінова незначної складності розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, ухвалою від 23.01.2020 прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі та залучив для участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, запропонувавши відповідачу та третій особі до 02.02.2020 надати відзив на позовну заяву (письмові пояснення), у яких викласти заперечення проти позову.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками 23.01.2020 направлені відповідачу та третій особі на їх офіційну електронну адресу (а.с. 16-18).
Ухвалою суду від 03.02.2020 судом за клопотанням представника третьої особи перенесено розгляд справи на 10.02.2020 та надано третій особі Управлінню патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції додатковий строк до 09.02.2020 для подання письмових пояснень у справі.
Копія вказаної ухвали суду, повторно разом із матеріалами позову, 03.02.2020 направлена відповідачу та третій особі на їх офіційну електронну адресу (а.с. 21-25).
Відзиву на позовну заяву, письмових пояснень, клопотань чи заяв від відповідача та третьої особи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1956216 від 09.01.2020 (а.с. 12), слідує, що позивача визнано винним в тому, що він 09.01.2020 о 18:01 год., керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Келецька в м. Вінниця, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту ч. 2 ст. 122 КУпАП слідує, що адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає, в тому числі, за проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника.
Відповідно до п. 8.7.3 «е» ПДР, червоний сигнал світлофора, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Разом з тим, згідно п. 16.8 ПДР, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем суду не надано жодних доказів на порушення позивачем правил дорожнього руху, а також не заявлялося жодних клопотань про їх витребування чи допит будь-яких свідків.
Також відповідачем жодним чином не спростовано твердження позивача про те, що він виїхав на перехрестя при зеленому мигаючому сигналі світлофора і на червоний сигнал лише завершив його проїзд.
Суд звертає увагу, що вимога до водія про обов'язковий виїзд з перехрестя на заборонний сигнал світлофора інколи викликає спірні ситуації. В одних випадках водіїв обвинувачують в тому, що вони проїхали на заборонений сигнал, в інших - що вони не покинули своєчасно перехрестя. Для їх вирішення вирішальне значення має фіксація миті переїзду межі перехрестя (уявної лінії між початком заокруглень країв проїжджої частини кожної з доріг) в мить увімкнення забороненого сигналу світлофора.
Такої фіксації суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому, при ухваленні даного рішення, суд, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, вважає за необхідне при скасуванні спірної постанови закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись, ст.ст. 7, 9, 122, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бурлачука Павла Валерійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Визнати дії поліцейського роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бурлачука Павла Валерійовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП протиправними.
Постанову серії ЕАК № 1956216 від 09.01.2020 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: поліцейський роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Бурлачук Павло Валерійович, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24.
Третя особа: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24.
Рішення складено 10.02.2020.
Суддя: