ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.01.2020Справа № 910/7149/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"
про стягнення 2 834 215 685,68 грн.
за участю представників:
від позивача: Мосійчук Я.І. - довіреність № 0001000/39-20 від 02.01.20,
Будниченко О.В. - довіреність № 0001000/41-20 від 02.01.20
від відповідача: Білоножко О.А. - довіреність від 07.12.2018
Аністратенко О.О. - довіреність від 12.12.19
До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (далі - ТОВ "ЕСУ", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 2 834 215 685,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладених сторонами договорів купівлі-продажу цінних паперів від 24.04.2013 № 455-ДД/2013, № 456-ДД/2013, № 457-ДД/2013, № 458-ДД/2013, № 459-ДД/2013, № 460-ДД/2013, № 461-ДД/2013, № 462-ДД/2013, № 463-ДД/2013 позивач придбав у відповідача 2 243 644 штук іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій серії С, випущених ТОВ "ЕСУ" (емітентом), загальною номінальною вартістю 2 243 644 000,00 грн. В силу цього та відповідно до зареєстрованого 12.04.2013 р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) Проспекту емісії облігацій ТОВ "ЕСУ", позивач набув право на отримання номінальної вартості облігацій і відсоткового доходу. Проте, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати відсоткового доходу за облігаціями та повернення їх номінальної вартості.
У позові ПАТ "Укрексімбанк" просить стягнути з відповідача заборгованість за Проспектом емісії облігацій ТОВ "ЕСУ" у сумі 2 834 215 685,68 грн., з яких:
- заборгованість з номінальної вартості облігацій в сумі 2 243 644 000,00 грн.;
- заборгованість за відсотковими доходами по облігаціях за 14-16 відсоткові періоди у сумі 354 091 896,08 грн;
- пеня за прострочення зобов'язань по облігаціям в сумі 119 161 233,75 грн;
- інфляційні втрати за прострочення зобов'язань по облігаціях у сумі 92 370 304,05 грн;
- 3% річних за прострочення зобов'язань по облігаціях в сумі 24 948 251,80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 р. (суддя Демидов В.О.) були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на цінні папери - 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178 -UA400013151, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 (суддя Демидов В.О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 р., позов ПАТ "Укрексімбанк" був задоволений. Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 р. вищевказані судові рішення були скасовані, справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 р. (суддя Головіна К.І.) дана справа була прийнята до нового розгляду у загальному позовному провадженні, у справі призначено підготовче засідання, учасникам спору надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
У підготовчому засіданні сторони надали пояснення по суті спору з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2019 р. по даній справі.
Також у підготовчому засіданні суд розглянув клопотання ТОВ "ЕСУ" про призначення судової економічної експертизи в частині визначення суми заборгованості, за результатами чого ухвалою суду від 14.11.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 99 ГПК України суд призначає експертизу у справі якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмету доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не може бути замінений іншими засобами доказування, а наявні у справі докази є взаємно суперечливими (п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Суд виходив з того, що з усіх спірних питань, що є предметом розгляду у даному спорі, сторони надали відповідні обґрунтування та докази, а тому з'ясувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи, суд може самостійно з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2019 р. по даній справі.
Доводи ТОВ "ЕСУ" (відповідача) про те, що розрахунок заборгованості є складним, а тому необхідні спеціальні знання в галузі економіки, суд відхилив, оскільки доданий до матеріалів справи розрахунок АТ "Укрексімбанк" містить детальні нарахування заявленої до стягнення заборгованості із зазначенням конкретних періодів її визначення, що надає можливість суду здійснити перевірку правильності розрахунків позивача на підставі додатково наданих ним пояснень та доказів.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 1.12 постанови № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" саме господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то саме господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
На підставі викладеного, суд вважав, що у проведенні експертного дослідження немає необхідності.
Під час розгляду справи по суті представники позивача свої вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, зазначили, що розрахунок позивача відсоткового доходу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних є невірним, оскільки до ціни позову була включена сума такого доходу за 8 відсотковий період, яка була повністю сплачена відповідачем у 2015 році, а також заявлено до стягнення відсотковий дохід, пеню, 3% річних та інфляційні втрати за 9-13 відсоткові періоди, що були предметом судового розгляду у іншій справі - № 910/31771/15. Крім того, заявили клопотання про зменшення суми пені на 90 % з огляду на її обтяжливий характер, вказали, що стягнення визначеного позивачем розміру неустойки не сприятиме виконанню основного зобов'язання та невиправдано ускладнить економічне становище ТОВ "ЕСУ".
