пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
"10" лютого 2020 р. справа № 903/91/20
Суддя Господарського суду Волинської області Войціховський В.А., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Храпко Володимира Миколайовича про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Іванюка Вячеслава Йосиповича 61 244, 75 грн. заборгованості за договором перевезення вантажів (надання послуг з міжнародних та внутрішніх вантажоперевезень автомобільним транспортом) №27/06/19 від 27.06.2019, -
Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права.
05.02.2020 до Господарського суду Волинської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Храпко Володимира Миколайовича про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Іванюка Вячеслава Йосиповича 61 244, 75 грн. заборгованості за договором перевезення вантажів (надання послуг з міжнародних та внутрішніх вантажоперевезень автомобільним транспортом) №27/06/19 від 27.06.2019р.
У своїй заяві заявник зазначає, що згідно договору перевезення вантажів боржник зобов'язувався перевірити відповідність упакування, маркування та кріплення вантажу відправником, а вразі виявлення ушкодження або втрати вантажів перевізник повинен відшкодувати замовнику завдані збитки в повному обсязі.
Як слідує із наданих в заяві пояснень, боржником взяті на себе зобов'язання не були виконані належним чином, зокрема, під час здійснення перевезення вантажу останнім було допущено пошкодження товару чим завдано збитків замовнику на суму 2 215 євро, котрі згідно приписів п. 5.6 Договору №27/06/19 від 27.06.2019р. підлягають відшкодуванню перевізником - підприємцем Іванюком В.Й. в повному обсязі.
За приписами ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суб'єкт господарювання набуває права звернення до господарського суду з вимогою про видання судового наказу у разі наявного невиконаного грошового зобов'язання. Відповідна вимога може бути заявлена лише щодо грошового зобов'язання, оскільки питання щодо належного чи неналежного виконання є спірним, що виключає розгляд такого питання у порядку наказного провадження
В даному випадку, вимога, заявлена Фізичною особою-підприємцем Храпко В.М., на думку суду, не є вимогою в розумінні ч.1 ст. 148 ГПК України, оскільки з неї не вбачається факт виникнення та наявності грошової заборгованості у боржника, а остання є ніщо іншим, як вимогою про відшкодування збитків, завданих згідно договору на перевезення вантажів у зв'язку з їх пошкодженням.
Враховуючи те, що із поданої заяви не вбачається порушення права грошової вимоги в розмірі 61 244, 75 грн., за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до ст. 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 147, 148, 152-155, 175, 234, 235 ГПК України,
1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Храпко Володимира Миколайовича про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Іванюка Вячеслава Йосиповича 61 244, 75 грн. заборгованості за договором перевезення вантажів (надання послуг з міжнародних та внутрішніх вантажоперевезень автомобільним транспортом) №27/06/19 від 27.06.2019 відмовити.
2. Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 10.02.2020р.
Суддя В. А. Войціховський