29 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005065 пров. № 857/13007/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі №1.380.2019.005065 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Ланкевич А.З.),-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.08.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (загальний стаж роботи на момент звернення - більше 37 років та 2 місяці, в тому числі, наладчиком технологічного обладнання - 15 років 8 місяців та 6 днів; вік - 55 років). Втім, рішенням відповідача від 11.09.2019 року №2815/0314-16 позивачу відмовлено у призначенні даного виду пенсії з підстав не представлення ним довідки про фактично відпрацьований стаж на посаді наладчика технологічного устаткування за період з 1992 року. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.09.2019 року №2815/03.14-16 «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Левко Ярославу Степановичу АДРЕСА_1 Мильчиці АДРЕСА_2 ». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 починаючи з 27.06.2019 року, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши у стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на пенсію на пільгових умовах, періоди роботи: з 09.07.1985 року по 01.06.1997 року - на посаді наладчика технологічного устаткування заводу лазерної електронної техніки ВО «Полярон» та з 02.06.1997 року по 14.03.2001 року - на посаді наладчика технологічного устаткування заводу лазерної електронної техніки ВО «Полярон».
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Доводи апелянта зводяться до того, що згідно наданих документів (з урахуванням довідок про заробітну плату по 1994 рік) стаж роботи позивача на посаді наладчика технологічного устаткування, який при умові підтвердження вищезазначеними документами можна було б врахувати до спеціального стажу, складає лише 6 років (з 01.01.1989 по 31.12.1994), а отже немає необхідної половини стажу роботи (6 років 3 місяці) у шкідливих умовах, що в свою чергу, не дає права на пенсію на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 18.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.2 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсію просив призначити з 04.05.2018 року - з моменту, коли у позивача виникло право на отримання пенсії на пільгових умовах (виповнилось 55 років).
Для підтвердження стажу роботи до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивач представив: копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків; копію трудової книжки серії НОМЕР_1 ; копію військового квитка НОМЕР_2 ; копію диплому технічного училища №57 м. Львова №439714; копію наказу про припинення трудового договору №57 від 14.03.2001 року; копію особової картки Т-2; копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за 1985-1991 роки від 01.03.2019 року №43; копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за 1992-1994 роки від 01.03.2019 року №44.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення від 11.09.2019 року №2815/03.14-16 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивоване тим, що відсутні довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та результати атестації робочих місць. Крім того, не представлено довідки про фактично відпрацьований час на посаді наладчика технологічного устаткування за період з 1992 року, яка необхідна для правильного визначення стажу роботи на даній посаді, а у карточці форми Т-2 відсутня інформація про періоди перебування у відпустках після 1994 року, заробітна плата зазначена по 1994 рік. З огляду на наведене, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що стаж роботи позивача є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюються, зокрема, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року№1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
За приписами ст.62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки №№1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки №№1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки №№1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
За період роботи позивача чинним був Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
Позиція 2170600а-14995 підпункту «а» - робітники підрозділу 4 «Переробка напівпровідникових матеріалів» Розділу XVI («Виробництво електронної техніки та радіоапаратури») Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1994 року №162, передбачає право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема, наладчиків технологічного устаткування, наладчиків устаткування електровакуумного і напівпровідникового виробництва, зайняті обслуговуванням установок нанесення епітаксиальних шарів та променевих установок.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17 та від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а.
Враховуючи наведені положення законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про хибність доводів відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивачу за Списком №2 спірних періодів роботи з 01.01.1995 року по 01.06.1997 року у ВО «Полярон» та з 02.06.1997 року по 14.03.2001 року у ЗЛЕТ ВО «Полярон», оскільки професія, за якою працював позивач (наладчик технологічного устаткування) дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 розділ XVI («Виробництво електронної техніки та радіоапаратури»), підстава: постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.1994 року №162.
Крім цього, факт роботи позивача на посаді «наладчик технологічного устаткування» ВО «Полярон» у період з 09.07.1985 року по 01.06.1997 року та ЗЛЕТ ВО «Полярон» у період з 02.06.1997 року по 14.03.2001 року підтверджується доданою особовою карткою Т-2.
Судом досліджено довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за 1985-1991 роки від 01.03.2019 року №43 та за 1992-1994 роки від 01.03.2019 року №44; довідку про фактично відпрацьований час на посаді наладчика технологічного устаткування за 1992- 1997 роки від 13.04.2019 року №76; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.04.2019 року №75; накази по підприємству про затвердження результатів атестації робочих місць від 22.02.1993 року №68 та від 13.09.1994 року №228; картки умов праці; картки умов праці на робочому місці; довідку про характер умов праці наладчика ЕВП цеху 04; висновок №2562 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці на ЛВП «Полярон».
Між тим, згідно наказів від 22.02.1993 року №68 та від 13.09.1994 року №228 на основі результатів атестації робочих місць за умовами праці професія позивача надає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2, що, як встановлено судом, підтверджується записами у трудовій книжці позивача та довідкою ЛВО «Полярон» про підтвердження наявного трудового стужу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стаж роботи позивача у період з 09.07.1985 року по 14.03.2001 року складає 15 років 08 місяців та є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі №1.380.2019.005065 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
В. Я. Макарик
Повне судове рішення складено 07.02.2020р.