Іменем України
07 лютого 2020 року
Київ
справа №640/7987/19
адміністративне провадження №К/9901/25883/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом юридичної особи - резидента Республіки Кіпр «Aldoza Investments Limited» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у міста Києві, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою юридичної особи - резидента Республіки Кіпр «Aldoza Investments Limited» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 (суддя Смолій І. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 (колегія суддів у складі: Степанюка А. Г., Губської Л. В., Епель О. В.),
Обставини справи
У травні 2019 року юридична особа - резидент Республіки Кіпр «Aldoza Investments Limited» (далі - позивач, Юридична особа «Aldoza Investments Limited») звернулася до суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-1, Шевченківський РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2, Департамент ДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» (далі - третя особа, ПАТ «Укргазбанк»), про визнання протиправною та скасування постанови про передачу виконавчих проваджень від 16.04.2018, якою матеріали виконавчих проваджень № 55384404 та № 55384107 передані з Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 16.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 25.06.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом поза межами встановлених процесуальним законом строків.
Суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у попередній редакції, а також статей 77, 122, 123 КАС України у чинній редакції, дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений приписами процесуального законодавства строк звернення до суду, оскільки про існування постанови про передачу виконавчих проваджень від 16.04.2018 представнику Юридичної особи «Aldoza Investments Limited» стало відомо під час судового засідання 17.05.2018, проте позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав лише 10.05.2019.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.08.2019 ухвалу суду першої інстанції від 25.06.2019 залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строків звернення до суду. Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що за правилами пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Отже, суд дійшов висновку, що процесуальний закон, включаючи в себе спеціальну норму щодо строків звернення до адміністративного суду з питань, зокрема, оскарження рішення органу держаної виконавчої служби, встановлює десятиденний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів. Законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем) порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що дійсно, позивач не заперечує щодо своєї обізнаності лише про факт існування оскаржуваної постанови 17.05.2018, але повністю заперечує факт своєї обізнаності про порушення прав та інтересів до 24.04.2019, оскільки саме до цієї дати позивач був позбавлений реальної можливості ознайомитися з нею та, відповідно, проаналізувавши її зміст, отримати можливість встановити порушення свого права. Вважає, що обізнаність лише про факт передачі матеріалів виконавчого провадження взагалі не свідчить про порушення прав позивача оскаржуваною постановою, оскільки обізнаність з фактом передачі матерів виконавчого провадження не підтверджує обізнаність позивача з фактом порушення його прав, свобод та інтересів згідно постанови. Також скаржник вважає, що суд не повинен був приймати до уваги надані відповідачем-2 документи, оскільки вони є не допустимими доказами по справі.
Крім того, скаржник вказує на те, що не є учасником виконавчого провадження та не залучався до проведення виконавчих дій, а тому суд апеляційної інстанції помилково застосував положення пункту 1 частини другої статті 287 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою Юридичної особи «Aldoza Investments Limited» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС України).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що строки звернення до суду з цим позовом позивач пропустив.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та відповідно до матеріалів справи, позивач про існування оскаржуваної постанови від 16.04.2018 та про факт передачі матеріалів виконавчих проваджень № 55384404, № 55384107 до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС йому стало відомо під час судового засідання 17.05.2018. Крім того, 21.05.2018 та 31.05.2018 представник Юридичної особи «Aldoza Investments Limited» звертався до Департаменту ДВС із заявами № 21/05-03 та № 31/05-03 з проханням надати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження № 55384404. При цьому, до зазначених вище заяв представником позивача було додано копію тексту оскаржуваної постанови Департаменту ДВС.
Отже, дізнавшись у травні 2018 року про передачу матеріалів виконавчих проваджень до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС, Юридична особа «Aldoza Investments Limited» не скористалася правом звернення до суду із позовом про скасування постанови Департаменту ДВС від 16.04.2018
З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недотримання позивачем встановленого приписами КАС України строку звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про помилковість доводів позивача про не реєстрацію відповідачем-2 поданих представником Юридичної особи «Aldoza Investments Limited» заяв від 21.05.2018 та від 31.05.2018, оскільки подані Департаментом ДВС копії зазначених заяв містять відбиток штампу органу державної виконавчої служби.
Разом з тим, частина перша статті 94 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини другої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з частиною четвертою статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до пунктів 6, 7 глави 3 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємства, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. У посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.
Згідно з пунктом 8 глави 10 розділу ІІ вказаних Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції та відповідно до наданих відповідачем-2 до суду копій заяв представника Юридичної особи «Aldoza Investments Limited», вони не відповідають зазначеним вище вимогам до засвідчення копій документів державними органами, оскільки на них відсутні будь-які із передбачених законодавством елементів підтвердження юридичної сили копії.
Водночас, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 826/9968/18 встановлено факт звернення 21.05.2018 та 31.05.2018 представника позивача до Департаменту ДВС із заявами № 21/05-03, № 31/05-03 з проханням надати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження № 55384404.
З огляду на наведене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що додані до поданого до суду першої інстанції Департаментом ДВС клопотання копії заяв не засвідчені у визначеному законом порядку. Разом з тим, викладені обставини не спростовують висновки суду першої інстанції, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав та інтересів починаючи з 17.05.2018, коли останньому під час судового засідання вперше стало відомо про існування оскаржуваної постанови.
Посилання скаржника на створення відповідачем-2 постійних перешкод при ознайомленні з постановою від 16.04.2018 як поважну причину пропуску строку звернення до суду, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, ненадання Департаментом ДВС матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення не свідчить про наявність у позивача істотних перешкод чи труднощів для негайного звернення до адміністративного суду після отримання відомостей про передачу виконавчих проваджень.
Крім того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано звернули увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У рішенні від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов'язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п'ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Беручи до уваги, що доказів існування поважних причин, що перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду, позивач не надав, Суд уважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Проте Верховний Суд не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування до спірних правовідносин приписів статті 287 КАС України, відповідно до яких учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до матеріалів справи позивач не є ані стороною, ані учасником виконавчих проваджень № 55384404 та № 55384107, а тому не є особою, яка входить у коло осіб, визначених у статті 287 КАС України, у зв'язку з чим не наділений процесуальним правом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби в порядку статті 287 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що у випадках не передбачених законом та відсутності у особи процесуального права на звернення до господарського та цивільного суду або в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України, з позовом до органів державної виконавчої служби щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності необхідно враховувати, що особа має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, встановленому КАС України для оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, а тому відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду застосовується шестимісячний строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 640/9729/19.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
За правилами частин першої і четвертої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
У справі, що переглядається, суди ухвалили правильні по суті рішення, однак суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення статті 287 КАС України, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, шляхом виключення з мотивувальної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 посилання на положення статті 287 КАС України. В іншій частині постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, якою залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019, підлягає залишенню без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу юридичної особи - резидента Республіки Кіпр «Aldoza Investments Limited» задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 залишити без змін.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на статтю 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду