Справа № 947/2343/20
Провадження № 2-н/947/200/20
07.02.2020 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву КП «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 12711 гривень 73 копійки,
Заявник КП «Теплопостачання міста Одеси» 06.02.2020 року звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 12711 гривень 73 копійки.
Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від №14 від 23.12.2011 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Пунктом 7 частини 1 статті 168 ЦПК України передбачено, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
До заяви про видачу судового наказу КП «Теплопостачання міста Одеси» надано розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що заявлена до стягнення з боржника заборгованість в сумі 12711 гривень 73 копійки, розрахована за період з листопада 2016 року по грудень 2019 року включно. Також вбачається, що станом на 01.11.2016 року у боржника вже наявна заборгованість в сумі 85,96 грн., без зазначення початку періоду.
З вказаного розрахунку заборгованості доданого до заяви вбачається, що заявник просить стягнути з боржника суму заборгованості за період, який перевищує позовну давність встановлену законом у три роки.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
Крім того, суд зазначає, що з урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання строків позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що КП «Теплопостачання міста Одеси» заявлено вимогу, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, тому на підставі п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя вважає необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 166 ЦПК України, суд,
Відмовити Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 12711 гривень 73 копійки.
Роз'яснити стягувачеві, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою завою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з цими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Калініченко Л. В.