про відмову у відкритті касаційного провадження
07 лютого 2020 року
м. Київ
справа №463/5271/17
провадження №К/9901/3537/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 27.08.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 18.12.2019 в справі № 463/5271/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та накладення штрафу,
09.01.2019 ОСОБА_1 подав до Галицького відділу Державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області для виконання оригінал ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 07.09.2018 у справі № 463/5271/17 про накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області штрафу. В заяві про відкриття виконавчого провадження були зазначені відомості, що ідентифікують боржника, тобто начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, яким є ОСОБА_2 .
28.01.2019 державний виконавець Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області оформила повідомлення № 771 «Про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання», оскільки в виконавчому документі немає повного найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їхнього місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреси місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника-фізичної особи».
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Личаківського районного суду міста Львова із заявою, у якій просив внести виправлення до виконавчого документа - ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 07.09.2018 стосовно стягнення штрафу, узгодивши його з вимогам частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», і в абзаці другому резолютивної частини ухвали замість слів: «Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фону України в Львівській області штраф ...» вказати: «Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фону України в Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, штраф ...».
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 27.08.2019 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень у виконавчий документ відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Вимоги касаційної скарги заявник мотивував тим, що суд першої інстанції порушив принцип верховенства права, надав неповну оцінку обставинам, які мають значення для правильно розв'язання справи, а тому неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Тому просив скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції та задовольнити його заяву про внесення виправлень до виконавчого документа.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 27.08.2019 - без змін.
03.02.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 27.08.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 18.12.2019 в справі № 463/5271/17.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом приписів частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.
За правилами частини п'ятої статті 374 КАС України ухвалу суду за результатами розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Логіко-граматичне тлумачення положень частини другої статті 328 КАС України у їхньому взаємозв'язку з приписами частини першої статті 294 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо:
1) забезпечення позову,
2) заміни заходу забезпечення позову;
3) повернення заяви позивачеві (заявникові);
4) відмови у відкритті провадження у справі;
5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;
6) залишення позову (заяви) без розгляду;
7) закриття провадження у справі;
8) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
9) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Зазначений перелік є вичерпним та не може тлумачитися розширювально.
Отже, юридичні приписи частини другої статті 328 КАС України не передбачають можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, яка постановлена за результатами розгляду заяви про виправлення помилки, допущеної під час оформлення або видавання виконавчого документа, після її перегляду судом апеляційної інстанції.
Також Верховний Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації заявнику було забезпечено належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване статтею 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження вказаного судового рішення положеннями КАС України не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити.
Керуючись положеннями статті 328, приписами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 27.08.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 18.12.2019 в справі № 463/5271/17.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А. А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб