Справа № 11/2545а
"18" липня 2007 р., 12 год. 00 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання -Захаровій А.Г., за участю представників сторін: від позивача -Юрченко Т.Д. за довіреністю ; від відповідача -Маранда, І.І., Андрейко В.Г. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Городищенський маслозавод» до державної податкової інспекції у Городищенському районі про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень,
Заявлено позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відповідача, якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що висновки перевіряючих в акті перевірки щодо не підтвердження належними документами заявленого бюджетного відшкодування, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, суперечать приписам Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. №168/97 ВР(Закон про ПДВ).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому.
Відповідач у відзиві на позов та його представники у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, на противагу позивачу вважали оспорювані податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають чинному законодавству. Зокрема відповідач вважає, що право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у перевіряємому періоді не було підтверджено належними доказами, що і послужило підставою для зменшення розміру такого відшкодування.
29.11.2006 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000731510/0 на підставі акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 69/15-037 від 17.11.2006 року (далі -акт), згідно якого позивачу зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 78336 грн. безпідставно включено . Перевіряючими в акті перевірки зроблено висновок про те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту по податку на додану вартість за серпень 2006 р. вартість виконаних робіт в сумі 77911 грн. за податковою накладною, виписаною ТОВ «Бріліон», оскільки така накладна виписана ще 31.05.2006 р. Крім того перевіряючими було виключено зі складу бюджетного відшкодування податку на додану вартість 425 грн. з мотивів не підтвердження понесених витрат.
Не погоджуючись з таким рішенням Відповідача 08.12.2006 року позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, про що подав скаргу відповідачу.
За результатами розгляду первинної скарги відповідачем 05.02.2007 року за № 747/10-025 було прийнято рішення, яким скаргу залишено без задоволення та 05.02.2007 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000731510/1.
Позивач 16.02.2007 року, не погоджуючись з прийнятими рішеннями подав повторну скаргу за № 41 до ДПА в Черкаській області.
Рішенням ДПА в Черкаській області від 19.04.2007 року за № 6359/25-010 було частково - на суму 2960 грн. - скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в іншій частині на суму 75376 грн. - залишено без змін, а скарга - без задоволення. На підставі такого рішення 19.04.2007 року . відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000741510/0, згідно якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2006 року на 75376,00 грн.
Згідно пп. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). В той же час, пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону про ПДВ визначає: «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).»
Таким чином лише фактично отримавши 31.08.2006 року від ТОВ «Брілліон»податкову накладну № 310528, виписану 31.05.2006 року на суму 467 466,00 грн., Позивач отримав право на включення суми ПДВ у вартості виконаних робіт в розмірі 77 911 грн. до обрахунку податкового кредиту за серпень 2006 року, оскільки в попередніх звітних періодах був позбавлений такої можливості в зв'язку з відсутністю податкової накладної, яка б підтверджувала факт виконання робіт виконавцем - ТОВ «Брілліон». Вказана податкова накладна зареєстрована в реєстрі отриманих податкових накладних позивача за серпень 2006 року під № 335.
За таких обставин висновок перевіряючих щодо порушень позивачем вимог пп. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону про ПДВ лише з посиланням на те, що вказана податкова накладна була виписана 31.05.2006 р. є безпідставним.
В ході перевірки перевіряючі також дійшли висновку про те, що позивачем не надано підтвердження на оплату в серпні 2006 року ПДВ в сумі 425 грн. у вартості придбаного від ТОВ «Агрополіс»товару в серпні 2006 року а тому вказана сума не може бути включена до бюджетного відшкодування.
Згідно пп. 7.7.1 та п. «а»пп.7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у поточному податковому періоді, визначається сумою ПДВ, фактично сплаченою отримувачем товарів у попередньому звітному періоді незалежно від податкового періоду, в якому ця сума податку була нарахована та включена до податкового кредиту платника податку.
За даними податкового обліку позивача в серпні 2006 року сума податкового зобов'язання становила 17646 грн., податкового кредиту - 90698 грн., від'ємне значення різниці податкового кредиту та податкових зобов'язань - 73052 грн.; сума ПДВ, що була фактично сплачена позивачем в серпні 2006 року на рахунки постачальників товарів (послуг) становила 86651 грн. Залишок від'ємного значення за серпень 2006 року становив 189 939 грн. (рядок 1 розрахунку суми бюджетного відшкодування та рядок 24 податкової декларації з ПДВ за вересень 2006 року). У вересні 2006 сума податкового зобов'язання становила 94235 грн., податкового кредиту - 139309 грн., від'ємне значення різниці податкового кредиту та податкових зобов'язань -45074 грн.
Здійснення оплати робіт послуг у перевіряємому періоді на суму відображену у податковому обліку позивача підтверджується наданими виписками банку.
Таким чином бюджетному відшкодуванню підлягає 86651 грн. Дана сума відображена Позивачем в рядку 3 розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2006 року.
За таких обставин твердження відповідача про не підтвердження податковим обліком позивача суми бюджетного відшкодування 425 грн. за перевіряємий період суперечить фактичним обставинам справи.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідач згідно вимог ст. 71 КАС України не довів суду, що прийняті ним податкові повідомлення-рішення є правомірними і відповідають вимогам чинного законодавства.
На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.
Керуючись ст.ст.160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати не чинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекціїх у Городищенському районі від 29 листопада 2006 р. №0000731510/0, від 05.02.2007 р. №0000731510/1, від 19.04.2007 р. №0000741510/0.
Стягнути з бюджету на користь ВАТ Городищенський маслозавод, м. Городище, вул. Героїв Чорнобиля,5 - 3,40 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.І.Довгань