Справа № 149/2649/19
Провадження №2/149/35/20
Номер рядка звіту 42
Іменем України
29.01.2020 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вергелеса В.О.,
за участі секретаря Лисої В.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника адвоката Матяша Д.Ю.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 та просить встановити факт проживання однією сім"єю з ОСОБА_3 , як чоловіка та жінки з 2002 року по 2009 рік, а також з 2015 року по 2018 рік. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був інвалідом Великої Відчизняної війни 1-ї групи та мав відповідні пільги. Із ОСОБА_3 позивач почала проживати однією сім"єю у належному йому будинку, який розташований по АДРЕСА_1 з 2002 року. У 2009 році вони уклали шлюб. Однак із тимчасовими розходженнями думок стосовно спільних інтересів, 15.10.2015 вони шлюб розірвали, але у подружньому та сімейному розумінні у них так нічого і не змінилося, вони продовжували проживати разом однією сім"єю за однією адресою, утримували домогосподарство, обробляли по мірі можливостей прибудинкову земельну ділянку та загальну територію. Вона доглядала чоловіка до самого дня смерті. Встановлення факту проживання однією сім"єю з померлим позивачці потрібно для вирішення питання щодо отримання відповідних пільг та доплати до пенсії. За таких обставин позивачка вимушена звернутись до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 10.10.2019 року відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче судове засідання на 29.10.2019 року.
15.10.2019 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заперечення на позов, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не проживала однією сім"єю з його покійним батьком ОСОБА_3 за аресою: АДРЕСА_1 . Вона не приймала участі та не утримувала даний житловий будинок, не проводила його ремонт та не сплачувала комунальних послуг. Вони не вели спільне господарство та не утримували прибудинкову територію. В 2003 році померла дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , яка проживала та була зареєстрована за даною адресою, і яка була його матір"ю. З 2005 року по 2009 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_3 періодично проживали за вищезазначеною адресою, але фактично проживали на дачі ОСОБА_1 в с. Качанівка Хмільницького району Вінницької області. Лише з 2016 року по 2018 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали безкоштовно в будинку за вищезазначеною адресою. Вони не вели спільного господарства та не приймали участі у витратах на утримання даного житла, оплату комунальних послуг, жили в даному будинку безкоштовно не приймаючи участі у його утриманні. ОСОБА_1 участі у витратах пов"язаних із похованням ОСОБА_3 не приймала. У 2007 році покійний батько подарував йому будинок зі всіма будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . З того часу він проводив та проводить ремонт та виконує роботи пов"язані із утриманням даного будинку та прибудинкової території. ОСОБА_1 не приймала участі у вищеперерахованих діях, а ОСОБА_3 , інвалід 1 групи, не міг виконувати та проводити всі зазначені дії. За таких обставин відповідач ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 04.11.2019 року підготовче судове засідання закрито, судовий розгляд призначено на 18.11.2019 року.
