вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5840/19
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ДНІПРОКОМУНТРАНС"
до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "СОЗИДАТЕЛЬ"
про стягнення заборгованості за договором № 1378/а від 05.02.18р., в сумі 70 144,26 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 61 652,05 грн. - боргу, 1 155,00 грн. - індексу інфляції, 1 128,04 грн. - 3 % річних, 6 179,17 грн. - пені, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2019 справу №904/5840/19 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що 20.12.2019 сплатив основний борг у розмірі 61 652,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №742 від 20.12.2019. Відповідач вважає, що нарахування інфляційних витрат у квітні 2018, жовтні, 2018, лютому 2019, квітні 2019, травні 2019, вересні 2019, жовтні 2019 є безпідставним, оскільки період прострочення виконання зобов'язання був менший ніж місяць. Відповідач не споживає послугу з вивезення та захоронення твердих побутових відходів. Цю послугу споживають співвласники (мешканці) багатоквартирних будинків для забезпечення яких і було укладено відповідний Договір з Позивачем. Для розрахунків з Позивачем у зазначений у Договорі термін, Відповідачу необхідно вчасно отримати 100% оплати за надану послугу від співвласників (мешканців) багатоквартирних будинків (споживачів послуг) та перерахувати отримані грошові кошти на рахунок Позивача. Відповідач не отримує вчасно оплату від споживачів послуг та не має можливості здійснити вчасно оплату Позивачу. Відповідач, на теперішній час, перебуває у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується бухгалтерською довідкою. Станом на 11.01.2020 дебіторська заборгованість співвласників багатоквартирних будинків з житлово-комунальних платежів перед Відповідачем складає 2 404573,67 грн. Обов'язкові платежі, що Відповідач має зробити до 31.01.2020 складають 5 454879,97 грн. На рахунку Відповідача станом на 11.01.2020 знаходяться грошові кошти в сумі 31 993,62 грн.
Про вирішення спору Позивач повідомлявся належно, про повідомлення Позивача свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідь на відзив від Позивача не надходила.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
05.02.2018 сторонами укладено Договір №1378/а про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) (далі Договір), за п.1.1. якого Виконавець (Позивач) зобов'язався надати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (далі послуги), відповідно до адреси об'єктів і періодичності вивозу, заявлених в довідці про дислокацію, а Споживач (Відповідач) зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх на умовах цього Договору.
Ціна та сума Договору складає 483 436,80 грн. з урахуванням ПДВ 20 % (п.2.1. Договору).
Споживач зобов'язався: оплатити Виконавцю послуги з вивезення та захоронення ТПВ, у порядку і терміни, що зазначені в ст. 5 даного Договору (п.3.1.1. Договору).
Виконавець зобов'язався: виконувати вивезення та захоронення ТПВ з об'єктів Споживача відповідно до довідки про дислокацію, маршрутів і графіків погоджених з Споживачем в обсягах, зазначених у п.5.7. даного Договору, при умові попередньої оплати Послуг, передбаченої п.5.3. цього Договору (п.4.1.1. Договору).
Для початку виконання умов цього Договору Виконавцем - Споживач проводить попереднє перерахування коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі однієї місячної плати, не менш ніж за 5 банківських днів до початку надання послуг (п.5.3. Договору).
Остаточну повну оплату за отримані послуги за повний місяць Споживач проводить шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця до 10 числа кожного наступного місяця (п.5.4. Договору).
У випадку несвоєчасної та/або не повної оплатити Споживачем послуг з вивезення та захоронення ТПВ, Споживач зобов'язаний оплатити Виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п.6.3.1. Договору).
За несвоєчасну оплату наданих послуг Споживач сплачує Виконавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період виникнення боргу (п.6.3.2. Договору).
Договір набирає чинності з 12.02.2018 та діє до 31.12.2018 (п.8.1. Договору).
Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про своє небажання продовжити дію Договору, цей Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, з урахуванням зміни обсягів вивезення ТПВ та розрахунку суми Договору у наступному році згідно кратності вивезення (п.8.2. Договору).
На виконання умов Договору, Позивач, у вересні 2019 року надав Відповідачеві послуги на загальну суму 61 652,05 грн., що підтверджується Актом №19/022749 від 30.09.2019 про фактичне виконання послуг, підписаним обома сторонами.
Відповідачі вчасно не розрахувалися за надані Позивачем послуги, у зв'язку з чим у нього виник борг у розмірі 61 652,05 грн.
З посиланням на п. 6.3.2. Договору, Позивач нарахував пеню у розмірі 6 179,17 грн. за період прострочки з 16.04.2018 по 02.12.2019.
Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 1 128,04 грн. за період з 16.04.2018 по 02.12.2019, 1 155,00 грн. - індексу інфляції з 16.04.2018 по 31.10.2019.
Позивач направляв Відповідачеві претензію №1007 від 15.10.2019 про негайну сплату боргу за надані послуги, у якій вказав, що у разі несплати боргу, Позивач має намір звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості.
За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній претензію залишив без відповіді та задоволення.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є: факт надання послуг, порушення Споживачем умов Договору в частині своєчасної оплати наданих послуг, наявність підстав та правильність нарахування штрафних санкцій.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст.901 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором..
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтями 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Відповідач основний борг у розмірі 61 652,05 грн. сплатив 20.12.2019 (платіжне дорученням №742 від 20.12.2019), після відкриття судом провадження у даній справі.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 61 652,05 грн. підлягає закриттю.
Перевіривши розрахунки Позивача щодо нарахування пені, 3 % річних, індексу інфляції, судом встановлено, що Позивач нараховує пеню, 3% річних та індекс інфляції за період з лютого 2018 по вересень 2019, однак Позивач не надав доказів: на підтвердження надання послуг у період з лютого 2018 по серпень 2019 включно; обсягів цих послуг, якщо вони надавалися, періодів прострочки Відповідача в оплаті послуг Позивача, а надав лише акт про фактичне виконання послуг за вересень 2019.
Отже нарахування пені, 3 % річних, індексу інфляції, за період з лютого 2018 по серпень 2019 включно, не підлягають задоволенню, як не підтверджені належними і допустимими доказами.
За перерахунком суду, за актом про фактичне виконання послуг за вересень 2019, нарахування 3% річних проведено правильно, відповідно до вимог чинного законодавства, розмір пені перевищує той, що розрахував Позивач, тому суд приймає розрахунок пені Позивача.
Нарахування індексу інфляції, за жовтень 2019, Позивачем проведено всупереч Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (нарахування проведено не за повний місяць існування боргу), тому, вимоги про стягнення індексу інфляції у розмірі 222,74 грн., за жовтень 2019, задоволенню не підлягають.
Стосовно клопотання Відповідача про зменшення річних і пені, у зв'язку зі скрутним матеріальним станом підприємства, то відповідно до чинного законодавства, суд не наділений процесуальними правами зменшувати розмір річних, передбачений ст. 625 ЦК України.
Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.
При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд повинен враховувати: ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.
Заявляючи про відсутність коштів та надаючи відповідну довідку, Відповідач не надав доказів обґрунтованості боргів мешканців будинків, що обслуговує Відповідач, наприклад довідок про заборгованість із заробітної плати чи інших. Також Відповідач не надав доказів звернення до суду з позовами до своїх боржників. Окрім того, нарахована Позивачем пеня значно менша від заборгованості Відповідача. Відповідно до чинного законодавства відсутність коштів на виконання договірних зобов'язань не є доказами виключних обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру пені.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що Відповідач не довів наявність підстав для задоволення його клопотання про зменшення штрафних санкцій належними і допустимими доказами, тому клопотання відхиляється судом.
З урахуванням викладеного, до стягнення належать: 1 271,89 грн. - пені, 243,23 грн. - 3% річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі (судовий збір) слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням причин виникнення спору.
Позивач заявив до стягнення з Відповідача витрати на надання правничої допомоги у сумі 1 600,00 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачені або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, всупереч наведеним вимогам чинного законодавства Позивач не надав жодних доказів понесення ним витрат на оплату правничої допомоги адвоката на суму 1 600,00 грн. За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 600,00 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі №904/5840/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ДНІПРОКОМУНТРАНС" до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "СОЗИДАТЕЛЬ" про стягнення заборгованості за договором № 1378/а від 05.02.18р., в сумі 70 144,26 грн. в частині стягнення 61 652,05 грн. - основного боргу - закрити.
Позов Товариства з додатковою відповідальністю "ДНІПРОКОМУНТРАНС" до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "СОЗИДАТЕЛЬ" про стягнення заборгованості за договором № 1378/а від 05.02.18р., в сумі 70 144,26 грн. в частині стягнення пені, 3% річних, індексу інфляції - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "СОЗИДАТЕЛЬ", 49600, м.Дніпро, вул. Андрія Фабра, 4 (код 13416334) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ДНІПРОКОМУНТРАНС", 49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 26 (код 02128158) 243,23 грн. - 3% річних, 1 271,89 грн. - пені, 1 729,92 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні вимог Товариства з додатковою відповідальністю "ДНІПРОКОМУНТРАНС" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "СОЗИДАТЕЛЬ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 600,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 10.02.2020
Суддя С.Г. Юзіков