"10" лютого 2020 р. Справа № 916/3700/19
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/3700/19 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці,6) до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6) про стягнення 261719,29грн., із яких 259112,81грн. основного боргу, 1424,60грн. втрат від інфляції, 1181,88грн. три проценти річних,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що між ДП «АМПУ» в особі Чорноморської (Іллічівської) філії та ДП «МТП «Чорноморськ» укладено договір «Про спільне використання державного нерухомого майна» від 23.11.2015р. №238-П-ІЛФ-15, предметом якого є врегулювання відносин щодо спільного використання та утримання сторонами державного нерухомого майна - інженерного корпусу ІВЦ, що є державною власністю та перебуває окремими частками в господарському віданні сторін та на їх балансовому обліку. Позивач вказує, що за цим договором ДП «МТП «Чорноморськ» зобов'язане відшкодовувати ЧФ ДП «АМПУ» долю витрат, пов'язаних із прибиранням, технічним та санітарним обслуговуванням, утриманням, поточним та капітальним ремонтами місць загального користування, визначених у Додатку № 1 до договору, а також внутрішніх мереж загального користування, ліфтів, фасаду та даху будівлі, сховища цивільної оборони, прибудинкової території, визначеної за технічним паспортом будівлі, вивезенням твердих побутових відходів. Так, позивачем на підставі підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) було виставлено відповідачу рахунки: від 31.07.2019р. №Пр/8976 на суму 74384,32грн. у т.ч. ПДВ, від 31.08.2019р. №Пр/10609 на суму 54224,62грн. у т.ч. ПДВ, від 30.09.2019р. №Пр/11842 на суму 63343,66грн. у т.ч. ПДВ, від 31.10.2019р. №Пр/13886 на суму 67160,21грн. у т.ч. ПДВ. Однак, у порушення п.5.5. договору вищезазначені рахунки відповідачем до 30 числа місяця, наступного за звітним не оплачені, у зв'язку з чим за останнім перед ЧФ ДП «АМПУ» утворилась основна заборгованість у розмірі 259112,81грн., у т.ч. ПДВ. На вказану суму заборгованості позивач нарахував до стягнення з відповідача суму втрат від інфляції та три проценти річних.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, незважаючи на те, що ухвалу суду від 13.12.2019р. було вручено відповідачу поштою ще 23.12.2019р., тобто, у відповідача була наявна достатня можливість скористатись правом на подання відзиву на позов. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2019р. відкрито провадження у справі №916/3700/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
23.11.2015р. між ДП «АМПУ» в особі Іллічівської філії (балнсоутримувач 1) та ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (балансоутримувач 2) було укладено договір №238-П-ІЛФ-15 про спільне використання державного нерухомого майна, предметом якого є врегулювання відносин щодо спільного використання та утримання сторонами державного нерухомого майна - інженерного корпусу ІВЦ (надалі адміністративна будівля або будівля), що є державною власністю та перебуває окремими частками в господарському віданні сторін та на їх балансовому обліку: на балансовому обліку балансоутримувача 1 - за обліковим (інвентарним) номером 5443. Приміщення та площі зазначені на схемі, яка є Додатком №1 до договору; на балансовому обліку балансоутримувача - 2 за обліковим (інвентарним) номером 21432. Приміщення та площі зазначені на схемі, яка є Додатком №1 до договору (п.1.1. договору).
Балансоутримувач - 1 зобов'язаний забезпечувати власними силами (або із залученням підрядних організацій) та за рахунок власних коштів прибирання, поточний та капітальний ремонт належних за балансовим обліком приміщень та площ, зазначених на схемах, які є Додатком № 1 до договору (за виключенням приміщень та площ загального користування). Забезпечувати власними силами (або із залученням підрядних організацій) за рахунок власних коштів та коштів, які відшкодовуються балансоутримувачем - 2 прибирання, технічне та санітарне обслуговування, утримання, поточний та капітальний ремонт місць загального користування, визначених у Додатку №1 до договору, а також внутрішніх мереж загального користування, ліфтів, фасаду та даху будівлі, сховища цивільної оборони, прибудинкової території визначеної за технічним паспортом будівлі, вивезення твердих побутових відходів. Поточний та капітальний ремонт місць загального користування, фасаду та даху будівлі, сховища цивільної оборони здійснюється за погодженням з Балансоутримувачем - 2 договірної ціни ремонтних робіт. Здійснювати утримання внутрішніх водопровідних мереж та мереж водовідведення, мереж зливової каналізації, мереж теплопостачання, електричних мереж загального користування у технічно-справному стані. На умовах окремих договорів забезпечувати приміщення та площі будівлі (у тому числі місця загального користування) водозабезпеченням та водовідведенням, тепловою та електричною енергією та можливістю приєднанням до електричних мереж. Всі права та обов'язки балансоутримувача - 1 (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товарів, робіт та послуг за кількістю та якістю тощо), які передбачені цим договором виконуються Іллічівською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Іллічівського морського порту). Балансоутримувач - 1 має право на отримання коштів від балансоутримувача - 2, як частину долі витрат балансоутримувача - 1, у здійснені утримання місць, визначених у п.3.2. цього договору (п.п.3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.6. договору №238-П-ІЛФ-15 від 23.11.2015р.).
Відповідно до п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору №238-П-ІЛФ-15 від 23.11.2015р. балансоутримувач - 2 зобов'язаний забезпечувати власними силами (або із залученням підрядних організацій) та за рахунок власних коштів прибирання, поточний та капітальний ремонт належних за балансовим обліком приміщень та площ зазначених на схемах, яка є Додатком № 1 до договору. Відшкодувати балансоутримувачу - 1 долю витрат, пов'язаних із прибиранням, технічним та санітарним обслуговуванням, утриманням, поточним та капітальним ремонтами місць загального користування, визначених у додатку №1 до договору, а також внутрішніх мереж загального користування, ліфтів, фасаду та даху будівлі, сховища цивільної оборони, прибудинкової території визначеної за технічним паспортом будівлі, вивезенням твердих побутових відходів. Здійснювати власними силами поточний та капітальний ремонт місць загального користування на умовах окремих договорів, між балансоутримувачем - 1 (замовником ремонтних робіт) та балансоутримувачем - 2 (виконавцем робіт), укладених відповідно до вимог чинного законодавства.
До 15-го числа кожного місяця балансоутримувач - 1 складає акт відшкодування фактичних витрат балансоутримувача - 1 на прибирання, технічне та санітарне обслуговування, утримання місць загального користування, визначених у Додатку № 1 до договору, в т.ч. ліфтів, шахт ліфтів та прибудинкової території визначеної за технічним паспортом будівлі, вивезення твердих побутових відходів. Акт відшкодування повинен містити окрім обов'язкових реквізитів, визначених пунктом 2 стати 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», перелік первинних документів на підставі, яких він складений, а саме та не обмежуючись - назву документа (форми); фактичну дату складання; назву підприємства, з яким складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; загальну суму господарської операції; долю від суми господарської операції, яка підлягає компенсації балансоутримувачем - 2 та безпосередньо саму суму, яка підлягає відшкодуванню. Сторони погодились, що акт відшкодування є документом, що підтверджує факт виконання балансоутримувачем - 1 зобов'язань, визначених п.3.2. цього договору. Акт відшкодування, з наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих первинних документів та рахунок на відшкодування належної частки витрат балансоутримувач - 1 подає до канцелярії балансоутримувача - 2 або надає уповноваженій особі балансоутримувача - 2 з відміткою про вручення. Балансоутримувач - 2 не пізніше десяти робочих днів після отримання акту відшкодування та належним чином засвідчених копій первинних документів, що підтверджують витрати балансоутримувача - 1, підписує та повертає балансоутримувачу - 1 належний йому екземпляр акту або, в разі наявності підстав, підписує акт відшкодування із зауваженнями та надає свої зауваження. У разі невиконання балансоутримувачем - 2 зазначених зобов'язань, акт відшкодування вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного балансоутримувачем - 2. У разі не надання балансоутримувачем - 1 належним чином засвідчених копій первинних документів, які підтверджують витрати балансоутримувача - 1, або надання їх не у повному обсязі, балансоутримувач - 2 підписує акт відшкодування на суму витрат, що підтверджено первинними документами, та відшкодовує витрати балансоутримувача - 1 виключно у такій сумі. Норми п.5.4. договору регулюють взаємовідносини між сторонами, які виникли після укладення договору. Балансоутримувач - 2 відшкодовує належну йому частину витрат, пов'язаних з утриманням та забезпеченням експлуатації будівлі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача - 1 не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним (п.п.5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5. договору №238-П-ІЛФ-15 від 23.11.2015р.).
На підтвердження виконання договору №238-П-ІЛФ-15 від 23.11.2015р. між сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/8 976 від 31.07.2019р. на суму 74384,32грн., №10 609 від 31.08.2019р. на суму 54224,62грн., №Пр/11 842 від 30.09.2019р. на суму 63343,66грн., №Пр/13 886 від 31.10.2019р. на суму 67160,21грн.
Також позивачем подано до справи рахунки №Пр/976 від 31.07.2019р. на суму 74384,32грн., №Пр/10 609 від 31.08.2019р. на суму 54224,62грн., Пр/11 842 від 30.09.2019р. на суму 63343,66грн., №Пр/13 886 від 31.10.2019р. на суму 67160,21грн.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст.903 Цивільного Кодексу України).
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Отже, як свідчать наявні у справі договір №238-П-ІЛФ-15 від 23.11.2015р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/8 976 від 31.07.2019р., №10 609 від 31.08.2019р., №Пр/11 842 від 30.09.2019р., №Пр/13 886 від 31.10.2019р., позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з утримання будівлі, які відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 259112,81грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1424,60грн. втрат від інфляції загалом за період з 31.08.2019р. по 09.12.2019р., 1181,88грн. три проценти річних загалом за період з 31.08.2019р. по 09.12.2019р.
У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснено у абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
За результатами перевірки зроблених позивачем розрахунків трьох процентів річних, суми втрат від інфляції, суд встановив, що вони вірні, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1181,88грн. три проценти річних загалом за період з 31.08.2019р. по 09.12.2019р., 1424,60грн. втрат від інфляції загалом за період з 31.08.2019р. по 09.12.2019р. підлягають судом задоволенню у повній мірі.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 3925,79грн., які судом підлягають відшкодуванню платнику за рахунок відповідача у повному обсязі внаслідок задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити повністю позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці,6) до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6) про стягнення 261719,29грн.
2. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці,6, код ЄДРПОУ 38727770) 259112 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч сто дванадцять) грн. 81коп. основного боргу, 1424 (одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн. 60коп. втрат від інфляції, 1181 (одну тисячу сто вісімдесят одну) грн. 88коп. три проценти річних, 3925 (три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 79 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.02.2020р.
Суддя І.А. Малярчук