18.11.2019 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання, в якому фактично викладено письмове пояснення по суті справи, в якому зазначив, що ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 10.10.2019 року по даній справі було відкрито загальне позовне провадження та справа підлягає розгляду за правилами позовного провадження, так як існує спір про право на майно. 22 серпня 2019 року Хмільницький міськрайонний суд виніс ухвалу у справі № 149/1939/1 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім"єю, якою заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду, так як у справі вбачається спір про право. Зазначена ухвала Хмільницького міськрайонного суду набула законної сили. Вважає що у даній справі про встановлення факту проживання однією сім"єю вбачається спір про право і справу необхідно вирішувати в порядку позовного провадження.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, просила суд встановити факт її проживання однією сім"єю з ОСОБА_3 , як чоловіка та жінки з 01.04.2004 року по 13.11.2009 року та з 16.10.2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був інвалідом Великої Відчизняної війни 1-ї групи та мав відповідні пільги. Із ОСОБА_3 вона почала проживати однією сім"єю у належному йому будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , з квітня 2004 року. У 2009 році вона та ОСОБА_3 уклали шлюб. Так як син ОСОБА_3 - ОСОБА_2 просив їх розірвати шлюб, щоб не втратити право на соціальні пільги, вони з ОСОБА_3 15.10.2015 року розірвали шлюб. Проте вони продовжували проживати однією сім"єю, у них у подружньому та сімейному житті нічого не змінилося. Вони продовжували проживати разом, утримували домогосподарство, обробляли по мірі можливостей прибудинкову земельну ділянку та загальну територію, також вона ще й доглядала чоловіка до самого дня смерті. Встановлення факту проживання однією сім"єю з померлим ОСОБА_3 їй необхідно для вирішення питання щодо отримання відповідних пільг та доплати до пенсії. Вона жодних матеріальних претензій до ОСОБА_2 немає і на його майно не претендує.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову та пояснив, що з 2002 року по 2003 рік ОСОБА_1 не проживала з його батьком однією сім'єю за аресою: АДРЕСА_1 , також не утримувала даний житловий будинок, не проводила його ремонт та не сплачувала комунальних послуг і не вела спільне господарство та не утримувала прибудинкову територію. В 2003 році померла дружина ОСОБА_3 та його мама ОСОБА_4 . З 2005 року по 2009 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_3 періодично проживали разом по АДРЕСА_1 , але фактично та в основному проживали на дачі ОСОБА_1 в с. Качанівка. Потім його батько та ОСОБА_1 перебували у шлюбі. Лише з 2016 року по 2018 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали безкоштовно в належному йому будинку по АДРЕСА_1 . Вони проживали у частині будинку з окремим входом. Він вважає, що ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_3 хоч і проживали разом, але вони не були однією сім"єю, так як не приймали участі у витратах на утримання даного житла, оплаті комунальних послуг, жили в даному будинку безкоштовно. ОСОБА_1 не несла витратах на поховання ОСОБА_3 У 2007 році батько ОСОБА_3 подарував йому будинок по АДРЕСА_1 . З того часу він проводив та проводить ремонт та виконує роботи пов"язані із утриманням даного будинку та прибудинкової території. ОСОБА_1 не приймала участі у вищеперерахованих діях, а його батько ОСОБА_3 , інвалід 1 групи, не міг виконувати та проводити всі зазначені дії. За таких обставин просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що знайома з ОСОБА_1 , також була знайома і з ОСОБА_3 . Їй відомо про те, що після смерті дружини ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом як чоловік та жінка в будинку АДРЕСА_2 , а також в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Потім вони були у шлюбі, а потім знову прожвиали разом до дня смерті ОСОБА_3 . Вона часто бувала у них в гостях, приблизно по по два рази на місяць і бачила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили однією сім"єю. Вони жили як подружжя. Вона бачила як вони разом ходили на базар. З 2017 року ОСОБА_1 ходила іноді сама, оскільки ОСОБА_3 зробили операцію.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що знав та бачив як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали по АДРЕСА_2 з 2005 року по 2009 рік, а з 2016 року по 2018 рік проживали по АДРЕСА_1 , а також періодично проживали разом в с. Качанівка Хмільницького району. Господарства вони не вели, ремонти також не робили. В 2002 році та в 2003 році ОСОБА_1 не проживала з ОСОБА_3 , тому, що тоді ще була жива мати ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що їй було відомо, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 , але не пам'ятає з якого року, але точно пом"ятає, що до дня смерті ОСОБА_3 . Вони спільно стали проживати приблизно з 2005 року Вона не знала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвали шлюб, оскільки завжди бачила їх разом. Вона часто бачила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом в центрі міста, в бібліотеці. Не помічала у них ніяких спорів і взагалі їй не відомо про спори, які могли виникати між ними. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом часто приходили до неї і до її сестри.
Судом встановлені наступні обставини, факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується архівною довідкою щодо актового запису про смерть, виданою Хмільницьким міськрайонним відділлом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 27.03.2019 року № 678-16.26-38 (а.с.7).
