Справа № 148/1527/19
Провадження №2/148/189/20
Іменем України
( Заочне )
04 лютого 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Мрочко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що він з відповідачем проживав у фактичних шюбних відносинах з 2006 року по 2013 рік. Від спільного проживання у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Його коштів не достатньо для утримання дітей.
Відповідач працездатна, матеріально забезпечена, а тому має змогу сплачувати аліменти, однак на даний час добровільно надавати допомогу на дітей не бажає, не піклується про них, тобто нехтує своїми батьківськими обов'язками.
В зв'язку з даними обставинами він змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на утримання сина та дочки аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн на двох дітей, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
В судове засідання позивач не з'явився. В матеріалах справи наявна заява від нього, згідно якої він просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про місце, день і час судового засідання, згідно наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, і не повідомила суд про причини своєї неявки, у встановлений судом строк відзив не подала.
За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно копій повторних свідоцтв про народження від 14.03.2014 серія НОМЕР_1 (а.с.5) та серія НОМЕР_2 (а.с.6), сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 22.07.2019 №458 (а.с.7) вбачається, що на утриманні позивача знаходяться його діти: ОСОБА_4 , 2010 року народження та ОСОБА_3 , 2006 року народження, які проживають біля нього в АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою ( ч.3 ст.51 Конституції України ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законнних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується факт проживання та знаходження на утриманні позивача його малолітніх дітей, матір'ю яких є відповідач, а тому з останньої слід стягнути аліменти на користь позивача на утримання доньки та сина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
В свою чергу, стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів, адже обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.
Відповідно до ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
В свою чергу, відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача до суду не надав.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які мають стягуватись з відповідача, судом врахованоінтереси дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, яка є працездатною, інших утриманців не має.
З огляду на те, що батьки зобов'язані нести витрати в рівних частинах для забезпечення дитині необхідного рівня життя, з урахуванням того, що діти проживають з батьком і фактично тягар утримання лежить на ньому, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину, як про те просить позивач.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надала суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав малолітніх дитей, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 01.08.2019, тому, відповідно з цієї дати суд присуджує аліменти.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, ст.51 Конституції України, ст. 180 - 182, 184, 191 СК України, ст. ст.4, 13, 19, 76-81, 141, ст. ст.263-265, 280-282 п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн (одна тисяча п'ятсот гривень) на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 01.08.2019 і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: