03.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/4062/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач),
суддів Кузнецова В.О., Чус О.В.,
секретар судового засідання Манчік О.О.,
Представники сторін:
від ТОВ «Мета-Д»: Федоренко Р.В., ордер, серія АЕ №1004076 від 09.09.2019, адвокат;
від ТОВ «Агрофірма «Вишневе»: Шпак В.І., ордер, серія ДП №746/008 від 03.09.2018, адвокат;
розглянувши у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 (суддя Фещенко Ю.В.; повне рішення складено 04.11.2019) у справі № 904/4062/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Д», м. Кам'янське, Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе», с. Вишневе, Криничанського району, Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості за договором поставки № 2507/1 від 25.07.2019 у розмірі 640960,00 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Д» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» заборгованості за договором поставки № 2507/1 від 25.07.2019 у розмірі 640960,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 2507/1 від 25.07.2019 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару вартістю 640960,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі № 904/4062/19 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Д» 540960,00 грн основного боргу та 9614,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 100000,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повного і своєчасного розрахунку за отриманий на умовах договору поставки № 2507/1 від 25.07.2019 товар та наявністю на час ухвалення рішення заборгованості у розмірі 540960,00 грн.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що підписання відповідачем накладної приймання-передачі товару, яка є первинним обліковим документом, без будь-яких зауважень щодо його кількості та/або якості, породжує обов'язок здійснити розрахунок за отриману продукцію.
Доводи відповідача про наявність у нього права не здійснювати розрахунок за отримання товару, через порушення постачальником умов договору щодо пред'явлення рахунків на оплату вартості товару та документів на підтвердження якості товару, місцевий господарський суд відхилив, оскільки відсутність рахунків не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, а передбаченою умовами договору і Цивільного кодексу України процедурою прийому товару за якістю та/або кількістю відповідач не скористався і прийняв його без зауважень.
Крім того, наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків, підтверджується існування заборгованості покупця перед постачальником за отриманий відповідно до умов договору № 2507/1 від 25.07.2019 товар у розмірі 640960,00 грн. станом на 31.12.2019.
Провадження в частині стягнення з відповідача 100000,00 грн. місцевий господарський суд закрив через відсутність предмета спору у цій частині, оскільки під час розгляду спору в суді відповідач частково погасив основний борг на зазначену суму.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі № 904/4062/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням позивачем умов договору поставки № 2507/1 від 25.07.2019 в частині надання рахунків на оплату вартості отриманого відповідачем товару і сертифікату якості заводу-виробника, що на думку скаржника, надає право зупинити здійснення його оплати.
Оскільки матеріали справи не містять доказів надання покупцю рахунків на оплату товару і сертифікату якості, скаржник вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку стосовно настання у відповідача обов'язку зі сплати поставленого товару.
Крім того, скаржник посилається на неналежну якість отриманого товару, що підтверджується наданими позивачем до місцевого господарського суду сертифікатами якості, відповідно до яких масова частка аміаку товару становить не більше 0,03%, в той час як карбамід марки «Б», який є предметом договору поставки, взагалі не повинен містити вільного аміаку.
Скаржник вважає, що після встановлення невідповідності товару умовам технічних регламентів, для ухвалення правомірного рішення у даній справі, місцевий господарський суд повинен був призначити судову експертизу для визначення якості отриманого відповідачем товару.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Д» заперечує проти її доводів, просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивач вважає, що відсутність рахунків на оплату переданого на умовах договору № 2507/1 від 25.07.2019 товару не є відкладальною умовою його оплати. Крім того, наявні в матеріалах справи платіжні доручення, підтверджують часткову сплату відповідачем наявної у нього перед позивачем заборгованості за раніше виставленими позивачем рахунками, що спростовує доводи скаржника про неотримання рахунків на оплату товару.
Позивач заперечує посилання скаржника на отримання ним товару неналежної якості, оскільки зауважень під час приймання продукції не надходило і ніяких претензій щодо якості товару після його отримання до постачальника не пред'явлено. Покупець мав право відмовитися від отримання неякісного товару і повернути його постачальнику, однак не здійснив приймання товару відповідно до умов розділу п'ятого договору № 2507/1 від 25.07.2019 та вимог Інструкції П-7, у зв'язку з чим підписання видаткової накладної без будь-яких зауважень свідчить про прийняття товару належної якості.
Позивач зазначає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки неможливо ідентифікувати товар, який відповідач має намір надати на експертне дослідження, як товар переданий йому відповідно до умов договору № 2507/1 від 25.07.2019. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази належного зберігання товару та докази його наявності у відповідача.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чус О.В. відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі № 904/4062/19.
У судовому засіданні 03.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Д» (постачальник) уклало 25.07.2019 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агрофірма «Вишневе» (покупець) договір поставки № 2507/1 (далі - Договір; а.с.11-14), відповідно до умов пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Пунктом 1.2 Договору сторони визначили, що умови постачання, найменування, асортимент, кількість, ціна, вартість кожної партії товару зазначаються у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.
У розділі 2 договору сторонами були визначені умови щодо вартості та порядку розрахунків, зокрема:
- загальна вартість договору визначається сумою всіх видаткових накладних, підписаних сторонами протягом строку дії договору (пункт 2.1 Договору);
- покупець здійснює передплату (авансовий платіж) в національній валюті у розмірі 100% від загальної суми виставленого рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункт 2.2 Договору).
Відповідно до умов пункту 3.5 Договору товар переходить у власність покупця після підписання видаткової накладної або транспортного документу.
Розділом п'ятим Договору регламентовано порядок приймання товару за якістю та кількістю.
Якість товару що постачається, повинна відповідати вимогам замовлення покупця та засвідчуватися сертифікатом якості заводу-виробника.
У разі якщо при прийманні товару покупцем буде виявлено невідповідність товару по якості та/або кількості, представниками сторін складається акт про недоліки. Покупець має право відмовитись від приймання товару, що не відповідає вимогам по якості.
У випадку виявлення прихованих недоліків товару на складі покупця, після його приймання, покупець факсимільним повідомленням або за допомогою електронної пошти направляє виклик постачальнику про необхідність направлення повноважного представника постачальника для складання акту про недоліки. Постачальник зобов'язаний прибути на склад покупця протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання виклику.
Після підписання акту про недоліки, покупець направляє постачальнику претензію, до якої додає вказаний акт (пункти 5.1-5.6 Договору).
У пункті 8.1 Договору сторони визначили, що господарські зобов'язання сторін договору, що виникли на його підставі, існують із дня його підписання сторонами та діють до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами.
Сторони 25.07.2019 підписали специфікації № 1 і № 2 до договору поставки № 2507/1 від 25.07.2019 (а.с. 15-16), відповідно до яких постачальник зобов'язався поставити карбамід марки Б на загальну суму з ПДВ 640960,00 грн.
У пункті 3 наведених специфікацій сторони визначили, що оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку у розмірі 100% протягом 1 (одного) робочого дня з моменту виставлення рахунку.
Позивач поставив, а відповідач прийняв визначений умовами специфікацій № 1, 2 товар загальною вартістю 640960,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами наступними видатковими накладними:
- № 550 від 01.08.2019 на суму 31460,00 грн (а.с. 21);
- № 414 від 01.08.2019 на суму 304750,00 грн (а.с. 23);
- № 406 від 01.08.2019 на суму 304750,00 грн (а.с. 25).
Сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків за період 2019 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» станом на 31.12.2019 має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Мета-Д» у сумі 640960,00 грн (а.с. 17).
В матеріалах справи наявні рахунки фактури на оплату карбаміду марки Б на загальну суму 640960,00 грн, а саме:
- № 392 від 01.08.2019 на суму 609500,00 грн (а.с. 19);
- № 523 від 01.08.2019 на суму 31460,00 грн (а.с.20).
Докази надання цих рахунків покупцю в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 19 від 08.10.2019 на суму 50000,00 грн та № 73 від 30.10.2019 на суму 50000,00 грн (а.с. 116-117), покупець сплатив продавцю після направлення претензії позивача та відкриття в подальшому провадження у справі № 904/4062/19 місцевим господарським судом 100000,00 грн за отриманий згідно із Договором карбамід марки Д.
В платіжних дорученнях в графі "призначення платежу" зазначено, що оплата здійснена відповідно до рахунку № 392 від 01.08.2019.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 663 та частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поставка позивачем на підставі Договору товару загальною вартістю 640960,00 грн підтверджується видатковими накладними і не заперечується скаржником.
В статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Товар зазначений у видаткових накладних № 406, 414, 550 від 01.08.2019, прийнято відповідачем у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення. Кожна з вказаних видаткових накладних підписана представником відповідача та скріплена його печаткою.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, за умови, що інформація відображена в акті, підтверджена первинними документами. Враховуючи наведене, акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за 2019 рік, разом з видатковими накладними № 550 від 01.08.2019 та № 414 від 01.08.2019 є належним доказом наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором у сумі 640960,00 грн станом на 31.12.2019.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
У пункті 2.2 Договору сторони передбачили, що покупець здійснює передплату (авансовий платіж), в національній валюті, в розмірі 100% від загальної суми виставленого рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Водночас, у специфікаціях до Договору сторони змінили умови щодо необхідності попередньої оплати за товар та передбачили, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку у розмірі 100% протягом робочого дня з моменту виставлення рахунку.
Матеріали справи не містять доказів отримання покупцем від продавця рахунків за поставлений на умовах Договору товар.
Доводи скаржника стосовно того, що строк з оплати отриманого товару не настав, оскільки постачальником разом з товаром не передані рахунок-фактура на його оплату і передбачені пунктом 5.1 Договору сертифікати якості заводу-виробника, апеляційним господарським судом відхиляються з огляду на наступне.
Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 цього ж Кодексу, тому відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити отриманий за Договором товар.
Крім того, на час розгляду справи № 904/4062/19 місцевим господарським судом, відповідач частково, у сумі 100000,00 грн, сплатив позивачу вартість отриманого за Договором товару, а в платіжних дорученнях послався на оплату карбаміду марки Б за наявним в матеріалах справи рахунком № 392 від 01.08.2019, чим фактично підтвердив отримання цього рахунку від позивача.
У зв'язку з частковою оплатою товару у сумі 100000,00 грн, місцевий господарський суд правомірно закрив провадження у справі в цій частині, через відсутність предмету спору.
Також не є відкладальною умовою з оплати прийнятого товару відсутність сертифікату якості, оскільки частиною 2 статті 666 Цивільного кодексу України визначено, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Таким чином, керуючись положеннями статті 666 Цивільного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» мало право відмовитися від Договору або повернути товар Товариству з обмеженою відповідальністю «Мета-Д», після його отримання без передбачених умовами Договору сертифікатів якості.
Вищезазначеними видатковими накладними підтверджується прийняття покупцем товару за Договором без зауважень, однак доказів його оплати в повному обсязі або повернення позивачу матеріали справи не містять, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача вартості отриманого ним від позивача товару у сумі 540960,00 грн.
Посилання скаржника на отримання ним від постачальника товару неналежної якості не знайшли свого підтвердження і відхиляються апеляційним господарським судом з урахуванням нижчевикладеного.
Згідно із положеннями статей 673-674 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
До спірних правовідносин підлягає застосуванню Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція П-7).
Відповідно до пункту 1 Інструкції П-7 дана інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами.
У договорах поставки можуть бути передбачені особливості приймання відповідних видів продукції і товарів.
Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7, приймання продукції по якості і комплектності проводиться у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, які підтверджують якість і комплектність продукції, що поставляється.
Згідно із пунктом 6 Інструкції П-7, прийомка продукції по якості і комплектності проводиться на складі одержувача при іногородній поставці - не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад отримувача при доставці продукції постачальником чи при вивозці продукції одержувачем. Перевірка якості і комплектності продукції, яка надійшла у тарі, проводиться при відкритті тари, але не пізніше вказаного строку, якщо інші строки не передбачені в договорі у зв'язку з особливостями продукції, що поставляється. У той же час, машини, обладнання, прилади, інша продукція, яка надійшла в тарі і яка має гарантійні строки служби чи зберігання, перевіряються по якості і комплектності при відкритті тари, але не пізніше встановлених гарантійних строків.
За пунктом 16 Інструкції П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки умовам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, які посвідчують якість продукції (пункт 14 цієї Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.
Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні прийомки продукції і складанні двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах чи договорі.
Умови пунктів 5.2-5.5 Договору кореспондуються із зазначеними положеннями Інструкції П-7.
Таким чином, доказом поставки неякісної або некомплектної продукції, відповідно до вимог Інструкції П-7 та умов Договору, може бути лише акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.
З вищенаведених положень законодавства випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» впродовж двадцяти днів після одержання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Д» товару, в тому числі, мало здійснити перевірку її якості. У разі виявлення невідповідності якості отриманого від відповідача товару умовам стандартів для такого виду товару, позивач мав призупинити подальше його приймання і скласти акт про характер виявлених недоліків та кількість оглянутої продукції.
Акт про приховані недоліки продукції має бути складений упродовж пяти днів з їх виявлення, однак не пізніше чотирьох місяців з дня постачання продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обовязковими для сторін правилами (пункт 9 Інструкції П-7).
Приймання вважається своєчасно здійсненим, якщо перевірка якості і комплектності продукції закінчена у встановлені строки (пункт 10 Інструкції П-7).
Партію товару за Договором позивач поставив 01.08.2019, однак відповідач акт про виявлення недоліків не складав ні в межах визначених положенням пункту 6 Інструкції П-7 строків приймання продукції за якістю та комплектністю, ні в межах визначених положенням пункту 9 Інструкції П-7 строків для прихованих недоліків отриманого товару.
З огляду на недотримання відповідачем порядку приймання товару у межах визначених Інструкцією П-7 строків з моменту її отримання, апеляційний господарський суд відхиляє клопотання скаржника про призначення судової експертизи, оскільки неможливо ідентифікувати товар, отриманий у позивача, із товаром, який скаржник має намір надати на експертне дослідження.
Таким чином, скаржник всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.
Також апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарсько суду щодо виникнення спору у даній справі з вини відповідача, у зв'язку з чим правомірно поклав на останнього судові витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.
При цьому суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі № 904/4062/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі № 904/4062/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10.02.2020
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Судді В.О. Кузнецов
О.В. Чус