Як вбачається з посвідчення НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 від 17 лютого 2004 року ОСОБА_3 був інвалідом Великої Відчизняної війни (а.с.8).
Як вбачається з свідоцтва про шлюб від 13.11.2009 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 13.11.2009 року зареєстрували шлюб ( а.с. 4).
Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу від 15.03.2019 року серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 15.03.2009 року розірвали шлюб ( а.с. 5).
Як вбачається із довідки управління містобудування та архітектури міської ради від від 05.09.2016 року № 19-24/868, рішенням Хмільницької міської ради № 2381 від 05.11.2015 року "Про перейменування вулиць й провулків у м. Хмільнику" АДРЕСА_1 була перейменована на АДРЕСА_1 (а.с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим відділлом реєстрації актів громадського стану Хмільницького міського управління юстиції Вінницької області від 14.04.2003 року (а.с. 23).
Факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Хмільнику Вінницької області, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,з 01.04.2004 року по 13.11.2009 року та з 16.10.2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім"єю, доводиться наступними доказами оціненими судом в їх сукупності:
поясненнями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ;
довідкоюХмільницької міської організації ветеранів № 19 від 15.03.2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 постійно супроводжувала ОСОБА_3 , інваліда Великої Відчизняної війни, для участі в заходах, які проводила Хмільницька міська організація ветеранів (а.с.11);
довідкою Комунального закладу "Хмільницька районна бібліотека для дорослих" № 01-19-30 від 05.06.2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 постійно супроводжувала ОСОБА_3 , інваліда Великої Відчизняної війни, для участі в соціо-культурних заходах, які проводила КЗ "Хмільницька районна бібліотека для дорослих" та були користувачами бібліотеки з 2013 по 2018 роки (а.с.12);
довідкою територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Хмільницької міської ОТГ № 43 від 20.03.2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 1928 року народження, інвалід війни 1-групи, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився на обліку та обслуговуванні в територіальному центрі у відділенні організації надання адресної натуральної та грошової допомоги з березня 2012 року. Користувався транспортними послугами соціально-транспортної служби "Надія" для відвідування бібліотеки та культурних-просвітницьких заходів ( а.с. 9);
довідкою секретаря вуличного комітету Н.М.Іщук від 19.03.2019 року № 07-21/338, відповідно до якої ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 в будинку його сина за адресою: АДРЕСА_1 з 2004 року по 2009 рік та з 2015 року по 2018 рік (а.с. 6);
листами талонів на право одержання ветераном війни ОСОБА_3 проїзних квитків з 50-ти відсотковою знижкою іх вартості серії НОМЕР_4 , з яких вбчається, що вони видані супроводжуючій інваліда війни 1 групи ОСОБА_3 - ОСОБА_1 (а.с.14).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтерес. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть зокрема свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо, свідоцтво про смерть одного із "подружжя", заяви, анкети, квитанції, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного, довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства. Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") визначено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно ч. 4 ст. 3 СК України сім"я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї. Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Встановлення вказаного факту позивачу необхідно для реалізації питання щодо отримання відповідних пільг та доплати до пенсії.
При застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.
Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.Європейський суд з прав людини зауважив, що відносини де - факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.
У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
Згідно ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з доказів досліджених в судовому засіданні, позивачем та її представником доведено, що позивач та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Хмільнику, в період часу з 01.04.2004 року по 13.11.2009 року та з 16.10.2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали спільно, були пов'язані спільним побутом, доглядали один за одним, мали взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_3 хоть і проживали разом, але не були однією сім"єю, так як не приймали участі у витратах на утримання будинку в якому проживали, не оплачували комунальних послуг, жили в будинку безкоштовно, не спростовує встановлених судом обставин та фактів, на підставі яких суд прийшов до висновку про задоволення позову.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 43, 49, 76-80, 81, 258, 259, 263, 264, 353, 353 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім"єю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Хмільнику Вінницької області, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 01.04.2004 року по 13.11.2009 року та з 16.10.2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 ;
відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Суддя Вергелес В.О.