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та врахувавши вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 р. по даній справі, дійшов висновку про наступне.
Установлено, що 29.03.2013 загальними зборами учасників ТОВ "ЕСУ" прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій товариства.
Відповідно до Проспекту емісії облігацій ТОВ "ЕСУ" відповідач здійснив випуск відсоткових іменних незабезпечених облігацій серії С у бездокументарній формі у кількості 4 610 644 штук номінальною вартістю 1 000 грн., на загальну суму 4 610 644 000,00 грн., що підтверджується свідоцтвом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про реєстрацію випуску облігацій підприємств.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГК України суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання.
Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що емітент у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації. Відсотковими облігаціями є облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.
Матеріали справи свідчать, що 24.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (далі - продавець) були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів № 455-ДД/2013, № 456-ДД/2013, № 457-ДД/2013, № 458-ДД/2013, № 459-ДД/2013, № 460-ДД/2013, № 461-ДД/2013. Відповідно до умов цих угод позивач придбав у ТОВ "ЕСУ" 2 243 644 штук іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій серії С, випущених відповідачем, загальною номінальною вартістю 2 243 644 000,00 грн, що підтверджується наявними у справі виписками про стан рахунку позивача в цінних паперах.
Отже, судом встановлено, що позивач є власником відсоткових, бездокументарних, іменних облігацій відповідача серії С, код цінних паперів UA 4000163901, в кількості 2 243 644 штук, загальною номінальною вартістю 2 243 644 000,00 грн.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" проспект емісії цінних паперів - це документ, що містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.
Умови обігу облігацій ТОВ "ЕСУ" визначені у Проспекті емісії облігацій ТОВ "ЕСУ", зареєстрованому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 12.04.2013 р. з урахуванням змін, зареєстрованих комісією 28.04.2015 р. (далі - Проспект).
Відповідно до п. 3.4 указаного Проспекту власникам облігацій надається право отримати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення, отримати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігації в кінці кожного відсоткового періоду.
Пунктом 3.8 Проспекту передбачено, що:
- виплати відсоткового доходу за облігаціями здійснюються у національній валюті України (гривні) самостійно емітентом на підставі зведеного облікового реєстру власників облігацій, складеного депозитарієм на кінець операційного дня, що передує даті виплати відсоткового доходу по облігаціям, та наданого на день виплати відсоткового доходу;
- відсотки по облігаціях нараховуються відповідно до відсоткових періодів;
- відсотковий дохід обчислюється за формулою: I=(N*r*T)/(365*100), де I - сума відсоткового доходу; N - номінальна вартість одної облігації в гривнях; r - відсоткова ставка за відповідний відсотковий період; T - кількість днів у відповідному відсоткову періоді; 365 - кількість днів у році.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ "Укрексімбанк" вказує, що 17.03.2017 р. настав строк погашення облігацій загальною вартістю 2 243 644 000,00 грн, проте, номінальна вартість облігацій емітентом позивачу не виплачена. Також ТОВ "ЕСУ" не сплатило позивачу відсотковий дохід за випущеними ним облігаціями за 14-16 відсоткові періоди.
Перевіривши такі доводи позивача та врахувавши заперечення відповідача, суд прийняв до уваги наступне.
Згідно з п. 3.9 Проспекту датою початку погашення облігацій є - 17.03.2017, а датою закінчення погашення облігацій - 19.03.2017.
Відповідно до п. 3.9 Проспекту для пред'явлення облігацій до погашення власники облігацій повинні перевести належні їм облігації з особистих рахунків у цінних паперах на рахунок відповідача в депозитарній установі ПАТ "НДУ" до 12 години (за Київським часом) дати початку погашення облігацій. Після цього відповідач протягом двох банківських днів перераховує грошові кошти на поточні рахунки власників облігацій.
Із матеріалів справи вбачається, що 17.03.2017 на виконання вимог п. 3.9 Проспекту позивач пред'явив відповідачу до погашення облігації шляхом надання депозитарній установі розпорядження № 127 про списання прав на облігації зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах емітента. Того ж дня (17.03.2017) Центральний депозитарій - ПАТ "НДУ" здійснив зарахування облігацій на рахунок емітента.
Проте, відповідач у встановлені Проспектом строки (протягом 2 банківських днів - до 21.03.2017 р.) грошові кошти в рахунок виплати номінальної вартості облігацій позивачу не перерахував.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки судом встановлено, що зобов'язання з виплати позивачу номінальної вартості облігацій серія С, код цінних паперів UA 4000163901, кількістю 2 243 644 штук, відповідач не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ "Укрексімбанк" про стягнення номінальної вартості облігацій у сумі 2 243 644 000,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості з виплати відсоткового доходу суд встановив наступне.
Згідно з умовами Проспекту відсоткова ставка за 6-8 відсотковий період оприлюднюється емітентом до 23.06.2014, за 9-13 відсотковий період - до 22.04.2015; за 14-16 відсоткові періоди - до 20.06.2016. Власники облігацій повідомляються листом.
Відповідно до пункту 3.8 Проспекту кінцевою датою для виплати відсоткового доходу за облігаціями для 8 відсоткового періоду є 24.04.2015, для 9 відсоткового періоду - 24.07.2015, для 10 відсоткового періоду - 23.10.2015, для 11 відсоткового періоду - 22.01.2016, для 12 відсоткового періоду - 22.04.2016, для 13 відсоткового періоду - 22.07.2016, для 14 відсоткового періоду - 21.10.2016, для 15 відсоткового періоду - 20.01.2017, для 16 відсоткового періоду - 19.03.2017.
Матеріали справи свідчать, що 23.06.2014 р. листом № 36 ТОВ "ЕСУ" повідомило позивача, що відсоткова ставка за облігаціями на 6-8 відсоткові періоди становить 17,5% річних і буде діяти у період з 23.07.2014 по 24.04.2015.
12.05.2015 р. листом № 147 відповідач підтвердив відсоткову ставку за облігаціями на 9-13 відсоткові періоди у розмірі 24% річних у період з 22.04.2015 по 19.07.2016.
17.06.2016 листом № 55 ТОВ "ЕСУ" повідомило позивача, що відсоткова ставка за облігаціями на 14-16 відсоткові періоди становить 24% річних і буде діяти у період з 20.07.2016 по 16.03.2017.
Отже, судом встановлено, що у відповідача виник обов'язок здійснити позивачу виплату відсоткового доходу за облігаціями за 8-16 відсоткові періоди. Проте, відповідач таке зобов'язання виконав неналежним чином.
Так, виплата АТ "Укрексімбанк" відсоткового доходу по облігаціях за 8 відсотковий період мала бути здійснена 24.04.2015 р., натомість, була виплачена відповідачем лише 05.05.2015 р. А відсотковий дохід за облігаціями за 9-13 періоди, строк виконання яких настав: для 9 відсоткового періоду - 24.07.2015, для 10 відсоткового періоду - 23.10.2015, для 11 відсоткового періоду - 22.01.2016, для 12 відсоткового періоду - 22.04.2016, для 13 відсоткового періоду - 22.07.2016, взагалі сплачений не був.
Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із порушенням відповідачем указаного зобов'язання та несвоєчасною виплатою доходу за 8-13 відсоткові періоди, АТ "Укрексімбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "ЕСУ" про стягнення заборгованості у сумі 810 912 471,06 грн. Указаний позов рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 р. у справі № 910/31771/15, що набрало законної сили, був задоволений частково, з ТОВ "ЕСУ" на користь АТ "Укрексімбанк" були стягнуті:
- відсотковий дохід за облігаціями за 9-13 періоди у сумі 671 298 284,80 грн.;
- пеня за прострочення зобов'язання по виплаті відсоткового доходу по облігаціях за 8-13 періоди у сумі 102 978 360,57 грн. (що була нарахована на суму відсоткового доходу 8 періоду - з 25.04.2015 р. по 04.05.2015 р.; на суму доходу 9 періоду - з 25.07.2015 р. по 24.01.2016 р.; на суму доходу 10 періоду - з 24.10.2015 р. по 23.04.2016 р.; на суму доходу 11 періоду - з 23.01.2016 р. по 22.07.2016 р.; на суму доходу 12 періоду - з 23.04.2016 р. по 24.07.2016 р.; на суму доходу 13 періоду - з 23.07.2016 р. по 24.07.2016 р.);
- інфляційна складова боргу за прострочення зобов'язань по виплаті відсоткового доходу по облігаціях за 9-12 періоди у сумі 25 860 502,26 грн. (що була нарахована на суму доходу 9 періоду - з 25.07.2015 р. по 24.07.2016 р.; на суму доходу 10 періоду - з 24.10.2015 р. по 24.07.2016 р.; на суму доходу 11 періоду - з 23.01.2016 р. по 24.07.2016 р.; на суму доходу 12 періоду - з 23.04.2016 р. по 24.07.2016 р.);
- 3 % річних за прострочення зобов'язань по виплаті відсоткового доходу по облігаціям за 9-13 періоди у сумі 10 211 860,84 грн. (що були нараховані на суму доходу 9 періоду - з 25.07.2015 р. по 24.07.2016 р.; на суму доходу 10 періоду - з 24.10.2015 р. по 24.07.2016 р.; на суму доходу 11 періоду - з 23.01.2016 р. по 24.07.2016 р.; на суму доходу 12 періоду - з 23.04.2016 р. по 24.07.2016 р.; на суму доходу 13 періоду - з 23.07.2016 р. по 24.07.2016 р.).
Відповідно до 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вищевказаним рішенням був встановлений факт прострочення сплати ТОВ "ЕСУ" відсоткового доходу за 8 відсотковий період (05.05.2015 р.) та факт несплати відсоткових доходів за 9-13 періоди, у зв'язку із чим позивачем по 24.07.2016 р. (включно) були нараховані пеня, інфляційна складова боргу та 3 % річних, стягнуті з ТОВ "ЕСУ" у судовому порядку у справі № 910/31771/15.
Перевіряючи вимоги АТ "Укрексімбанк" про стягнення простроченої заборгованості за відсотковим доходом по облігаціях за 14-16 відсоткові періоди у сумі 354 091 896,08 грн., заявлені у даній справі, суд встановив наступне.
Кінцевою датою для виплати відсоткового доходу за облігаціями для 14 відсоткового періоду є - 21.10.2016, для 15 відсоткового періоду - 20.01.2017, а для 16 відсоткового періоду - 19.03.2017.
Проте, встановлено, що відповідач свого обов'язку з виплати позивачу відсоткового доходу за 14-16 відсоткові періоди за випущеними облігаціями кількістю 2 243 644 штук (номінальна вартість 2 243 644 000,00 грн.) не виконав, а тому вимоги позивача у цій частині є також правомірними.
Водночас, слід вказати, що відсотковий дохід за указаними облігаціями у справі № 910/31771/15 був стягнутий з ТОВ "ЕСУ" за попередні відсоткові періоди - з 9 по 13 та він не входить до предмету розгляду даної справи.
Отже, перевіривши розрахунок відсоткового доходу за 14-16 періоди, наданий позивачем, суд встановив, що останній здійснено правильно.
Так, Проспектом емісії облігацій передбачена формула для обчислення відсоткового доходу: I=(N*r*T)/(365*100).
Розрахунок відсоткового доходу за 14-й відсотковий період має бути здійснений наступним чином: I = (1000*24*91)/(365*100) = 2184000/36500 = 59,84; 59,84*2 243 644= 134 259 656,96 грн. Розмір відсоткового доходу за 15-й відсотковий період є однаковим та також дорівнює 134 259 656,96 грн., оскільки діяла однакова відсоткова ставка та кількість днів у періоді.
