07 лютого 2020 року
м. Київ
справа №640/9673/19
провадження №К/9901/3533/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 в справі № 640/9673/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови в частині,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 300 в частині внесення змін до пункту 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 було задоволено заяву Кабінету Міністрів України про залишення позовної заяви без розгляду, а позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 300 в частині внесення змін до пункту 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 та скерувати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 апеляційна скарга була залишена без руху та надано заявнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 повернуто скаржнику.
03.02.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 в справі № 640/9673/19.
Верховний Суд бере до уваги, що предметом касаційного оскарження у цій справі є одразу дві ухвали суду апеляційної інстанції з процесуальних питань, тому колегія суддів вважає за потрібне розглянути питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження за кожним з предметів касаційного оскарження окремо.
1. Перевіривши наявність підстав для касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на зазначене судове рішення належить відмовити з огляду на таке.
За правилами частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Верховний Суд наголошує, що частиною третьою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, і до цьому переліку не входить ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019, не є судовим рішенням суду апеляційної інстанції, яке може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з частиною третьою статті 328 КАС України.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, колегія суддів дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 треба відмовити.
2. Досліджуючи зміст касаційної скарги ОСОБА_1 стосовно наявності підстав для відкриття касаційного провадження на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 щодо повернення заявнику його апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги такі обставини.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження пропущений, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 16.12.2019, а касаційна скарга була подана 29.01.2020 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).
У заяві, поданій до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 просить суд про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 16.12.2019 він отримав 30.12.2019, а тому вважає вказану обставину поважною причиною для пропуску процесуального строку.
За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, а отже й про наявність підстав для його поновлення.
Також відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства ва України (далі за текстом - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Заявник до касаційної скарги не долучив документ про сплату судового збору.
Одночасно до касаційної скаржника скаржник додав заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій просить звільнити його від сплати судового збору через скрутний майновий стан та фінансову неспроможність сплатити судовий збір.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Мета встановлення судового збору за подання касаційної скарги не зводиться до досягнення фінансової мети як-от наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Також законом визначено коло осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, зокрема такими як право на звільнення від його сплати.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підтвердження обставин, які свідчать про його скрутне майнове становище, заявник надав Довідку № 116/А/03-20-55-68 від 15.01.2020, видану Луцькою ДПІ Луцького управління ГУ ДПС у Волинській області, згідно з якою за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 його дохід становить 00,00 грн. Також скаржник долучив довідку про доходи № 7240 8229 8532 7213 від 14.01.2020, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідно до якої розмір пенсійних виплат, нарахований та виплачений позивачеві за період з липня по грудень 2019 включно становить сукупно 12 000 грн (липень - 2000, серпень - 2000, вересень - 2000, жовтень - 2000, листопад - 2000, грудень - 2000).
Тобто дохід ОСОБА_1 за попередній календарний рік становив 12 000 грн. Водночас 5 відсотків розміру його річного доходу становить 600 грн (12 000 грн х 0,05 %).
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 гривні.
Отже, за подання цієї касаційної скарги розмір належного до сплати судового збору становить 2 102 грн.
З огляду на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік; то заявника слід звільнити від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.
Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження немає.
Зважаючи на викладене колегія суддів вважає за потрібне відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 в справі № 640/9673/19.
Керуючись положеннями статей 328-335, 338, 359 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 в справі № 640/9673/19.
2. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 в справі № 640/9673/19.
3. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 в справі № 640/9673/19.
4. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 в справі № 640/9673/19.
5. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/9673/19.
6. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
7. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб