Справа № 137/1528/19
06 лютого 2020 р. 3/137/5/20
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 200757 від 14.11.2019, 14.11.2019 о 02:11 год на 378 км автодороги М12, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова. Від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння водій відмовився у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку.
Таким чином ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.5 ПДР України, та скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Особа, якій інкримінується вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що о 14.11.2019 о 02:11 год коли він рухався автомобілем його зупинили інспектори поліції щодо порядку руху на сигнал світлофору. Під час спілкування інспектори поліції запідозрили, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився. Повідомив, що огляд за допомогою приладу газоаналізатору не проходив бо мундштуки були розпакованими, та він вважав їх нестерильними. Коли ОСОБА_1 попросив здати зразки біологічного середовища задля проведення огляду, йому відмовили. Таким чином відмова ОСОБА_1 продувати прилад газоаналізатор була розцінена лікарем, як відмова пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Викликаний у судове засідання лікар КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» ОСОБА_2 до судового засідання двічі не з'явився, хоча про місце дату та час судового засідання був повідомлений заздалегідь та належним чином (а.с. 19,21).
Інспектор поліції, котрий складав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 до судового засідання також двічі не з'явився. На повідомлення про виклик останнього до суду надано повідомлення про те, що ОСОБА_3 не може бути присутнім у судовому засіданні, оскільки перебуватиме у відрядженні (а.с. 18,22).
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі „Гурепка проти України" (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Так, ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, пунктом 7 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р., (надалі Інструкція) передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Відповідно до п. 12 розділу 3 Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Згідно з положеннями п. 13 цього ж розділу Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився від продування приладу газоаналізатору, втім не відмовився здати необхідний вид біологічного середовища для аналізу, в зв'язку з чим працівниками поліції було складено протокол за відмову від проходження огляду, що не відповідає дійсності.
При прийняті рішення враховано, що ні лікар, ні інспектор поліції до судового засідання не з'явились та не надали суду пояснень, що допомогло б встановити істину у справі, а відтак адміністративний матеріал розглядався за заявними у справі доказами.
Таким чином, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тобто порушення п. 2.5Правил дорожнього руху України.
Слід зазначити, що завданням судочинства є не збирання доказів, а оцінка доказів наданих суду на підтвердження інкримінованому ОСОБА_1 правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір розмір і порядок якого встановлений законом.
Оскільки відносно ОСОБА_1 не винесено постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, судовий збір не підлягає сплаті.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 247, 251, 256, 268, 283, 284 КУпАП, ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч.3 ст. 62 Конституції України, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, розділ 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Гопкін П. В.