Також аналогічним є розрахунок відсоткового доходу за 16-й відсотковий період, а саме: I = (1000*24*58)/(365*100) = 38,14; 38,14*2 243 644= 85 572 582,16 грн.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відсоткового доходу за 14-16 періоди у сумі 354 091 896,08 грн. (134 259 656,96 грн. + 134 259 656,96 грн. + 85 572 582,16 грн.) підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 119 161 233,75 грн. нараховану за прострочення грошового зобов'язання зі сплати номінальної вартості облігацій та відсоткового доходу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Як вбачається з п. 3.3 договорів купівлі-продажу цінних паперів № 455-ДД/2013, № 456-ДД/2013, № 457-ДД/2013, № 458-ДД/2013, № 459-ДД/2013, № 460-ДД/2013, № 461-ДД/2013 сторони погодили, що у випадку несплати, неповної або несвоєчасної сплати продавцем покупцю відсоткового доходу за цінними паперами та/або непогашення номінальної вартості ЦП в обсягах та у строки, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення продавцем платежу за ЦП. Пеня нараховуються на суму простроченого продавцем платежу за ЦП.
Про відповідність положень п. 3.3 договорів купівлі-продажу цінних паперів від 24.04.2013 (щодо відповідальності продавця - ТОВ "ЕСУ") положенням чинного законодавства України, зокрема, положенням Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, був зроблений висновок у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 р. по справі № 910/2747/16, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 р.
Отже, суд вважає, що вимоги про стягнення штрафних санкцій є правомірними.
Перевіряючи правильність розрахунку позивача у цій частині, суд виходить з того, що нарахування пені у сумі 60 396 201,86 грн. здійснюється поза межами стягнутої у справі № 910/31771/15 штрафних санкцій, а у даній справі - розраховується від суми відсоткового доходу за 12 період - з 25.07.2016 р. по 22.10.2016 р.; за 13 період - з 25.07.2016 р. по 22.01.2017 р. за 14 період - з 22.10.2016 р. по 21.04.2017 р.; за 15 період - з 21.01.2017 р. по 25.04.2017 р.; за 16 період - з 22.03.2017 р. по 25.04.2017 р.
Здійснивши власний розрахунок суми заявленої пені за прострочення сплати відповідачем відсоткового доходу за 12-16 відсоткові періоди, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є правильним:
Відсотковий періодДата ставки НБУСтавкаКількість днів у ставціПочаткова та кінцева дати розрахункуКількість днівСума боргуСума пені
1224.06.2016 29.07.2016 16.09.201616,5% 15,5% 15%4 49 3725.07.2016 22.10.201690134259 656,9610128 167,02
1324.06.2016 29.07.2016 16.09.2016 28.10.2016 09.12.201616,50% 15,50% 15% 14% 14%4 49 42 65 2225.07.2016 22.01.2017182134259656,9619 620 573
1416.09.2016 28.10.2016 01.01.2017 14.04.201715% 14% 14% 13%6 65 103 822.10.2016 21.04.2017182134259656,9618710041, 48
15 09.12.2016 14.04.201714% 13%83 1221.01.2017 25.04.201795134259656,969 696 122,07
1603.03.2017 14.04.201714% 13%23 1222.03.2017 25.04.20173585 572 582,162241298,31
Всього60 396 201,86
Таким чином розмір пені за прострочення оплати відсоткового доходу за 12-16 відсоткові періоди, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 60 396 201,86 грн.
Також пеня була нарахована позивачем за прострочення зобов'язання з виплати номінальної вартості облігацій за період з 22.03.2017 р. по 25.04.2017 р. у сумі 58 765 031,89 грн. При цьому указаний період нарахування пені не був предметом розгляду справи № 910/31771/15, а тому доводи відповідача про можливість надмірного стягнення грошових коштів у разі задоволення таких вимог є безпідставними.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є правильним:
Кількість облігаційДата ставки НБУ ставка Кіькість днів у ставціПочаткова та кінцева дати розрахункуКількість днівСума боргуСума пені
2 243 64403.03.2017 14.04.201714% 13%23 1222.03.2017 25.04.2017352 243 644 00058 765 031,89
За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 119 161 233,75 грн. (60 396 201,86 + 58 765 031,89), нарахованої за період 25.07.2016 р. по 25.04.2017 р. на номінальну вартість облігацій та суми відсоткових доходів за облігаціями, за зазначеними вище судом періодами нарахування є вірно розрахованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Відповідач, заперечуючи проти стягнення такого розміру пені, заявив клопотання про його зменшення на 90%, посилаючись на наявність обставин, що обтяжують становище ТОВ "ЕСУ" та завищений розмір штрафної санкції.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Так само за приписами ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо. При цьому наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні вказаних правових норм, вирішується на підставі оцінки судом усіх матеріалів справи.
