ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2020Справа № 910/18792/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про забезпечення позову у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (вул. Миру, 17, м. Київ, 03134)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" (вул. Шевченка, 100, м. Бориспіль, Київська обл., 08301)
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008)
про визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним
Представники сторін: не викликались
26.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг від 10.01.2017 № 221016, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп", недійсним та зобов'язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва від 10.01.2017 № 221016.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що знак для товарів і послуг зареєстрований за спірним свідоцтвом від 10.01.2017 № 221016 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком "Біпролол" Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/18792/19 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.02.2020.
30.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
04.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
06.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" вчинення будь-яких дій, спрямованих на зміну та/або припинення будь-яких прав на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 221016, в тому числі розпоряджатись будь-яким чином та у будь-який спосіб, передавати повністю або частково право власності та/або майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 221016, укладати з будь-якими особами ліцензійні та будь-які інші правочини щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 221016, а також відмовлятися повністю чи частково від свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 221016;
- заборонити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника та статусу знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 221016 від 10.01.2017, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що відповідно до пункту 7 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору. Передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу. Так, позивач зазначає, що з відзиву відповідача-1 слідує, що останній має намір передати спірний знак Товариству з обмеженою відповідальністю "Реал-Право", що в даній ситуації може призвести до необхідності залучення до участі у справі нових осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення даного спору і тим самим призведе до порушення розумних строків розгляду даної справи або ускладнити та зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано належних та допустимих доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що вжиття заходів забезпечення шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" та Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вчинення дій, спрямованих на зміну та/або припинення будь-яких прав на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 221016, в тому числі розпоряджатись будь-яким чином та у будь-який спосіб передавати повністю або частково право власності та/або майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 221016, укладати з будь-якими особами ліцензійні та будь-які інші правочини щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 221016, відмовлятися повністю чи частково від свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 221016, а також вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника та статусу знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 221016 від 10.01.2017 може порушити права останніх.
Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду(частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька