ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про видачу дублікату наказу
м. Київ
10.02.2020Справа № 910/20221/17
Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши заяву б/н від 03.02.2020 року «Про видачу дублікату наказу» Фізичної особи-підприємця Бутовського Марка Євгеновича
у справі № 910/20221/17
за позовом Фізичної особи-підприємця Бутовського Марка Євгеновича
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
про зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 року у справі № 910/20221/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 року позов задоволено частково; зобов'язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" виконати платіжне доручення № 101 від 09.06.2017 року, шляхом перерахування з рахунку № НОМЕР_1 на користь Фізичної особи - підприємця Бутовського Марка Євгеновича грошових коштів у розмірі 65 311,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч триста одинадцять гривень) на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Печерській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у м. Києві, МФО 300711 та встановлено строк виконання зобов'язання банком з перерахування грошових коштів у розмірі 65 311,00 грн. на рахунок Фізичної особи - підприємця Бутовського Марка Євгеновича протягом 2 (двох) банківських днів; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи - підприємця Бутовського Марка Євгеновича, на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Печерській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у м. Києві, МФО 300711, грошові кошти: втрат від інфляції - 18 057,40 грн., 3% річних - 4686,29 грн. та судові витрати - 1600,00 грн.
04.06.2018 року на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
Постановою Верховного Суду від 11.09.2018 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишено без задоволення; постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 року у справі № 910/20221/17 - без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 року змінено спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 року у справі № 910/20221/17 в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" виконати платіжне доручення № 101 від 09.06.2017 року, шляхом перерахування з рахунку № НОМЕР_3 на користь Фізичної особи-підприємця Бутовського Марка Євгеновича грошових коштів у розмірі 65 311,00 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Печерській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у м. Києві, МФО 300711 - стягнувши з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи-підприємця Бутовського Марка Євгеновича грошові кошти у розмірі 65 311,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч триста одинадцять гривень).
05.02.2020 року через відділ діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Бутовського Марка Євгеновича надійшла заява б/н від 03.02.2020 року «Про видачу дублікату наказу», в якій заявник просить видати дублікат судового наказу Господарського суду м. Києва від 04.06.2018 року у справі № 910/20221/17, яким зобов'язано АТ КБ «Приватбанк» виконати платіжне доручення № 101 від 09.06.2017 року, шляхом перерахування коштів на рахунок стягувача. Подання такої заяви зумовлено втратою оригіналу наказу, що підтверджується довідкою № 56977122/1 від 29.01.2020 року Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.10.2020 року заяву б/н від 03.02.2020 року «Про видачу дублікату наказу» Фізичної особи-підприємця Бутовського Марка Євгеновича передано на розгляд судді Коткова О.В.
Пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Аналіз приписів підпункту 19.4. пункту 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, дозволяє зробити висновок про те, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, з наданням суду доказів сплати судового збору в розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, законодавцем визначено право стягувача на повторну видачу йому судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, наказу суду (його дубліката) як виконавчого документа, на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення, прийнятого по суті спору.
Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас, обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Як встановлено судом, наказ Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 року у справі № 910/20221/17 не виконано. Строк пред'явлення наказу до виконання до 22.05.2021 року.
За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Судом встановлено, що заявником сплачено суму судового збору у розмірі та порядку встановленому законом, що підтверджується квитанцією № 32 від 04.02.2020 року.
З урахуванням вище викладеного, з огляду на те, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 року у справі № 910/20221/17 до виконання закінчується 22.05.2021 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви б/н від 03.02.2020 року Фізичної особи-підприємця Бутовського Марка Євгеновича про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від -04.06.2018 року у справі № 910/20221/17.
Керуючись ст. 234, п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву б/н від 03.02.2020 року «Про видачу дублікату наказу» Фізичної особи-підприємця Бутовського Марка Євгеновича у справі № 910/20221/17 - задовольнити.
2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 року у справі № 910/20221/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 10 лютого 2020 року.
Суддя О.В.Котков