У даному випадку суд прийняв до уваги ту обставину, що починаючи з 2015 року по даний час фінансовий стан боржника дійсно є тяжким і він у значній мірі перешкоджає повному фактичному виконанню зобов'язань за облігаціями, якими володіє АТ "Укрексімбанк". Зазначене підтверджується наданими відповідачем балансами (звітами про фінансовий стан) за 2014-2018 роки.
Також суд враховує, що ТОВ "ЕСУ" є залежним від господарської діяльності ПАТ "Укртелеком", оскільки являється власником 92,7 % акцій ПАТ "Укртелеком", які становлять єдиний актив відповідача. При цьому ПАТ "Укртелеком" перебуває у збитковому стані, що було обумовлене тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим і м. Севастополя; початком антитерористичної операції на сході України; численними масовими пошкодженнями і крадіжками кабельних ліній зв'язку та як результат - кількість телефонних ліній фіксованої телефонії зменшилась майже втричі: з 9 743 тис. ліній в 2011 році до 3 390 тис. ліній в 2019 році. У свою чергу, зменшення телефонних ліній призвело до того, що загальний обсяг доходів ПАТ "Укртелеком" від основного виду діяльності (надання телекомунікаційних послуг) згідно із даними консолідованих балансів (звітів про фінансовий стан) за 2013 і 2018 роки також зменшився - з 6 784 987 тис. в 2012 році до 5 856 632 тис. в 2018 році.
Крім того, суд приймає до уваги, що відповідно до Закону України "Про телекомунікації" тарифи ПАТ "Укртелеком" на місцевий телефонний зв'язок регулюються державним регулятором тарифів, а тому підприємство не може за власною ініціативою (без погодження із Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку здійснювати установлення тарифів економічно обґрунтованого рівня. Також наявність заборгованості з боку покупців телекомунікаційних послуг, яка на даний час становить 198 877 149,96 грн., є негативним фактором, що безпосередньо впливає на фінансове становище ПАТ "Укртелеком".
У той же час, матеріали справи свідчать, що незважаючи на тяжкий фінансовий стан, ТОВ "ЕСУ" прикладає зусилля для забезпечення розрахунку із АТ "Укрексімбанк" та виплати йому доходу за облігаціями, зокрема, відсоткового доходу за 8 період.
Натомість, позивачем, зі свого боку, не надано доказів того, що у зв'язку із невиплатою відповідачем відсоткового доходу, зокрема, за періоди з 14 по 16, АТ "Укрексімбанк" були завдані збитки.
Також суд враховує те, що заявлена до стягнення сума пені є надмірно великою порівняно із іншими заявленими до стягнення нарахуваннями.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 р. наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку може спотворити її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, неустойка може перетворитись на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Отже, у даній справі суд враховує, що: поведінка відповідача щодо виконання зобов'язань свідчить про намагання добровільно усунути порушення, проте, залежала від обставин та дій третіх осіб (про що вказано вище); відсутні докази на підтвердження понесення позивачем збитків неналежним виконанням зобов'язання; сума пені із заявленими до стягнення нарахуваннями (зокрема, інфляційними втратами та 3 % річних) є непомірним тягарем для відповідача.
За таких обставин суд вважає за можливе скористатись своїм правом на зменшення неустойки, нарахованої позивачем, та зменшити розмір пені до 10 % від суми 119 161 233,75 грн., що складе - 11 916 123,38 грн.
Стосовно стягнення з ТОВ "ЕСУ" інфляційних втрат за прострочення зобов'язань зі сплати номінальної вартості облігацій та відсоткового доходу у сумі 92 370 304,05 грн та 3% річних у сумі 24 948 251,80 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Суд зважає на те, що у даній справі нарахування матеріальних втрат здійснювалось позивачем за періоди, які не були предметом розгляду справи № 910/31771/15, а саме - за 9, 10, 11, 12, 13 періоди з 25.07.2016 р. по 25.04.2017 р., а також на суми відсоткового доходу за 14-16 періоди, встановлені судом у даній справі (на суму відсоткового доходу за 14 період - з 22.10.2016 р. по 25.04.2017 р.; на суму відсоткового доходу за 15 період - з 21.01.2017 р. по 25.04.2017 р.; на суму відсоткового доходу за 16 період - з 22.03.2017 р. по 25.04.2017 р.).
Тобто доводи відповідача про можливість надмірного стягнення з нього грошових коштів за указані періоди також не знайшли свого підтвердження.
Провівши перерахунок заявленої суми 3% річних за 9-16 відсоткові періоди, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є правильним:
Відсотковий періодСума боргу Період простроченняКількість днів прострочення Розмір % річнихЗагальна сума відсотків
9134 259 656.9625.07.2016 - 25.04.201727533 029 812.02
10134 259 656.9625.07.2016 - 25.04.201727533 029 812.02
11134 259 656.9625.07.2016 - 25.04.201727533 029 812.02
12134 259 656.9625.07.2016 - 25.04.201727533 029 812.02
13134 259 656.9625.07.2016 - 25.04.201727533 029 812.02
14134 259 656.9622.10.2016-25.04.201718632 050 376.82
15134 259 656.9621.01.2017-25.04.2017953 1 048 328.83
1685 572 582,1622.03.2017-25.04.2017353246 167.70
Всього 18 493 933,45
Отже, стягненню з відповідача підлягають 3% річних за прострочення оплати відсоткового доходу за 9-16 відсоткові періоди у сумі 18 493 933,44 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за прострочення оплати номінальної вартості облігацій на суму 6 454 318,36 грн.
За результатами перевірки розрахунку позивача у вказаній частині суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є правильним:
Кількість облігацій Сума боргуПеріод простроченняКількість днів прострочення Розмір % річнихЗагальна сума відсотків
2 243 6442243 644 00022.03.2017-25.04.20173536 454 318.36
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за прострочене зобов'язання по облігаціях у розмірі 24 948 251,80 грн. (18 493 933,44 грн.+ 6 454 318,36 грн.), нарахованих за період 25.07.2016 р. по 25.04.2017, підлягають задоволенню.
Так само, перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, нарахованих за прострочення зобов'язання зі сплати відповідачем відсоткового доходу за 9-16 відсоткові періоди, суд встановив, що сума інфляційної складової (у періоди зазначені вище для 3 % річних), нарахована за прострочення зобов'язання відповідачем відсоткового доходу за 9-16 відсоткові періоди, визначена позивачем правильно та становить 92 370 304,05 грн.
На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини в справі, суд приходить до висновку, що позов ПАТ "Укрексімбанк" підлягає частковому задоволенню з урахуванням зменшення суми пені до 90 %.
Вирішуючи питання про заходи забезпечення, застосовані судом під час розгляду даної справи, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, оскільки позовні вимоги АТ "Укрексімбанк" є задоволеними, а вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, суд вважає, що такі заходи забезпечення позову скасуванню не підлягають та продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати, які складаються в даному випадку із судового збору за подачу позову, заяви про забезпечення позову, апеляційних скарг від 15.06.2017 р., від 24.07.2017 р., касаційної скарги від 29.12.2018 р. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" про стягнення заборгованості у сумі 2 834 215 685,68 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд 5А, код 33940565) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, код 00032112) заборгованість по номінальній вартості облігацій у сумі 2 243 644 000 (два мільярди двісті сорок три мільйони шістсот сорок чотири тисячі) грн. 00 коп., заборгованість за відсотковим доходом по облігаціях у сумі 354 091 896 (триста п'ятдесят чотири мільйони дев'яносто одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 08 коп., пеню у сумі 11 916 123 (одинадцять мільйонів дев'ятсот шістнадцять тисяч сто двадцять три) грн. 38 коп., інфляційні втрати у сумі 92 370 304 (дев'яносто два мільйони триста сімдесят тисяч триста чотири) грн. 05 коп., 3 % річних у сумі 24 948 251 (двадцять чотири мільйони дев'ятсот сорок вісім тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 80 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 240 800 (двісті сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 23 січня 2020 року.
Повний текст рішення складений 10 лютого 2020 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.