Справа № 131/177/17
Провадження по справі № 1-кп/129/52/2020
"10" лютого 2020 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючої ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині кримінальне провадження № 12017020150000027 про обвинувачення:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.Романово-Хутір Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого на тимчасових заробітках, одруженого, з вищою освітою, громадянина України, у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Романово-Хутір Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_2 , працюючого оператором лінійних установок ТОВ «Фуджикура Аутомотів Україна Львів», неодруженого, з середньою освітою, громадянина України, судимого вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 26.06.2017 р. за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з іспитовим строком один рік, покладено передбачені ч.1 ст.76 КК України обов'язки; ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 2.08.2018 р. звільнений від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку,- у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -
установив:
13.01.2017 року близько 21:30 год. ОСОБА_4 на дорозі по вул. Центральна, с. Іллінецьке Іллінецького району Вінницької області неподалік місцевого магазину та гуртожитку перебуваючи у громадському місці, не зважаючи на значну кількість сторонніх громадян, що перебували на місці події, маючи намір на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю,ігноруючи існуючі загальноприйняті правила поведінки та моралі, використовуючи малозначний привід, маючи умисел на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому ОСОБА_8 , проявляючи свою зухвалість до оточуючих умисно наніс один удар кулаком своєї правої руки в область обличчя ОСОБА_8 , від чого останній впав на землю, потім піднявся, ОСОБА_5 та особою, провадження щодо якого виділено у зв'язку з його розшуком, діючи з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі правила поведінки в суспільстві, маючи малозначний привід, вступили в словесну суперечку із застосуванням нецензурної лексики із ОСОБА_8 , після чого підійшли до потерпілого, особою, провадження щодо якого виділено у зв'язку з його розшуком, наніс потерпілому один удар рукою в обличчя, від чого останній впав на землю і в подальшому ОСОБА_5 та особа, провадження щодо якого виділено у зв'язку з його розшуком, нанесли ОСОБА_8 декілька ударів ногами по різним частинам тіла та по голові, коли ОСОБА_8 лежав на землі, чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синців в лівій скроневій ділянці голови зліва, навколо лівого ока з розширенням на ліву виличну ділянку, крововиливу в склеру лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.
Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.
ОСОБА_4 вину визнав повністю, каявся, суду дав показання про те, що 13.01.2017 року близько 21:30 год. на дорозі по вул. Центральна неподалік місцевого магазину та гуртожитку перебуваючи у громадському місці, не зважаючи на значну кількість сторонніх громадян, що перебували на місці події, маючи намір на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю,ігноруючи існуючі загальноприйняті правила поведінки та моралі, використовуючи малозначний привід, маючи умисел на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому ОСОБА_8 , проявляючи свою зухвалість до оточуючих умисно наніс один удар кулаком своєї правої руки в обличчя ОСОБА_8 , від чого останній впав на землю, потім піднявся, ОСОБА_5 з особою, провадження щодо якого виділено у зв'язку з його розшуком, діючи з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі правила поведінки в суспільстві, маючи малозначний привід, вступили в словесну суперечку із застосуванням нецензурної лексики із ОСОБА_8 , після чого підійшли до потерпілого, ОСОБА_4 наніс потерпілому один удар рукою в обличчя, від чого останній впав на землю і в подальшому ОСОБА_5 та особа, провадження щодо якого виділено у зв'язку з його розшуком, нанесли ОСОБА_8 декілька ударів ногами по різним частинам тіла та по голові, коли ОСОБА_8 лежав на землі, чим спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_5 вину визнав повністю, каявся, суду пояснив, що 13.01.2017 року близько 21:30 год. на дорозі по вул. Центральна в с. Іллінецьке неподалік місцевого магазину та гуртожитку перебуваючи у громадському місці, не зважаючи на значну кількість сторонніх громадян, що перебували на місці події, маючи намір на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю,ігноруючи існуючі загальноприйняті правила поведінки та моралі, використовуючи малозначний привід, маючи умисел на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому ОСОБА_8 , проявляючи свою зухвалість до оточуючих ОСОБА_9 умисно наніс один удар кулаком своєї правої руки в обличчя ОСОБА_8 , від чого останній впав на землю, потім піднявся, ОСОБА_5 з особою, провадження щодо якого виділено у зв'язку з його розшуком, діючи з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі правила поведінки в суспільстві, маючи малозначний привід, вступили в словесну суперечку із застосуванням нецензурної лексики із ОСОБА_8 , після чого підійшли до потерпілого, ОСОБА_4 наніс потерпілому один удар рукою в обличчя, від чого останній впав на землю і в подальшому ОСОБА_5 та особа, провадження щодо якого виділено у зв'язку з його розшуком, нанесли ОСОБА_8 декілька ударів ногами по різним частинам тіла та по голові, коли ОСОБА_8 лежав на землі, чим спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження.
З урахуванням позицій прокурора та обвинувачених, які заявили про спрощений порядок дослідження доказів, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України обмежився допитом лише обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки кожен з них розуміє зміст обставин, які ніким не оспорюються, немає сумніву в добровільності та істинності їх позицій, кожному з них роз'яснено і зрозуміло неможливість оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання про призначення кожному з обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину і законну за нього санкцію, особу винного та визначені ст. 66,67 КК України пом'якшуючі та обтяжуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винної у скоєнні злочину особи та попередження нових злочинів.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , за відсутності обтяжуючих, пом'якшуючими його обставинами суд визнає щире каяття та правдиві показання, повне відшкодування потерпілому заподіяної злочином шкоди, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, є несудимим, має сім'ю, засоби для існування від тимчасових заробіток; також суд враховує середню тяжкість скоєного злочину стосовно ст. 12 КК України.
За таких обставин, суд визнає, що виправити ОСОБА_4 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст.75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він не скоїть нових злочинів та виконає покладені на нього цим вироком передбачені ч.1 ст.76 КК України обов'язки.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , за відсутності обтяжуючих, пом'якшуючими його обставинами суд визнає щире каяття та правдиві показання, повне відшкодування потерпілому заподіяної злочином шкоди, особу обвинуваченого, який скоїв злочин, будучи неповнолітнім, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, має роботу та засоби для існування, є несудимим; також суд враховує середню тяжкість скоєного злочину стосовно ст. 12 КК України.
За таких обставин, суд визнає, що виправити ОСОБА_5 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст.75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він не скоїть нових злочинів та виконає покладені на нього цим вироком передбачені ч.1 ст.76 КК України обов'язки.
Витрати на залучення експертів та проведення судових експертиз у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинувачених не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 369,370,371,373,374 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст. 75,104 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо в період іспитового строку тривалістю один рік він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього цим вироком обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
Строк відбуття покарання рахувати із дня ухвалення вироку.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо в період іспитового строку тривалістю один рік він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього цим вироком обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбуття покарання рахувати із дня ухвалення вироку.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: