Господарський суд Черкаської області
"12" липня 2007 р. Справа № 03/2680
Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко В. В.,
з секретарем Мончановою М.А.;
за участю та представників сторін:
від позивача: Устименко П.І., Бурба Л.В. за довіреністю,
від відповідача: Бондаренко М.О. за посадою. Табакін В.В., Руденко С.А. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом екологічної інспекції в Черкаській області, м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю “Ремпобутсервіс», м. Черкаси
про стягнення 353410 грн. 00 коп.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача 353410 грн. 00 коп. шкоди, заподіяної внаслідок засмічення будівельними відходами земельної ділянки площею 281,5 м2 із 257000,0м2 земель, якими користується відповідач.
Позивача та його представник позові вимоги підтримали, просили їх задовольнити, з мотивів викладених у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали мотивуючи тим, що відсутнє порушене право чи охоронюваний інтерес, а також тим, що позовна заява складена з використанням підміни понять і є спробою стягнути з відповідача кошти за неіснуюче в природі порушення.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази приходить до наступного.
Рішеннями Черкаської міської ради від 22.04.2004 року № 5-512; від 31.03..2005 року № 8-77 відповідачу надано в оренду дві земельні ділянки (причал №2 і причал № 3) в районі вул. Набережної мікрорайону “Дахнівський» у м. Черкаси.
Загальна площа землі наданої в користування відповідача становить 257000 м2, з них 251454 м2 -землі транспорту; 5536 м2 -землі комерційного користування .
Позивач 17.08.2006р. за участю працівників УМВС України в Черкаській області здійснив цільову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства за результатами якої склав акт.
З акта перевірки вбачається, що розпорядження (завдання) Держуправління екоресурсів в Черкаській області на проведення перевірки не видавалось. Акт перевірки містить лише перелік 20 земельних ділянок різної площі. Схема їх розміщення відсутня.
Акт перевірки не містить відомостей: на яких саме землях виявлено засмічення; об'єму забруднюючої речовини і її назву та групу небезпечності; товщини земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування, а також інших показників, необхідних для визначення розміру шкоди.
Доводи відповідача про те, що інженерно-екологічні вишукування під час перевірки не проводилися позивач не оспорює.
Станом на 17.08.2006р. діяла Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природного законодавства (далі-Методика) затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997р.
На день перевірки Методика не передбачала окремої відповідальності за “засмічення» земель, а встановлює порядок визначення забруднення земель. При цьому у визначенні термінів - “засмічення земель» відсутнє взагалі, а “забруднення земель» визначено як “Виявлене привнесення чи виникнення в зоні аерації одного і більше інгредієнтів (або їх комбінації), що можуть погіршити продуктивність і якість біоти».
Визначення терміну “засмічення» та визначення відповідальності за таке порушення було введене лише наказом № 149 від 04.04.2007 року. Ч.1 ст.58 Конституції України прямо забороняє зворотну дію в часі закону, який встановлює або збільшує відповідальність особи.
Суд бере до уваги, що позивач не виконав вимог суду викладених в ухвалі від 14.06.2007р. і не надав суду:
докази виконання постанови про накладення адміністративного стягнення; оригінали (для огляду в судовому засіданні) документів, що були підставою для проведення 17.08.2006р. перевірки у відповідача; письмово не уточнив позовні вимоги і чітко письмово не зазначив межі засміченої земельної ділянки із 257000м2 земель, якими користується відповідач; не надав письмові докази про те, якими саме будівельними матеріалами була засмічена земельна ділянка; який їх ступінь небезпечності і ступінь засмічення.
Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оцінюючи зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позивач не довів заявлених ним позовних вимог і позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.
СУДДЯ В.В. Єфіменко