ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2020Справа № 910/16891/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 101 880,00 грн., без виклику представників сторін,
У листопаді 2019 року до Господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача, в якому просив про відшкодування йому 101 880,00 грн. збитків завданих пошкодженням складових частин вагонів, які належать позивачу при перевезенні на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 року справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін у встановлений законом строк не надано.
Відповідачем відзив на позов не надано.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (далі - замовник) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - виконавець) було укладено договір №ПР/М-15103/НЮі про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування.
Відповідно до п. 1.2 договору, сторони керуються цим договором, законами України, Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, Соглашением о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС) (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), "Правилами експлуатації власних вантажних вагонів", іншими нормативними документами.
У липні-вересні 2019 року відповідачем було здійснено перевезення вантажних вагонів №№ 61451753, 60831906, 56615537, які належали та перебували в користуванні (оренді) позивача, що підтверджується залізничними накладними по вагонам №53187084, 64050867, 52304441 за наслідками чого на станції Чоп було встановлено розкомплектовання деталей, про що було складено повідомлення форми ВУ-23М №б/н від 31.07.2019 року, ГУ-23 від 17.07.2019 року, ВУ-36М №9948 від 01.04.2019 року, ВУ-23М №5301 від 15.08.2019, ГУ-23 від 17.07.2019 року, ВУ-36М №3476 від 28.08.2019 року, ВУ-23М №6489 від 08.09.2019 року та ВУ-36М № 5686 від 17.09.2019 року.
Оскільки пошкодження вагонів №№ 53187084, 64050867, 52304441 відбулось саме під час перевезення, то із наведених норм та правил слідує, що відповідальність за пошкодження складових частин вагонів несе відповідач.
За приписами ст. 908 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 307 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пункт 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (надалі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно статті 4 Статуту перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Згідно з ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Наявними в матеріалах справи залізничними накладними підтверджується прийняття відповідачем до перевезення вагонів позивача (власних та орендованих) за №№ 53187084, 64050867, 52304441.
Згідно з ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.
Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.
Як свідчать матеріали справи, на станції Чоп було виявлено відсутність головних та магістральних частин повітророзподільника спірних вагонів.
Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.
Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
З матеріалів справи вбачається, що вагони №№ 53187084, 64050867, 52304441 були відремонтовані з поставкою та доукомплектуванням запасними частинами/деталями/вузлами згідно акту №03 наданих послуг від 20.09.2019, за участю виконавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" та на підставі договору послуг №25у/14 від 19.02.2014 року.
Видатковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями підтверджується факт того, що позивачем було придбано та оплачено вартість необхідних деталей для ремонту розукомплектованих вагонів на суму 16 980,00 грн, а також їх технічне обслуговування, ремонт (встановлення деталей на вагони №№ 53187084, 64050867, 52304441) на загальну суму 84 900,00 грн.
Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.
Згідно ст. 126 Статуту залізниць України (затвердженого постановою Кабінету України №457 від 06.04.1998р.), за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, 22, сума збитків за пошкодження вагона складається з:
витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за N 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;
вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;
витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;
плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил. Відповідно до п. 2, ч. 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Враховуючи вищезазначене, відповідачем спричинено позивачеві збитки у розмірі 101 880,00 грн., що складається з: вартості запасних частин (16 980,00 грн.) та вартості відновлювальних робіт (84 900,00 грн.).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позов про відшкодування 101 880,00 грн. збитків є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження чого позивачем надано належні та допустимі докази, а саме - договір про надання правничої допомоги № 01/08/19 від 01.08.2019 року, що укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «Снарк», додаткову угоду № 16 від 04.11.2019 року до договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 01/08/19 від 01.08.2019 року, акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 21.11.2019 та платіжне доручення № 45812 від 26.11.2019 року на суму 10 800,00 грн.
Судовий збір, а також витрати на правову допомогу адвоката відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, площа Героїв Майдану, будинок 1, кімната 524, код 33074226) 101 880 (сто одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. збитків, 10 800 (десять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 10.02.2020р.
Суддя С.О. Чебикіна